Податківці наполягають (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ), що в декларації слід відображати тільки першу «помилкову» ПН, а документи, за допомогою яких виправлено помилку («обнуляючий» РК та «правильна» ПН), не слід відображати в ПДВ-деклараціях. Деталі ви знайдете у «БТ», 2016, № 30, с. 16.
З таким підходом можна погодитись, якщо всі документи зареєстровані в ЄРПН. Єдине уточнення — у ПДВ-декларації варто відобразити «правильну» ПН, а не «помилкову».
У п. 201.14 ПКУ говориться про те, що платник має вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які або підлягають оподаткуванню, або не є об’єктом оподаткування, або звільнені від оподаткування згідно з розд. V ПКУ. У декларації з ПДВ слід відображати саме зведені результати обліку таких операцій ( п. 201.15 ПКУ).
Суми ПДВ, що вказані у «помилковій» ПН (нехай і зареєстрованій в ЄРПН), не можна віднести до жодної із вищеперелічених операцій: ні до необ’єктних, ні до пільгових операцій.
Тому, на наш погляд, даним із «помилкової» ПН не місце у податковій декларації. Цей висновок стосується і РК, складеного до такої помилкової ПН.
Отже, у ситуації, коли всі події, уключаючи виправлення, пройшли в одному періоді, усе, начебто, складається чудово.
Водночас у запитанні йдеться про те, що РК не зареєстрований покупцем у ЄРПН і, можливо, взагалі не буде зареєстрований. Чи можна в такому випадку «помилкову» ПН не включати до ПДВ-декларації?
На наш погляд, так робити можна. Річ у тім, що помилкова ПН, складена не на здійснену операцію (постачання «помилковому» контрагенту не було). Отже, їм не місце в ПДВ-декларації. При цьому не має значення, коли РК до неї буде зареєстрований у ЄРПН і чи буде зареєстрований він взагалі.
Водночас податківці можуть бути проти того, що ви без реєстрації РК відкоригували податкові зобов’язання (лист ДФСУ від 24.05.16 р. № 11323/6/99-99-15-03-02-15). Аргументують зазвичай вони свою позицію тим, що згідно з п.п. 192.1.1 ПКУ: постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань тільки після реєстрації РК до ПН. Це, на їх погляд, єдиний спосіб виправлення помилки (помилково складеної ПН).
Водночас з їх підходом погоджуватися не варто. Річ у тім, що вимоги п.п. 192.1.1 ПКУ стосуються не всіх «зменшуючих» РК, а тільки тих, що складаються через перерахунок суми компенсації: перегляд ціни за договором чи поверненням товарів/послуг або авансів.
У зв’язку з цим можна говорити, що навіть без реєстрації РК до помилкової ПН покупцем ПН можна не включати до декларації з ПДВ.
Якщо не включите до ПДВ-декларації «помилкову» ПН, то це призведе до розбіжностей даних щодо зареєстрованих ПН/РК у ЄРПН і відображених у декларації, а це є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки ( абзац шістнадцятий п. 201.10 ПКУ).
Якщо ж ви не боїтеся перевірки, то можете спробувати відстояти своє право.
Варто зазначити, що на вашому боці зараз стоять і суди. Наприклад, ВАСУ в постанові від 04.10.16 р. № К/800/8638/16 у справі № 818/3634/15* наголосив, що в разі якщо підприємством помилково двічі проведені операції в обліку, повторно об’єкт оподаткування не виникає, оскільки повторна операція об’єктивно є відсутньою. Крім того, оподаткуванню підлягає лише фактично проведена операція, а не надумана.
* http://reyestr.court.gov.ua/Review/61822104.
Звертаємо увагу: «обнуляючий» РК конче потрібний для відновлення реєстраційного ліміту, витраченого на «помилкову» ПН. Тому радимо подати скаргу (додаток Д8) на контрагента, який відмовився реєструвати РК.
