Теми статей
Обрати теми

Податковий кредит без податкової накладної: чи діє правило «365 днів»

Кравченко Дар’я, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua
Приділяючи увагу проблемам формування податкового кредиту, найчастіше ми зосереджуємося на податковій накладній. Але, почекайте! Крім зазначеного документа, є й такі, «вхідний» ПДВ за якими також можна включити до податкового кредиту. І серед них не лише розрахунок коригування, а й митні декларації, транспортні квитки, касові чеки, бухдовідки тощо. Звичайно, такі документи мають і свої особливості. Але сьогодні ми обговоримо лише одну з них — можливість використовувати правило «365 календарних днів» при формуванні ПК за такими документами. Поїхали!

Документи — замінники ПН

Спочатку нагадаємо, які з документів належать до цієї групи ( п. 201.11 ПКУ):

• транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, що виставляються платнику податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

• касові чеки, що містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника);

• бухдовідки, складені відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (відновлення права на ПК за ПН, виписаними до 01.07.15 р.);

• ПН, складені відповідно до п. 208.2 ПКУ (на послуги, отримані від нерезидентів), і зареєстровані в ЄРПН.

Зверніть увагу: стосовно касових чеків п. 201.11 ПКУ встановлює додаткове обмеження для цілей формування ПК. Так, загальна сума отриманих товарів/послуг з них не може перевищувати 200 грн. на день (без ПДВ).

На цьому все. Отже, про період формування ПК на підставі перелічених документів, у п. 201.11 ПКУ ані слова. Ну а якщо жодних уточнень немає — отже, дотримуємося загальних правил.

Так, платник ПДВ, отримавши документ, на підставі якого він може сформувати ПК, уключає його в ПДВ-декларації звітного періоду, в якому такий документ був складений ( п. 198.6 ПКУ). Звичайно, якщо він правильно оформлений.

А ось реєстрація в ЄРПН не є стримуючою умовою віднесення до ПК касових чеків, транспортних квитків, рахунків, бухдовідок, оскільки до ЄРПН потрапляють тільки ПН і РК. Однак така специфічна риса має й свій негативний аспект — сума ПДВ, зазначена в таких документах, не збільшує реєстраційний ліміт покупця.

На жаль, продовжити період формування ПК на 365 календарних днів також не вдасться.

Згадайте п. 198.6 ПКУ: якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання ПН.

Як бачите, тут ідеться виключно про ПН. Відповідно, на інші документи такий привілей не поширюється.

Винятком тут може бути тільки РК, оскільки порядок його складання та реєстрації в ЄРПН є аналогічним порядку, передбаченому для ПН (п. 21 Порядку № 1307; лист ДФСУ від 22.01.16 р. № 2052/7/99-99-19-03-02-1; категорія 101.20 ЗІР ДФСУ).

Звідси висновок: документи — замінники ПН (перелічені у пп. «а» — «в» п. 201.11 ПКУ) уключати до ПК можна тільки «період у період».

ПК за авансовим звітом

Датою визнання ПК за документами — замінниками ПН, які були додані до авансового звіту, є дата надання звіту працівником до бухгалтерії (лист ДФСУ від 09.06.15 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15; категорія 101.14 ЗІР ДФСУ).

Оскільки саме на цю дату підприємство, яке видало гроші під звіт, знатиме, що підзвітною особою були придбані для підприємства товари/послуги ( п. 198.2 ПКУ).

Приклад. Іванов І. І. подав авансовий звіт до бухгалтерії 01.07.16 р. До звіту він додав касові чеки на суму 120 грн. (у тому числі ПДВ 20 грн.), датовані 29.06.16 р.

«Вхідний» ПДВ за такими касовими чеками включаємо до липневого ПК (дата подання звіту). Якщо сформувати ПК за такими документами в червні 2016 року (дата складання чеків), то таку помилку краще виправити самостійно за допомогою УР. Інакше контролери можуть зробити це за вас. А це загрожує штрафом у розмірі 25 % від суми визначеного ПЗ (у разі повторного порушення протягом 1095 днів — 50 %; ст. 123 ПКУ).

ПН на послуги від нерезидента

Ви напевно помітили, що до списку документів — замінників ПН, зазначених у п. 201.11 ПКУ, потрапили ПН, складені на послуги від нерезидента ( п.п. «г» п. 201.11 ПКУ).

А у п. 198.6 ПКУ, який дозволяє відтягнути момент формування ПК для ПН, чітко говориться про отримані ПН.

Така ПН, звичайно, є не замінником, а справжнісінькою ПН. Та й акцентувати увагу саме на отриманих ПН також немає сенсу.

Тому на «нерезидентну» ПН також поширюється право включати «вхідний» ПДВ протягом 365 календарних днів, починаючи з дати складання такої ПН (лист ДФСУ від 27.11.15 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2016, 1-2, с. 10).

Але хоч ПКУ і дозволяє це зробити, платник ПДВ навряд чи зволікатиме з такими ПН. Адже для таких операцій датою віднесення сум «вхідного» ПДВ до ПК є дата складання такої ПН (за умови її реєстрації в ЄРПН).

А нарахувавши ПЗ за правилом «першої події» ( п. 187.8 ПКУ) і склавши ПН на отримані послуги, платник ПДВ сам буде зацікавлений у включенні нарахованої суми ПДВ до складу ПК, щоб компенсувати ПЗ.

Митна декларація

МД є ще одним документом, на підставі якого платник ПДВ може сформувати ПК. Головне, щоб вона була правильно оформлена та підтверджувала сплату ПДВ ( п. 201.12 ПКУ).

А ось датою виникнення права на ПК за МД є дата сплати ПЗ, нарахованих у зв’язку з ввезенням товарів на територію України ( п. 198.2 ПКУ).

Відповідно у тому періоді, в якому будуть виконані описані вище умови, платник ПДВ може сформувати ПК у сумі ПДВ, зазначеній у МД.

І ніяк інакше. Адже знову ж таки, повертаючись до п. 198.6 ПКУ, хочемо нагадати, що ця норма дозволяє формувати ПК 365 календарних днів тільки за ПН.

На жаль, аналогічної норми для МД у ПКУ немає. Тому і правило «365 календарних днів» для МД не працює. Про це говорили контролери вже давно. Наприклад, у роз’ясненнях в категорії 101.10 ЗІР ДФСУ.

Не відступають від обраної позиції фіскали і сьогодні (листи ДФСУ від 05.10.15 р. № 21058/6/99-99-19-03-02-15, від 28.10.15 р. № 22718/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2015, № 47, с. 7).

З усього сказаного випливає: якщо платник ПДВ, який ввозить товари на територію України, не включить суму ПДВ, сплачену на митниці, до ПК у періоді проведення розмитнення товарів, то надалі йому доведеться виправляти допущену помилку. А це можна зробити тільки шляхом подання УР.

Хоча тут є і позитивний момент — для цього ви матимете аж 1095 днів (ст. 102 ПКУ).

Висновки

  • Суму «вхідного» ПДВ з документів — замінників ПН і МД можна включити до ПК тільки «період у період». Правило «365 календарних днів» для них не працює.
  • Якщо ж ви помилилися у виборі періоду або досі не включили зазначену суму ПДВ до ПК, ви можете самовиправитися за допомогою УР.

Документи та скорочення статті

Порядок № 1307 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

МД — митна декларація.

УР — уточнюючий розрахунок.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі