Згідно з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу підприємства, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Щодо описаного вище випадку, у постачальника збільшення активу відбудеться у зв’язку з виникненням дебіторської заборгованості. Тому дохід підприємству доведеться відобразити у момент його нарахування (незалежно від отримання грошей від порушника) (лист ДФСУ від 29.10.15 р. № 24312/10/28-10-06-11 // «БТ», 2016, № 7, с. 43). З цією метою здійснюють проводку: Дт 374 «Розрахунки за претензіями» або Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» — Кт 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки».
Але в який саме момент це станеться?
Згідно з п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
А це можливо тільки після того, як рішення суду на користь позивача набере чинності.
Конкретизує момент відображення доходу Інструкція № 291*. Так, на субрахунку 715 узагальнюється інформація про штрафи, пеню, неустойки та інші санкції за порушення госпдоговорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.
Але! Тут потрібно зважити на один нюанс. Рішення госпсудів першої інстанції набирають чинності лише через 10 днів після їх оголошення (ст. 85 і 93 ГПКУ**).
** Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.
Протягом цього строку у покупця є час зазначене рішення оскаржити, звернувшись до апеляційного суду. Доти, поки апеляційний суд не дійде остаточного висновку, рішення госпсуду першої інстанції набрати чинності не може (ч. 3 ст. 254 КАСУ***).
*** Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.05 р. № 2747-IV.
Отже, 15.12.15 р. ніяких проводок здійснювати не потрібно було.
При відображенні доходу слід орієнтуватися на дату постанови апеляційного суду. Адже постанова або ухвала суду апеляційної інстанції (до речі, як і постанова ВСУ) набирає законної сили з моменту його оголошення (ч. 5 ст. 254 КАСУ). При цьому подання скарги до ВСУ не впливає на цей момент.
Якщо контрагент піде далі — звернеться до ВСУ з проханням про перегляд попередніх судових рішень, ваша дебіторська заборгованість явно набуде ознак сумнівної. Адже цілковитої впевненості щодо її погашення у вас не буде. Тому має сенс створити резерв сумнівних боргів (Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів»). Про порядок створення такого резерву ви можете прочитати в «БТ», 2015, № 14, с. 11.
Після цього на дату отримання постанови ВСУ дебіторську заборгованість у розмірі 20 тис. грн. (70 тис. грн. - 50 тис. грн.) можна сміливо визнавати безнадійною (Дт 38 — Кт 374 (377)).