І ось вона ошатна на свято до нас прийшла…
Який Новий рік може обійтися без Діда Мороза, Снігуроньки, ялинки і гірлянд? Зараз вже складно уявити магазини, супермаркети, підприємства сфери послуг без блиску ялинкових вогнів у передноворічний період. Багато суб’єктів йдуть далі, не обмежуючись тільки установкою і прикрашанням ялинки. Вони запрошують «живих» героїв новорічної казки — Діда Мороза або Санта Клауса, Снігуроньку, Сніговика, Собаку — символ Нового 2018 року. Частенько підприємства обходяться власними силами, убираючи у святковий костюм одного зі своїх працівників. Іноді вони підходять до цього питання ґрунтовніше, запрошуючи професійних акторів.
Головне запитання для власника, що створює новорічну атмосферу в приміщеннях і на прилеглих територіях: чи можна зв’язати ці витрати з госпдіяльністю? Особливо це актуально для ПДВ-обліку.
Для облікових цілей розмежовують прикрашання площ, які відвідують потенційні покупці і замовники (приміщення торгівлі та сфери послуг), і внутрішні приміщення підприємства (офіси, цехи тощо).
Торгові приміщення. Тут зв’язок витрат з госпдіяльністю не викликає сумнівів, адже вони спрямовані на залучення потенційних покупців. Заманюючи і мотивуючи покупця зайти та зробити покупки тут, а не в конкурента, підприємство тим самим збільшує свої обсяги продажів.
Більше того, можна сказати, що зараз витрати на новорічне прикрашання торгових площ увійшли до розряду «обов’язкових». Вони так само неминучі, як, власне, і сам Новий рік. Госпсуб’єкти вимушені створювати атмосферу свята, щоб через сіру повсякденність не втратити клієнтів.
Такі операції слід розглядати як витрати на проведення рекламних заходів (витрати на збут).
Внутрішні приміщення. Тут ситуація складніша. Адже ми говоримо про приміщення, які використовуються виключно працівниками підприємства. Покупці (клієнти, замовники) такі приміщення не відвідують. Обґрунтувати зв’язок цих витрат з госпдіяльністю буде важко.
Водночас, на нашу думку, теоретично зв’язати такі витрати з госпдіяльністю можна. Хоча і припаде це, швидше за все, робити в суді. Скористатися можна позицією судів, яку вони відстоювали тоді, коли податковоприбуткові витрати також залежали від господарської спрямованості. Наприклад, підійдуть визначення ВАдСУ від 03.12.09 р. у справі № К-29291/06, від 26.07.11 р. у справі № До/9991/2739/11, від 01.12.14 р. у справі № К/800/7690/14 (ср. ). Останнє судове рішення можна використати, якщо податківці захочуть «викосити» ПДВ, нарахований при оплаті послуг дизайнера з оформлення офісу. Хоча всі ці рішення ґрунтуються на одному й тому ж аргументі: необхідно довести, що витрати були здійснені з метою зацікавити клієнтів у співпраці з госпсуб’єктом або, наприклад, створити позитивний імідж підприємства при переговорах або укладенні угод. Тобто зв’язати встановлення новорічної атрибутики у виробничих приміщеннях з госпдіяльністю можна лише тоді, коли в таких приміщеннях хоч іноді з’являються ваші клієнти, і прикрашання приміщення допоможе при переговорах або укладенні угод. У такому разі витрати на прикрашання можна зв’язати з госпдіяльністю як частину рекламних заходів. Як бачимо, аргументація та ж, що й у випадку з прикрашанням торгових приміщень: реклама свого продукту або підприємства.
Свято святом, але документи ніхто не відміняв…
Щоб усе було красиво не лише в приміщенні, але й у обліку, операції щодо новорічного прикрашання приміщень підприємства треба підтвердити документально:
1) підготувати наказ керівника про проведення цього заходу. У наказі потрібно:
• вказати порядок, місце і строки проведення заходів з новорічного оформлення приміщень;
• визначити особу, відповідальну за проведення новорічних заходів;
• відзначити, що такі заходи мають зв’язок з госпдіяльністю підприємства (наприклад, що вони проводяться як рекламна акція товарів та усієї торгової точки з метою залучення покупців і збільшення обсягів продажів);
2) скласти кошторис витрат. У ньому необхідно навести детальний перелік витрат, які слід здійснити для досягнення бажаного ефекту;
3) запастися первинними документами (розрахунковими, платіжними, прибутковими тощо), які повинні підтверджувати витрати на прикрашання приміщень, заплановані в кошторисі.
Якщо новорічну атрибутику придбаває підзвітна особа, то вона за фактом виконання доручення складає Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.15 р. № 841. До нього додаються оригінали підтвердних документів.
Якщо ж для прикрашання притягувалися сторонні (дизайнерські) організації, то всі понесені витрати також мають бути документально підтверджені актами приймання-передачі виконаних робіт і платіжними документами.
Після закінчення новорічних заходів відповідальна особа складає звіт про фактично понесені витрати і виконану роботу.
Не забуваємо і про «святковий» облік
Витрати на створення новорічної казки можуть варіюватися від копійчаних витрат до серйозних вкладень. Тут усе залежить від можливостей підприємства і, як мовиться, від фантазії.
Бухгалтерський облік. Тут головним є строк корисного використання і вартість новорічної атрибутики. Так, її можна обліковувати в складі:
• основних засобів (ОЗ) на субрахунку 109 «Інші основні засоби» — якщо строк експлуатації більше 1 року, а вартість вища за вартісну межу*, встановлену підприємством для розмежування ОЗ і малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Сюди можуть потрапити, наприклад, штучні ялинки, світлотехніка, фігурки Діда Мороза, Снігуроньки та інших казкових персонажів;
* Зазвичай його встановлюють на податковому рівні, тобто в сумі 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ). Хоча, звичайно ж, бухобліковий поріг малоцінності можна прийняти і в іншій сумі.
• МНМА на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» — якщо строк служби прикрас більше 1 року, а вартість не перевищує критерій малоцінності. Прикладами таких активів можуть бути гірлянди, світлові гармати, дзеркальні диско-кулі тощо;
• запасів на субрахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» або на субрахунку 209 «Інші матеріали» — якщо строк використання новорічної мішури менше року. Йдеться про паперові гірлянди, повітряні кульки, ялинкові іграшки, серпантин, хлопавки, сніжинки, дощик, конфетті тощо, а також про живі ялини/сосни, оскільки тривалість їх «життя» недовговічна.
Суми амортизації новорічного декору (як ОЗ, так і МНМА), а також витрати на його придбання для прикрашання фасадів і вітрин магазинів, торгових залів, кафе, барів, ресторанів списуйте на рахунок 93 «Витрати на збут».
Витрати на прикрашання офісу відносьте на рахунок 92 «Адміністративні витрати» (якщо маються на увазі офіси «без клієнтів») або на рахунок 93 (якщо в офіс приходять клієнти).
Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку з 01.01.15 р. тримаємо курс на бухоблік (п.п. 134.1.1 ПКУ). А там витрати на новорічну атрибутику безперешкодно потрапляють у витрати (відразу або поступово — через амортизацію), тобто зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток. Причому не оглядаючись на господарність здійснених витрат.
У малодохідних платників об’єкт оподаткування дорівнює бухгалтерському фінрезультату. І жодних коригувань на різниці, передбачені розд. III ПКУ. Ці щасливчики сміливо відносять до витрат будь-які «новорічно-прикрашаючі» суми прямо або через амортизацію ОЗ і МНМА (у тому числі й невиробничі), а на податкові різниці не звертають уваги.
У високодохідних платників (з річним доходом більше 20 млн грн.) і в малодохідників, що вирішили добровільно коригувати бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці, ситуація складніша.
Якщо вони не хочуть доводити податківцям господарську спрямованість новорічних ОЗ-прикрас, то можуть розглядати їх як невиробничі ОЗ. За такими об’єктами податкова амортизація не нараховується (п.п. 138.3.2 ПКУ). У результаті не можна зменшити оподатковуваний прибуток на їх вартість (через амортизацію).
За підсумками року високодохідники повинні відкоригувати бухгалтерський фінрезультат: збільшити його на бухгалтерську амортизацію і зменшити на податкову (пп. 138.1 та 138.2 ПКУ).
Інша річ — малоцінна новорічна мішура. Її вартість зменшить об’єкт оподаткування в будь-якому випадку, незалежно від того, має вона господарське забарвлення або ні.
І ще один важливий момент. Новорічна атрибутика виконує свої функції десь кілька місяців у році, а решту часу зберігається в «скрині», тобто фактично простоює. Проте на період міжсезоння «новорічні» об’єкти ОЗ зовсім не обов’язково виводити з експлуатації і припиняти нараховувати на них амортизацію. Національні П(С)БО цього не вимагають, а § 55 МСБО 16 «Основні засоби» навіть, навпаки, підкреслює, що амортизацію не припиняють, коли актив не використовують, поки його не замортизують повністю. Тож виводити або не виводити «прикрашаючі» об’єкти ОЗ з експлуатації, ви вирішуєте самі**.
** Детальніше про відображення в обліку операцій з тими ОЗ, що тимчасово простоюють, читайте в статті «Основні засоби тимчасово простоюють: що робити»? // «БТ», 2016, № 42-43.
Щоправда, у податківців із цього приводу може бути зовсім інша думка. Наприклад, до 2015 року їм не подобалася амортизація ОЗ, що простоювали, а зараз вони проти амортизації ОЗ під час консервації (див., зокрема, лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5389/6/99-99-19-02-02-15).
І кілька слів про МНМА. З точки зору п.п. 14.1.138 ПКУ, це не ОЗ. І за ними не повинні розраховуватися «амортизаційні» різниці. Відсутність різниць за МНМА підтверджують і податківці (див. листи ДФСУ від 31.03.17 р. № 6607/6/99-99-15-02-02-15, від 02.03.17 р. № 4346/6/99-99-15-02-02-15).
Ну а з прикрасами, вартість яких потрапила у витрати з рахунка 22 або з субрахунку 209, усе в повному ажурі — за ними податкових різниць немає.
ПДВ. Суми «вхідного» ПДВ, які підприємство сплатило (нарахувало) у складі вартості новорічних прикрас, потрапляють у податковий кредит (ПК) за першою з подій (отриманню/оплаті), але тільки за умови, що продавець зареєстрував податкову накладну (ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Ви придбали елементи декору за готівку? Тоді знайте: відобразити ПК у цьому випадку можна тільки після того, як керівник затвердить Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
І ще врахуйте: для цілей відображення ПК за касовим чеком (чеками) брати в розрахунок вартість товарів/послуг можна тільки в межах 200 грн. на день (без урахування ПДВ). Це заслуга п.п. «б» п. 201.11 ПКУ. Тож максимальна сума ПДВ, яку за чеками можна віднести в ПК, складає не більше 40 грн. на день. Якщо ж купівля відбулася одним чеком і її загальна сума перевищує 240 грн., то в ПК за таким чеком не піде ні копійки.
Усіма силами намагайтеся підтвердити госпнаправленість витрат щодо придбання новорічної атрибутики. Інакше відображений ПК доведеться компенсувати податковими зобов’язаннями з ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.
І для повноти картини розглянемо приклад обліку новорічних витрат.
Приклад. Для прикрашання торгової зали і вітрини магазину підприємство придбало:
• штучну ялину вартістю 9450 грн. (у тому числі ПДВ — 1575 грн.);
• електричну гірлянду на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.);
• ялинкові іграшки і новорічну мішуру (конфетті, серпантин, паперові гірлянди) на загальну суму 720 грн.
Іграшки і мішура придбані через підзвітну особу в неплатника ПДВ (аванс виданий у сумі 800 грн., 80 грн. повернені).
Наведемо кореспонденцію рахунків для обліку прикрас.
Облік витрат на новорічне убрання
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| Активи, що входять до складу ОЗ (штучна ялина вартістю понад 6000 грн.) | |||
| 1. Перераховано передоплату за штучну ялину | 371 | 311 | 9450 |
| 2. Відображено ПК з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/2 | 1575 |
| 3. Оприбутковано штучну ялину | 152 | 631 | 7875 |
| 4. Списано суму ПК з ПДВ | 644/2 | 631 | 1575 |
| 5. Зроблено залік заборгованості | 631 | 371 | 9450 |
| 6. Штучну ялину встановлено в торговій залі | 109 | 152 | 7875 |
| 7. Нараховано амортизацію (щомісячно) | 93(1) | 131 | 131,25(2) |
| Активи, що відносяться до МНМА (електрична гірлянда вартістю до 6000 грн.) | |||
| 1. Перераховано передоплату за електричну гірлянду | 371 | 311 | 2400 |
| 2. Відображено ПК з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/2 | 400 |
| 3. Оприбутковано електричну гірлянду | 153 | 631 | 2000 |
| 4. Списано суму ПК з ПДВ | 644/2 | 631 | 400 |
| 5. Зроблено залік заборгованостей | 631 | 371 | 2400 |
| 6. Електричну гірлянду встановлено в торговій залі | 112 | 153 | 2000 |
| 7. Нараховано амортизацію (100 % при введенні в експлуатацію) | 93(1) | 132 | 2000 |
| Активи, що відносяться до МБП(3) (ялинкові іграшки і новорічна мішура, строк служби яких не перевищує 1 року) | |||
| 1. Видано кошти під звіт для придбання ялинкових іграшок і новорічної мішури | 372 | 301, 311 | 800 |
| 2. Оприбутковано ялинкові іграшки і новорічну мішуру, придбані в неплатника ПДВ | 22 | 372 | 720 |
| 3. Залишок невикористаних коштів повернено в касу | 301 | 372 | 80 |
| 4. Ялинкові іграшки і мішуру передано для прикрашання ялини, встановленої в торговій залі | 93(1) | 22 | 720 |
| (1) Якщо підприємство прикрашає офіс для працівників, то витрати враховують на рахунку 92. При цьому якщо доступ в офіс мають тільки працівники підприємства, то довести господарність новорічних прикрас буде важко. Тому доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з ціни придбання товарів, а для необоротних активів — виходячи з їх балансової вартості (п. 189.1, п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). (2) Амортизація нараховується прямолінійним методом протягом очікуваного строку експлуатації 5 років: 7875 : 5 : 12 = 131,25 грн./міс. (3) Облік інших матеріалів на субрахунку 209 аналогічний. | |||
Висновки
- Витрати на прикрашання торгових приміщень або приміщень сфери послуг (магазинів, перукарень, кафе, ресторанів тощо), тобто приміщень, які відвідують потенційні покупці і замовники, пов’язані з госпдіяльністю підприємства (як витрати на рекламу).
- Витрати на оформлення внутрішніх приміщень (офісів, цехів тощо) можна зв’язати з госпдіяльністю тільки за умови, що в ці приміщення є доступ клієнтів і/або замовників (проводяться конференції, переговори, підписуються угоди). Інакше доведеться нарахувати «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.
- Новорічна атрибутика вартістю більше 6000 грн. і строком служби більше 1 року відноситься до об’єктів ОЗ. Об’єкти з меншою вартістю враховуємо як МНМА, а недовговічні прикраси — у складі МШП або інших запасів.
- Малодохідники вартість новорічної атрибутики включають до складу витрат і тим самим зменшують об’єкт оподаткування на прибуток, не оглядаючись на податкові різниці.
- Високодохідники і малодохідники-добровольці за ОЗ-прикрасами ведуть бухгалтерський та податковий облік та коригують бухфінрезультат на «амортизаційні» різниці. За МНМА і запасами різниці не виникають: їх вартість зменшує об’єкт оподаткування на прибуток без жодних обмежень.
