На жаль, на перше запитання однозначно відповісти не можна, оскільки в цьому випадку позиція податківців іде в розріз із нормами ПКУ. Зараз пояснимо чому.
Для того щоб покупець отримав право сформувати податковий кредит (ПК), постачальник повинен ( п. 198.6 ПКУ):
• виписати податкову накладну (ПН);
• зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Тобто обов’язковою умовою для формування ПК покупця є реєстрація ПН в ЄРПН. Для такої реєстрації відведено 15 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань ( п. 201.10 ПКУ).
Безумовно, ПН можна зареєструвати і пізніше (з порушенням такого строку). Проте в першому випадку (у разі своєчасної реєстрації) покупець отримує право сформувати ПК уже в місяці складання ПН. У другому − сума «вхідного» ПДВ, зазначена в ПН, може потрапити до ПК лише починаючи зі звітного періоду, в якому зареєстрована ПН в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання ПН ( п. 198.6 ПКУ).
Як бачите, про будь-який строк у 180 календарних днів не йдеться. Єдине згадування про нього можна знайти у п. 1201.2 ПКУ, який визначає розмір штрафу у разі несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН протягом зазначеного проміжку часу.
Проте якщо зазирнути в редакцію ПКУ до 29.07.15 р., то можна побачити, що саме цей відтинок часу обмежував право покупця включати до ПК ПН, зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку. З тієї миті податківці і зайняли позицію, мовляв, реєструвати ПН в ЄРПН можна тільки у межах 180 днів.
Найцікавіше, що після 29.07.15 р. вона не змінилася. Фіскали досі дотримуються такої думки (лист МГУ ДФС — ЦОВП від 16.12.15 р. № 27154/10/28-10-06-11, лист ДФСУ від 09.11.15 р. № 23842/6/99-95-42-01-16-01 та ін.). Хоча в ПКУ це не передбачено.
Тому якщо ваш постачальник не зареєстрував ПН в ЄРПН протягом 180 днів, зробити це він зможе, тільки звернувшись до суду. Якщо ж у продавця такого бажання немає, то покупець назавжди втрачає право сформувати ПК за такою ПН.
За ситуації, коли покупець не може включити суми «вхідного» ПДВ до ПК, у бухобліку такі суми ПДВ теж потрібно відобразити.
Якщо дотримуватися вимог п. 8 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (див. «БТ», 2015, № 51, с. 6 та 23), то:
1) покупець, не отримавши від продавця (постачальника) ПН, зареєстровану в ЄРПН протягом 15 календарних днів, вже повинен був відобразити суму «вхідного» ПДВ за такою ПН за дебетом субрахунку 644 «Податковий кредит» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов’язань. Наприклад: субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» або субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Зверніть увагу: у цьому випадку Мінфін рекомендує виділити на субрахунку 644 окремий аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений», скажімо, субрахунок 644/1, для відображення ПН, незареєстрованих в ЄРПН вчасно;
2) якщо ПН зовсім не була зареєстрована в ЄРПН (на думку контролерів, протягом 180 днів), то наступного дня після останнього дня такого граничного строку суму ПДВ, що міститься в ПН, відображають за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції з кредитом субрахунку 644/1.
Звичайно, цю проводку логічно робити на 366 день з моменту складання ПН, якщо вона так і не була зареєстрована в ЄРПН. Проте, враховуючи позицію податківців, такі дії доведеться вчинити вже на 181 день.
Як бачите, сума ПДВ, сплаченого при купівлі товарів/послуг і не включена до ПК, у результаті потрапить до складу витрат.
