(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
  • № 34-35
  • № 33
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
23/23
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2016/№ 41

Мінбаза ПДВ: приклади розрахунку

Норми щодо нарахування податкових зобов’язань при продажу товарів, послуг з фактичної ціни, але не нижче мінімальної бази оподаткування, відомі всім бухгалтерам. Тим часом практики не з чуток знають, які складнощі виникають під час розрахунку мінбази. Адже законодавчі норми сформульовано далеко не ідеально, а контролери роз’яснюють спірні моменти неоднозначно. Що ж робити бухгалтеру в такій непростій ситуації? Ми вирішили вам допомогти, тож узагальнили правила розрахунку мінбази з урахуванням свіжих консультацій податківців.

Правила розрахунку ПЗ з мінбази

Випадки застосування мінбази

Згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання не може бути:

• для товарів/послуг — нижче ціни придбання;

• для самостійно виготовлених товарів/послуг — нижче ЗЦ;

• необоротних активів — нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із ЗЦ).

Винятком з цього правила є тільки дві категорії товарів (послуг), а саме:

1) товари (послуги), ціни на які підлягають державному регулюванню. Такі товари (послуги) визначають згідно із Законом № 5007. Органи виконавчої влади при встановленні регульованих цін на відповідні товари керуються постановою № 1548.

Окремими нормативними актами регулюються також ціни на:

• лікарські засоби (див. постанову № 955). Те, що ці виняткові норми поширюються на лікарські засоби, підтвердила ДФСУ у листі від 14.01.16 р. № 551/6/99-99-19-03-02-1;

• цукровий буряк для виробництва цукру квоти «А» та цукру квоти «А» (див. Закон № 758);

• жито, гречку та іншу сільськогосподарську продукцію (див. Закон № 1877, постанова № 1003);

• алкогольні напої (див. Закон № 481/95);

2) газ, що поставляється для потреб населення.

Порядок відображення ПЗ з мінбази в обліку

Нарахування ПЗ з мінбази показують на рахунках обліку витрат діяльності (п. 1.3 Інструкції № 141). З цією метою використовують субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», причому згідно з п. 12 Інструкції № 141 його задіюють і для відображення ПЗ за необоротними активами.

Тобто нарахування ПЗ на суму перевищення мінбази над договірною ціною товару показують проводкою Дт 949 — Кт 641.

На суму ПЗ, нарахованих з суми перевищення мінбази, платник виписує окрему ПН з кодом причини ( пп. 8, 15 Порядку № 1307):

• 15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

• 16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання;

• 17 — Складена на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Таку ПН отримувачу (покупцю) не видають, а в її рядках, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані ( п. 15 Порядку № 1307).

ПЗ, розраховані з мінбази ПДВ, у податковій декларації з ПДВ відображають у тих самих рядках декларації, що й ПЗ, нараховані за цією операцією виходячи з договірної вартості.

Розглянемо процедуру нарахування ПЗ із суми перевищення мінбази в розрізі окремих активів.

Ситуація 1. Продаж товарів

Що включає ціна придбання

Під товарами в цьому випадку розуміють саме придбані товари (а не самостійно виготовлену продукцію), які відображають на рахунку 28 «Товари», зокрема, на субрахунках:

• 281 «Товари на складі»;

• 282 «Товари в торгівлі»;

• 283 «Товари на комісії» (згідно з п. 189.4 ПКУ базу оподаткування товарів, що продаються в межах посередницьких договорів, визначають у порядку, встановленому в ст. 188 ПКУ. З цього випливає, що на такі операції поширюється і правило про застосування мінбази).

На перший погляд, проблем з визначенням мінбази щодо товарів бути не повинно. Проте вони є, оскільки в ПКУ не уточнюється, що саме слід вважати ціною придбання товарів. А згідно з нормами п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» до первісної вартості товарів включають:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• ТЗВ;

• інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

У зв’язку з цим тут є два варіанти інтерпретації.

Варіант 1. Ціну придбання товарів визначають за договірною ціною, сплаченою постачальнику (кореспонденція Дт 281 — Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»). Очевидно, що така ціна не включає ПДВ. Адже з абз. 1 п. 188.1 ПКУ випливає, що до договірної вартості ПДВ не входить.

Варіант 2. Ціну придбання товарів розраховують виходячи з повної собівартості проданого товару, за якою вони значаться у бухобліку. Тобто виходячи з собівартості, відображеної проводкою Дт 902 — Кт 28.

Зрозуміло, що в другому варіанті ціна придбання товару та мінбаза будуть вище, ніж у першому варіанті.

Який же варіант обрати? Податківці наразі чітко висловилися тільки щодо мінбази для імпортних товарів. Зокрема, вони дійшли висновку, що для операцій постачання товарів, увезених платником ПДВ на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом — виходячи з їх договірної вартості, без урахування величини митної вартості. Таку позицію було озвучено в листах ДФСУ від 02.10.15 р. № 20952/6/99-95-42-01-16-01, від 13.04.16 р. № 8220/6/99-99-19-03-02-15, від 27.04.16 р. № 9614/6/99-99-15-03-02-15, Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФСУ від 16.06.16 р. № 13257/10/28-10-01-03-11, консультації з категорії 101.06 ЗІР ДФСУ.

Утім, у листі ДФСУ від 13.04.16 р. № 8220/6/99-99-19-03-02-15 йшлося також про товари, придбані на митній території України. Щодо таких товарів податківці наказали застосовувати мінбазу, визначену виходячи з вартості, за якою вони придбані у власність, тобто ціни, зазначеної в договорі на придбання товару (контрактної вартості).

Та все ж однозначні висновки з цієї проблеми робити поки зарано. Пояснимо чому.

У згаданих листах податківці нічого не сказали про те, що в розрахунку не беруть участь інші складові собівартості реалізованих товарів.

Причому щодо товарів, придбаних в Україні, у більшості випадків визначити ціну придбання за даними бухгалтерського обліку неможливо. Тільки в одному методі (ідентифікованої собівартості), який на практиці використовується досить рідко, фізичний рух товару збігається з даними бухобліку. Тобто тільки в цьому методі в обліку списують саме той товар, який було реально продано.

В інших методах товари списують у певній (умовній) послідовності, і при цьому товари, списані на реалізацію у бухобліку, зазвичай не збігаються з товарами, які було відвантажено фактично. Наприклад, якщо підприємство придбало 200 од. товару А за ціною 200 грн. за од. (без ПДВ), а потім 300 од. цього ж товару А за ціною 250 грн. за од., то в методі ФІФО першими будуть списані товари з першої партії (за ціною 200 грн.), хоча фактично можуть продаватися товари з другої партії.

У бухобліку також зазвичай неможливо відстежити усі «складові» вартості реалізованого товару, там видно лише загальну собівартість товару (сума, яка значиться за дебетом субрахунку 281).

Порада: ми вважаємо, що стосовно імпортних товарів, облік яких зазвичай ведуть в особливому порядку на окремих субрахунках у розрізі отриманих партій товару, можна орієнтуватися на ціну придбання, за якою вони були куплені у постачальників (варіант 1). Цей же підхід можна застосувати й щодо тих товарів, які обліковують за методом ідентифікованої собівартості.

У інших випадках має сенс орієнтуватися на другий варіант визначення первісної ціни виходячи з повної первісної вартості товарів, з урахуванням усіх перелічених складових.

Якщо для вас різниця у зазначених варіантах суттєва і ви вирішили обрати-таки перший підхід (ціна, зазначена в договорі) щодо всіх товарів, отримайте письмову індивідуальну податкову консультацію, яку контролери надають на підставі ст. 52 ПКУ.

Оптимізація ПДВ

У варіанті з повною первісною собівартістю можна оптимізувати податкові наслідки за рахунок вибраної процедури відображення ТЗВ, які згідно з п. 9 П(С)БО 9 можна:

1) прямо включати до собівартості товарів або

2) відображати на окремому субрахунку і списувати на витрати за середнім відсотком.

У другому варіанті ТЗВ списують із загального субрахунку 289 «ТЗВ» одразу на витрати (на субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів»), без відображення на субрахунку 281. У результаті в першому варіанті ТЗВ беруть участь у розрахунку первісної вартості товарів, і як наслідок, мінбази ПДВ, а в другому варіанті («за середнім відсотком») — ні. У другому варіанті мінбаза ПДВ буде нижчою.

Приклад 1. Платник ПДВ придбав 10 од. товарів на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Витрати на доставку товару становлять 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.). Облік ТЗВ на підприємстві ведуть:

1) прямим рахунком;

2) на окремому субрахунку.

У першому варіанті первісна вартість 1 од. товару (без ПДВ) становитиме: (10000 грн. + 500 грн.) : 10 од. = 1050 грн., у другому — 10000 грн. : 10 од. = 1000 грн.

Відповідно мінбаза оподаткування ПДВ у другому варіанті буде меншою.

Скажімо, якщо підприємство вирішило продати цей товар за собівартістю, то в першому варіанті ПЗ з ПДВ з 1 од. товару становитимуть: 1050 грн. х 20 % = 210 грн., а в другому варіанті: 1000 грн. х 20 % = 200 грн.

Експорт товарів

Нюанси визначення мінбази ПДВ особливо актуальні для експортерів. Нагадаємо: за версією податківців, у разі експорту товарів ПЗ на суму перевищення мінбази ПДВ над договірною вартістю повинні нараховуватися за ставкою ПДВ 20 %, а не 0 % (листи ДФСУ від 10.08.15 р. № 16878/6/99-99-19-03-02-15, від 11.08.15 р. № 16964/6/99-99-19-03-02-15, від 26.01.16 р. № 1389/6/99-99-19-03-02-15, від 19.04.16 р. № 8831/6/99-99-19-03-02-15, від 27.04.16 р. № 9529/6/99-99-15-03-02-15, консультація в категорії 101.09 ЗІР).

Тільки для постачальників зернових контролери роблять виняток і дозволяють їм не нараховувати ПЗ із суми перевищення мінбази за ставкою 20 % (листи ДФСУ від 25.05.16 р. № 11361/6/99-99-15-03-02-15, від 25.05.16 р. № 11359/6/99-99-15-03-02-15, від 25.05.16 р. № 11358/6/99-99-15-03-02-15).

Утім, деякі експортери не погоджуються з нарахуванням 20 % за експортними операціями та успішно оскаржують це в суді (див., наприклад, постанови ВАдСУ від 16.02.16 р. № К/800/47756/15*, від 22.03.16 р. № К/800/48575/15** // «БТ», 2016, № 21, с. 9).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56094751.

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57033878.

Ситуація 2. Продаж власної продукції та послуг

Звичайна ціна — що за «фрукт»?

Це найбільш проблемні операції в частині застосування мінбази оподаткування ПДВ. Річ у тім, що в ПКУ немає чітких правил визначення ЗЦ для неконтрольованих операцій.

Так, згідно з п.п. 14.1.71 ПКУ ЗЦ — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така ЗЦ відповідає рівню ринкових цін.

Ринкова ціна — ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах ( п.п. 14.1.219 ПКУ).

У нормі п.п. 14.1.71 ПКУ наведено особливості визначення ЗЦ для окремих (специфічних) видів операцій, а саме:

1) ціна (націнка) на товари (роботи, послуги) підлягає державному регулюванню — ЗЦ вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання;

2) на товари (роботи, послуги), для яких встановлена мінімальна ціна продажу або індикативна ціна, — ЗЦ вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну;

3) якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, то вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення ЗЦ для цілей оподаткування;

4) якщо проводиться аукціон (публічні торги) у випадках, передбачених законом, то ЗЦ вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів);

5) якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту — ЗЦ є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту;

6) якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється згідно із законодавством у примусовому порядку, то ЗЦ є ціна, сформована під час такого продажу.

В інших випадках, якщо не доведено інше, ЗЦ є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, тобто ціна продажу, яка вважається відповідною рівню ринкових цін. І виходить, що мінбаза оподаткування ПДВ дорівнює договірній ціні. Відповідно додаткові ПЗ нараховувати, по суті, нема на що.

Підхід контролерів

Зрозуміло, що такий стан речей не влаштував податківців, і вони заповзялися винаходити варіанти «вирішення питання». Наразі оприлюднено два підходи, кожен з яких не відповідає нормам ПКУ.

У першому підході податківці вважають, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів, послуг, робіт не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16 «Витрати». Цю позицію означено у листі ГУ ДФС у Київській області від 07.07.16 р. № 1555/10/10-36-12-02.

Там само контролери зробили висновок, що при продажу самостійно проведених робіт, наданих послуг, вироблених товарів, реалізованих нижче їх собівартості, постачальник повинен скласти дві податкові накладні:

• одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

• іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ЗЦ, яка не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16, над фактичною ціною.

Цей підхід не відповідає ПКУ, оскільки норми щодо обчислення мінбази оподаткування ПДВ виходячи з собівартості готової продукції було виключено з абз. 2 п. 188.1 ПКУ з 01.01.16 р.

У другому підході контролери наказують проводити ціле розслідування операції, з якою пов’язано застосування ЗЦ. Зокрема, у листі ДФСУ від 15.08.16 р. № 27600/7/99-99-14-02-01-17 при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг місцевим перевіряльникам було рекомендовано діяти таким чином:

1) з’ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі — ринкові ціни);

2) визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел, обов’язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції;

3) встановлювати відповідність ціни постачання виробника ринковим цінам;

4) у разі невідповідності цих цін (заниження ціни постачання порівняно з ринковими цінами) фіксувати в актах документальних перевірок:

• факт такої невідповідності з зазначенням джерел інформації щодо ринкових цін, їх рівня та розрахунку невідповідності;

• висновок, що з урахуванням положень пп. 14.1.71 та 14.1.219 ПКУ ціна постачання не є ЗЦ, що відповідає ринковій і мала б враховуватися при визначенні бази оподаткування ПДВ;

• висновок щодо порушення норм абз. 2 п. 188.1 ПКУ, в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ та, як наслідок, занижено ПЗ (завищено бюджетне відшкодування, від’ємне значення) з ПДВ.

Цілком можливо, що місцеві перевіряльники орієнтуватимуться на обидва підходи, тобто зіставлятимуть ціну продажу готової продукції та послуг з їх собівартістю та ринковими цінами.

Як захистити себе

Порада: бажано, щоб ціна продажу готової продукції (робіт, послуг) все ж була не менше собівартості. Якщо ж цього не уникнути, доведеться підготувати обґрунтування, з якого випливатиме, що така ціна відповідає ЗЦ та рівню ринкових цін. Наприклад, якщо вам відомі операції продажу подібної продукції за нижчою ціною, можна послатися на них.

У крайньому разі можна наполягати на тому, що ваша готова продукція унікальна, тому порівняти її нема з чим. А те, що потрібно брати до уваги порівнянність умов, розуміє і ДФСУ. Зокрема, у згаданому листі № 27600/7/99-99-14-02-01-17 ДФСУ рекомендувала при з’ясуванні ринкових цін на послуги з передачі в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) враховувати: належність будівель та споруд до однакових класифікаційних типів (з урахуванням їх функціонального призначення) згідно з ДК 018-2000***; їх площу; місцезнаходження тощо.

*** Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений та введений у дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. № 507.

У будь-якому випадку ми рекомендуємо підготувати обґрунтування відповідності ціни продажу готової продукції (робіт, послуг) ринковим цінам та ЗЦ.

Нюанс: підприємствам, які здають в оренду майно, і для яких такий вид діяльності не є основним, має сенс майно не зараховувати до складу інвестиційної нерухомості. В цьому разі доходи від здавання в оренду можна показувати на субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів», до якого немає «витратного» рахунка. Такий підхід не суперечить Інструкції № 291, де в описі до субрахунку 713 йдеться про відображення на цьому субрахунку доходів від оренди майна, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства****. Тоді порівняти доходи від оренди з собівартістю податківці не зможуть.

**** Детальніше про цю проблему див. статтю «Здаємо майно в оренду: як відобразити у бухобліку»? // «БТ», 2015, № 23, с. 20.

Ситуація 3. Продаж необоротних активів

Залишкова вартість — можливі варіанти

Здавалося б, з продажем необоротних активів взагалі питань немає: просто з бухгалтерського обліку потрібно взяти балансову (залишкову) вартість, яка склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Єдиний нюанс: мінбаза оподаткування ПДВ відрізнятиметься від залишкової вартості необоротного активу, за якою його списують на реалізацію, оскільки за звітний місяць ще буде нараховано амортизацію.

Але! Законодавці не врахували, що у бухобліку необоротні активи перед продажем переводять до складу оборотних активів та обліковують на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Зокрема, необоротний актив визнається утримуваним для продажу у разі, якщо ( п. 1 розд. ІІ П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність») :

• економічні вигоди очікується отримати від його продажу, а не від використання за призначенням;

• він готовий до продажу у його теперішньому стані;

• його продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання таким, що утримується для продажу;

• умови його продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

• здійснення його продажу має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється його активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Причому після переведення на субрахунок 286 активи відображають в бухобліку та у фінзвітності на дату балансу за найменшою з двох величин — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації ( п. 9 розд. ІІ П(С)БО 27).

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ( п. 4 П(С)БО 9).

У разі оцінки за чистою вартістю реалізації суму коригування балансової вартості необоротних активів, утримуваних для продажу, визнають іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду ( п. 10 розд. ІІ П(С)БО 27).

Як же визначити мінбазу оподаткування ПДВ, якщо ОЗ були переведені до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, і значаться тепер у складі оборотних активів? Розглядаючи це запитання в листі від 29.06.16 р. № 14040/6/99-99-15-03-02-15, ДФСУ на нього прямо не відповіла. А тим часом — різниця в підходах може бути дуже суттєвою.

Приклад 2. Підприємство планує продати об’єкт ОЗ (автомобіль), первісна вартість якого становить 350000 грн. (без ПДВ), нарахована амортизація на початок місяця продажу — 50000 грн., амортизація, нарахована за місяць, в якому автомобіль було продано, становила 5000 грн. Автомобіль продають за договірною вартістю — 240000 грн. (у тому числі ПДВ — 40000 грн.).

Розглянемо три варіанти оформлення цієї операції:

1) автомобіль не переводять перед продажем на субрахунок 286. Тоді мінбаза оподаткування ПДВ становитиме 350000 грн. - 50000 грн. = 300000 грн., а сума ПЗ після ПДВ, обчислених з вартості перевищення мінбази ПДВ над договірною вартістю, дорівнюватиме: (300000 грн. - 200000 грн.) х 20 % = 20000 грн. Разом ПЗ: 40000 грн. + 20000 грн. = 60000 грн.;

2) автомобіль зараховують у місяці продажу на субрахунок 286 та відображають за балансовою вартістю (350000 грн. - 50000 грн. - 5000 грн. = 295000 грн.). Тоді результати будуть такими самими, як і у варіанті 1 (оскільки орієнтуються на балансову вартість на початок місяця);

3) автомобіль у місяці, що передує місяцю продажу, переводять на субрахунок 286 та обліковують його за чистою вартістю реалізації, яку визначають на рівні договірної ціни з покупцем (без ПДВ), а саме — 200000 грн. У цьому варіанті мінбаза оподаткування ПДВ збігається з договірною вартістю і ПЗ становитиме 40000 грн.

Облік операцій буде таким:

Облік операцій продажу об’єкта ОЗ

Господарська операція

Кореспондуючі рахунки

Сума,

грн.

дебет

кредит

Варіант 1

1. Нараховано амортизацію за місяць вибуття автомобіля

92

131

5000,00

2. Списано амортизацію на автомобіль, що вибув

131

105

55000,00

3. Відображено дохід від продажу автомобіля (на дату його передачі покупцю)

361

746

240000,00

4. Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи з договірної вартості

746

641/ПДВ

40000,00

5. Нараховано ПЗ виходячи з суми перевищення мінбази оподаткування над договірною вартістю

949

641/ПДВ

20000,00

6. Списано залишкову вартість автомобіля на реалізацію

977

105

295000,00

7. Отримано оплату від покупця

311

361

240000,00

Варіант 2

8. Нараховано амортизацію за місяць вибуття автомобіля

92

131

5000,00

9. Списано амортизацію на автомобіль, що вибув

131

105

55000,00

10. Переведено автомобіль до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

105

295000,00

11. Відображено дохід від реалізації автомобіля

361

712

240000,00

12. Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи з договірної вартості

712

641/ПДВ

40000,00

13. Нараховано ПЗ виходячи з суми перевищення мінбази оподаткування над договірною вартістю

949

641/ПДВ

20000,00

14. Списано залишкову вартість автомобіля на реалізацію

943

286

295000,00

15. Отримано оплату від покупця

311

361

240000,00

Варіант 3

16. Списано нараховану амортизацію на автомобіль

131

105

50000,00

17. Переведено автомобіль до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

105

300000,00

18. Відкориговано балансову вартість автомобіля до чистої вартості реалізації

940

286

100000,00

19. Відображено дохід від реалізації автомобіля

361

712

240000,00

20. Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи з договірної вартості

712

641/ПДВ

40000,00

21. Списано залишкову вартість автомобіля на реалізацію

943

286

200000,00

22. Отримано оплату від покупця

311

361

240000,00

Найбільш вигідний з позиції оподаткування ПДВ третій варіант, який цілком відповідає правилам бухгалтерського обліку.

Оптимізація ПДВ

Ті об’єкти необоротних активів, які плануються до продажу за ціною нижче балансової вартості, має сенс у місяці, що передує місяцю продажу, перевести до складу оборотних активів, утримуваних для продажу (на субрахунок 286), а потім уцінити до чистої вартості продажу. Тоді мінімальна база оподаткування збігатиметься з договірною ціною.

Проте в цьому разі у розпорядчому документі слід обґрунтувати необхідність проведення уцінки з посиланням на норми п. 1, п.п. 8 — 10 розд. ІІ П(С)БО 27 та п. 24 П(С)БО 9 і отримати письмову індивідуальну податкову консультацію.

Висновки

  • Під час продажу товарів мінбазу оподаткування ПДВ можна визначити так: щодо імпортних товарів, а також товарів, які обліковуються за методом ідентифікованої собівартості, можна орієнтуватися на вартість їх придбання у постачальників. У частині інших товарів мінбазу має сенс визначати виходячи з повної вартості, за якою товари значаться у бухобліку на рахунку 28.
  • При продажу готової продукції, робіт, послуг як мінбазу використовують ЗЦ, чітких критеріїв визначення якої немає. Тут має сенс орієнтуватися на собівартість, а рівень ЗЦ бажано обґрунтувати.
  • У разі продажу необоротних активів, які переводять на субрахунок 286, у деяких випадках має сенс провести уцінку до чистої вартості реалізації. Тоді мінбаза оподаткування ПДВ збігатиметься з договірною ціною.

Документи та скорочення Теми тижня

Закон № 5007 — Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.12 р. № 5007-VI.

Закон № 758 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.99 р. № 758-XIV.

Закон № 1877 — Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.04 р. № 1877-IV.

Постанова № 1003 — постанова КМУ «Про затвердження обсягів формування державного інтервенційного фонду в 2015/16 маркетинговому періоді» від 02.12.15 р. № 1003.

Закон № 481/95 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Постанова № 1548 — постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548.

Постанова № 955 — постанова КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.08 р. № 955.

Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 31.12.15 р. № 1307.

Інструкція № 141 — Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом МФУ від 01.07.97 р. № 141.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ЗЦ — звичайна ціна.

ТЗВ — транспортно-заготівельні витрати.

ПДВ, мінімальна база, податкові зобов’язання, продаж товарів, продаж власної продукції, продаж послуг, продаж необоротних активів, залишкова вартість, основні засоби, реалізація запасів, імпортні товари додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті