Якщо платник ПДВ — постачальник вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 за УКТ ЗЕД подав заяву про відмову від «вугільної» ПДВ-пільги в січні 2017 року, то до кінця січня він все одно залишається пільговиком.
Цей лист фактично трактує, як застосовувати зміни, унесені з 01.01.17 р. в п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, що містить «вугільну» ПДВшну пільгу.
Нагадаємо, що її дія була продовжена ще на 2 роки (до 1 січня 2019 року). Але крім того, у тексті зазначеного пункту з початку року з’явилася ще одна важлива зміна.
Дивіться, у редакції п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, що діяла до 1 січня, передбачалося, що платник за власним бажанням може відмовитися від застосування цієї пільги або припинити її дію на один або декілька місяців шляхом подання заяви до контролюючого органу за місцем його реєстрації (із зазначенням конкретних товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД). При цьому відмова від застосування пільги (або її припинення) повинна була застосовуватися з першого числа звітного періоду, в якому подано заяву.
У новій редакції «вугільного» пункту, що почала діяти з 01.01.17 р., цей момент уже прописано інакше. Там зазначено, що заяву про відмову від пільги (або її припинення) слід подати фіскалам «до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги».
Звичайно, при такому повороті подій ніхто з «вугільних» платників апріорі не мав можливості в січні поточного року відмовитися від пільги. Адже якщо подати заяву груднем 2016 року, то на той момент діяла ще стара норма — і «позбавлення» пільги розпочалося б із грудня. А заява, подана січнем 2017 року, означала вже припинення пільги з лютого.
Загалом, новорічні правки, унесені законодавцем до п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, створили в січні таку правову «чорну діру»: зіскочити в січні з «вугільної» пільги не можна було ані за старими, ані за новими правилами.
Тому немає нічого дивного, що фіскали в листі, який коментується, вирішили зайняти формальні позиції і взагалі не дозволити платникам із січня (у січні) 2017 року відмовитися від застосування цієї «вугільної» пільги*.
* Тобто за реалізованими в січні безПДВшними «вугілле-позиціями», що містили «вхідний» ПДВ, платникам довелося нараховувати компенсаційні ПЗ за п. 198.5 ПКУ.
Адже фактично таку заяву платники могли подати тільки в січні, але в такому разі п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ в редакції, що діє з січня, уже порушується. А ось із лютого, із березня тощо — будь ласка, переходьте. Аби ж устигли своєчасно подати зазначену заяву — тобто до кінця місяця, що передує відмові від пільги (її припиненню). Для осіб, які зіскочили з «вугільної» ПДВшної пільги (або бажають це зробити в майбутньому), нагадаємо, що дію встановленого в п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ касового методу для обчислення ПДВ за тими самими вугільними «УКТ ЗЕД-позиціями» теж продовжено до 1 січня 2019 року.
Детальніше про цю пільгу та нюанси застосування касового методу з ПДВ для «вугілле-позицій» читайте в «БТ», 2016, № 3, с. 3, № 5, с. 5 та 2017, № 12, с. 6.
