(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2017/№ 15

Негосподарські операції: особливості 2017 року

З операціями, які не належать до господарської діяльності, стикаються практично всі платники податку на прибуток. Ми вже «змирилися» з тим, що на негосподарські витрати (за рідкісним винятком) в обліку з податку на прибуток фінрезультат не коригують. Між тим з 01.01.17 р. правила оподаткування прибутку змінилися і деякі негосподарські витрати потрапили під коригування. Оскільки «високодохідних» платників незабаром чекає подання «квартальної» декларації, у цій статті ми розповімо про нові негосподарські коригування.

Загальні моменти

Відразу заспокоїмо «малодохідних» платників, які не проводять коригування фінрезультату на різниці, вказані в ПКУ. У вас усе без змін: податок на прибуток розраховуєте від фінрезультату, відображеного в бухобліку ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Тобто всі негосподарські витрати показуєте в «прибутковому» обліку за бухгалтерськими правилами і зменшуєте на їх суму податковий прибуток на загальних підставах.

А ось у «високодохідних» платників роботи додалося, оскільки з 01.01.17 р. в ПКУ з’явилися нові «негосподарські» коригування. Про них ми розповімо трохи пізніше, а зараз коротко зупинимося на процедурі відображення «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ (ПЗ), що нараховуються згідно з п. 198.5 ПКУ, у тому числі і на негосподарські придбання.

Негосподарські ПДВ-новинки

Нагадаємо, що платник податків зобов’язаний нарахувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну (ПН) за товарами/послугами, необоротними активами у разі, якщо вони призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю ( абз. «г» п. 198.5 ПКУ). Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.15 р., така вимога діє тільки в разі, якщо суми «вхідного» ПДВ були включені до складу податкового кредиту (ПК). А з 01.01.17 р. додався ще один виняток — для «негосподарської» ліквідації основних засобів відповідно до п. 189.9 ПКУ*.

* Зверніть увагу: податківці вважають, що «компенсуючі» ПЗ потрібно нараховувати і в разі негосподарського використання МНМА (див. із цього приводу статтю «Малоцінні необоротні і матеріальні: відображаємо МНМА в обліку» // «БТ», 2017, № 10, с. 12).

Нагадаємо: податківці раніше дотримувалися ліберальної позиції і стверджували, що «компенсуючі» ПЗ необхідно нараховувати, тільки якщо був «вхідний» ПДВ (див. листи ДФСУ від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, від 09.06.16 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15, від 12.01.17 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).

Між тим в останніх роз’ясненнях на цю тему вже був озвучений інший підхід про нарахування «компенсуючих» ПЗ незалежно від того, чи був «вхідний» ПДВ (лист ДФСУ від 12.01.17 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15). Тобто випадок придбання товарів для негосподарського використання без «вхідного» ПДВ (у неплатника ПДВ) у виняток уже не потрапляє.

З таким підходом ми не можемо погодитися. Річ у тому, що при внутрішньоукраїнських операціях об’єктом обкладення ПДВ є постачання товарів/послуг ( ст. 185 ПКУ). А якщо зазирнути у визначення терміна «постачання товарів» (п.п. 14.1.191 ПКУ), то можна помітити, що передача майна для використання в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності вважається постачанням тільки за умови, що платник ПДВ мав право на ПК (п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ)!

Тобто негосподарське використання безПДВшних товарів не є «постачанням». А оскільки немає «постачання» — немає і ПДВ. Але за такий підхід, очевидно, тепер доведеться поборотися в суді.

Ну а якщо за негосподарськими придбаннями ви отримали від постачальника ПН, зареєстровану в ЄРПН, то обов’язково включіть ПДВ за нею до складу ПК. А потім уже нараховуйте «компенсуючі» ПЗ.

Врахуйте: в новій формі ПДВ-декларації змінився підхід до відображення «компенсуючих» ПЗ. Їх, як і раніше, показуємо в ряд. 4.1 і 4.2 декларації. Але! Тепер у цих рядках відображають і коригування «компенсуючих» ПЗ. У зв’язку з цим у додатку Д1 окремо виділений ряд. «600000000000 (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)». У додатку Д5 також є окремий ряд. «6000000000000 (рядки 4.1 та 4.2 декларації)». Тому якщо ви проводили якісь коригування «компенсуючих» ПЗ, показники ряд. 4.1 і 4.2 декларації визначатимуться підсумовуванням зазначених рядків додатків Д1 і Д5.

А тепер повернемося до податку на прибуток, зокрема, до нових «негосподарських» коригувань.

Коригування 1: безоплатні роздачі

Згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму грошових коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) упродовж звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним у Реєстр неприбуткових установ і організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг**, у розмірі, який перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Власне, це коригування було і раніше, але до 01.01.17 р. воно виглядало нелогічно, оскільки дискримінувалися тільки безоплатні передачі неприбутковим організаціям.

** Окрім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика в такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

І ось депутати вирішили цей «перекіс» виправити, включивши в коригування й інші безоплатні передачі. Так з’явився п.п. 140.5.10 ПКУ, який передбачає збільшення фінрезультату на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку (окрім фізичних осіб), і платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Крім безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям, для яких застосовуються положення п.п. 140.5.9 ПКУ.

Отже, з формулювань п.п. 140.5.10 ПКУ виходить, що коригування не поширюються на операції безоплатного надання фіндопомоги, товарів, робіт, послуг таким особам:

1) платникам податку на прибуток (окрім «нульовиків»);

2) фізичним особам;

3) неприбутковим організаціям.

Те, що стосовно вказаних осіб коригування не проводяться, підтверджують і податківці (див. лист ДФСУ від 02.03.17 р. № 4348/6/99-99-15-02-02-15).

Розглядаючи тему «безоплатності», варто зачепити і порядок обкладення ПДВ таких операцій, з яким не все зрозуміло. Коротко освіжимо в пам’яті ПДВшну проблему.

При безоплатних передачах є ризик подвійного нарахування ПЗ:

• перших — за нормами абз. 2 п. 188.1 ПКУ із суми перевищення мінімальної бази обкладення ПДВ;

• других — згідно з абз. «г» п. 198.5 ПКУ як використання товарів (робіт, послуг) у негосподарській діяльності.

Контролери до недавнього часу підходили до питання про нарахування ПЗ з безоплатних передач ліберально. Зокрема, вони пропонували нараховувати в таких випадках ПЗ згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ із суми перевищення мінімальної бази обкладення ПДВ. При цьому від нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ платників податків звільняли. Такий підхід був викладений, зокрема, в листах ДФСУ від 04.04.16 р. № 7286/6/99-99-19-03-02-15, від 13.09.16 р. № 19830/6/99-95-42-01-15, від 06.10.16 р. № 21760/6/99-99-15-03-02-15.

Проте в одному зі «свіжих» роз’яснень на цю тему, а саме в листі ДФСУ від 12.01.2017 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15, податківці послалися ще на норми п. 198.5 ПКУ, при цьому вже не вказали, що «компенсуючі» ПЗ у такій ситуації не нараховують. А із загального «тону» листа, скоріше, виходить висновок, що «компенсуючі» ПЗ теж нараховувати необхідно.

Ми з таким підходом не згодні. Як раніше зазначали і самі податківці***, операції безоплатного постачання товарів (робіт, послуг) обкладаються ПДВ за ставкою 20 %, тому підстав для нарахування «компенсуючих» ПЗ тут немає. І до того ж згідно з ч. 2 ст. 17 ГКУ закони, якими регулюється оподаткування суб’єктів господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування. Але краще ці висновки «підкріпити» письмовою індивідуальною податковою консультацією на підставі ст. 52 ПКУ.

*** Див. зокрема, листи ДФСУ від 11.08.16 р. № 17515/6/99-99-15-03-02-15 і від 13.09.16 р. № 19830/6/99-95-42-01-15.

Приклад 1. «Високодохідний» платник податку на прибуток надав безповоротну фіндопомогу платникові податку на прибуток (не «нульовику») на суму 10000 грн., а також нецільову благодійну допомогу фізособі на суму 1000 грн. Крім того, були безоплатно передані товари на суму 500 грн. неплатникові податку на прибуток (нефізособі). Платник збільшує фінрезультат у «прибутковому» обліку тільки на суму 500 грн.

У бухобліку операції відобразимо так, як показано в табл. 1.

Таблиця 1. Облік операцій з безоплатного надання активів

Господарська операція

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

дебет

кредит

1. Перераховано безповоротну фіндопомогу платникові податку на прибуток

977(1)

311

10000,00

2. Видано нецільову благодійну допомогу (фіндопомогу) фізособі

977(1)

301

1000,00(2)

3. Передано безоплатно товари

949(1)

281

500,00

4. Нараховано ПЗ на суму перевищення мінбази обкладення ПДВ

949

641/ПДВ

100,00

(1) Витрати на надання фіндопомоги у вигляді грошових коштів не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) або послуг, тому такі операції слід відображати на субрахунку 977 «Інші витрати». А ось для безоплатної передачі товарів більше підходить субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

(2) Оскільки сума фіндопомоги не перевищує 2240 грн., вона не обкладається ПДФО (на підставі п.п. 170.7.3 ПКУ) і військовим збором.

Коригування 2: штрафи

Відповідно до п.п. 140.5.11 ПКУ фінрезультат збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства і цивільно-правових договорів на користь осіб, які:

• не є платниками податку (окрім фізичних осіб);

• оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Як бачимо, під ці коригування не потрапляють штрафні санкції, що виплачуються на користь:

1) платників податку на прибуток (окрім «нульовиків»);

2) фізичних осіб.

Між тим податківці чомусь у роз’ясненнях не вказують, що від коригувань звільняються санкції, які сплачуються «звичайним» платникам податку на прибуток.

Так, у листі ДФСУ від 03.03.17 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15 було зазначено, що фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суми штрафних (фінансових) санкцій і пені, нарахованих:

• контролюючими органами за порушення вимог податкового й іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладений на такі контролюючі органи (див. про це також лист ДФСУ від 02.03.17 р. № 4347/6/99-99-15-02-02-15, консультацію в категорії 102.02 ЗІР ДФСУ);

• на користь фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб — підприємців) відповідно до цивільного законодавства і цивільно-правових договорів.

Зверніть увагу: збитки не згадуються у вказаній коригуючій нормі. У зв’язку з цим можна дійти висновку, що компенсація збитків будь-якій особі не повинна потрапляти під коригування. Адже відшкодування збитків у сфері господарювання є одним з окремих видів господарської санкції ( ст. 217 ГКУ), відмінних від штрафів, пені та неустойки.

Отже, згадані «коригування» не поширюються на збитки, але збитки «дискримінуються» з ПДВ в одержувача.

Так, в обліку з ПДВ суми коштів, отримані у вигляді:

• неустойки (штрафів та/або пені),

• 3 % річних від простроченої суми,

• втрат від інфляції за весь період прострочення грошового зобов’язання, які покупець платить постачальникові в разі затримки плати за товари/послуги,

не змінюють бази обкладення ПДВ поставлених товарів/послуг ( абз. 5 п. 188.1 ПКУ).

Збитки в цій нормі не згадані, що надало підстав податківцям наполягати на обкладенні ПДВ суми отриманої компенсації збитків (лист ДФСУ від 30.12.16 р. № 28710/6/99-99-15-03-02-15, консультація в категорії 101.06 ЗІР ДФСУ). І тільки операції виплати страхового відшкодування страховою компанією податківці дозволяють не обкладати ПДВ (див. лист ДПСУ від 12.01.12 р. № 809/7/15-3417-26, консультацію в категорії 101.02 ЗІР ДФСУ). Утім, обкладення ПДВ збитків можна оспорювати, оскільки така операція не належить до постачання товарів (робіт, послуг).

Не потрапляють під коригування фінрезультату також інфляційні і 3 % річних. Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення (так звані інфляційні), а також 3 % річних (так звані річні) від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Інфляційні і річні є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, проте досі не вироблено єдиної позиції стосовно правової інтерпретації таких санкцій навіть судовими органами.

У будь-якому разі інфляційні і 3 % річних не потрапляють у поняття неустойки (штрафів та/або пені) для цілей ПКУ, що підтверджується окремою вказівкою з «ПДВшної» норми абз. 5 п. 188.1 ПКУ. Тому на такі платежі коригування з п.п. 140.5.11 ПКУ не поширюються.

Приклад 2. «Високодохідний» платник податку на прибуток (покупець) відповідно до умов договору сплачує неплатникові податку на прибуток (продавцеві):

штраф у розмірі 1000 грн.;

пеню в розмірі 900 грн.;

прямі збитки в сумі 10000 грн.;

3 % річних за прострочення платежу в сумі 400 грн.

У цьому випадку покупець збільшує фінрезультат до оподаткування на суму штрафу (1000 грн.) і пені (900 грн.).

Бухгалтерський облік цих операцій представлений у табл. 2.

Таблиця 2. Облік санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в покупця (платника санкцій)

Господарська операція

Кореспондуючі рахунки

Сума,

грн.

дебет

кредит

1. Визнано претензію

948

631

12300,00

2. Сплачено суми штрафу, пені, 3 % річних і збитків за претензією

631

311

12300,00

3. Відображено фінансові результати

791

948

12300,00

Де показати?

У декларативній кампанії за I квартал 2017 року виникає ще одне запитання: у якому рядку додатка РІ потрібно показувати нові коригування? Адже нині чинна форма декларації з податку на прибуток під розглянуті нововведення не підлаштована.

На даний момент на сайті ДФСУ розміщений Проект змін до декларації, у якому позначені коригування «втілені»****.

**** http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/71677.html/

Якщо до подання декларації контролери не нададуть яких-небудь роз’яснень із цього питання, на наш погляд, такі збільшуючі коригування можна показати в ряд. 3.1.9 додатка РІ до декларації з податку на прибуток, призначеної для коригувань з понаднормових сум благодійної допомоги на користь неприбуткових організацій. Але такі «вільності» потрібно буде пояснити в доповненні до декларації ( п. 46.4 ПКУ).

Висновки

  • «Малодоходні» платники розраховують податок на прибуток від фінрезультату, відображеного в бухобліку без коригувань на негосподарські витрати.
  • «Високодохідні» платники повинні збільшити фінрезультат на «негосподарські» коригування, зокрема, на операції безоплатної передачі грошових коштів (товарів, робіт, послуг) неплатникам податку на прибуток (окрім фізосіб) і «нульовикам», а також на суми сплачених цим особам штрафів, пені, неустойок.
негосподарські операції, платники податку на прибуток, оподаткування прибутку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті