«Чи такий страшний біс?»: критерії блокування податкових накладних

Кравченко Дар’я, податковий експерт
Ось і настав «судний день» — 01.07.17 р. — дата, на яку з таким побоюванням чекали багато платників ПДВ. І не без підстав. Причиною тому — тестовий період, протягом якого практично кожен платник ПДВ отримав квитанцію з попередженням про блокування податкової накладної. При цьому зрозуміти, чому документ «забракували», вдавалося не багатьом. Усе це примушувало припускати найгірші варіанти розвитку подій. Звичайно, була ще надія на те, що злощасний режим скасують. Але ні! 20.06.17 р. світ побачив наказ Мінфіну від 13.06.17 р. № 567 («БТ», 2017, № 26, с. 3), завдяки якому з’явилися трохи видозмінені, але все-таки критерії блокування. Давайте познайомимося з ними ближче.

Кінець — це завжди новий початок

Безперечно, тестовий період блокування ПН/РК у ЄРПН змусив сильно понервувати платників ПДВ, оскільки протягом травня — червня 2017 року контролери відпрацьовували систему блокування «ризикових» ПН/РК на етапі їх реєстрації у ЄРПН.

Причому використовували податківці для цього критерії, прописані в останніх «проектних» пропозиціях Мінфіну* (лист ДФСУ від 22.05.17 р. № 284/6/99-99-07-04-02-15/ІПК).

* Про нього ми писали в «БТ», 2017, № 19-20, с. 15.

Як результат, платники ПДВ отримували величезну кількість квитанцій, які вказували на «ризиковість» тієї чи іншої ПН/РК. При цьому пояснити причину отримання таких повідомлень — іноді було непросто.

Тому нервували всі. Причому не лише постачальники, але і їх покупці.

І це незважаючи на те, що в п. 57 підрозд. 2 розд. XX ПКУ період з 01.04.17 р. по 01.07.17 р. названий перехідним періодом, протягом якого процедура блокування проводиться без фактичного призупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. Тобто покупець мав повне право безперешкодно включати «підозрілі» ПН/РК у ПК (при дотриманні всіх інших вимог ПКУ до формування ПК).

Проте всі розуміли — з настанням липня все зміниться і складнощі з реєстрацією ПН/РК у ЄРПН у постачальника стануть такою ж проблемою і для покупця.

Але! Як це не дивно, однак тестовий період не минув даремно. Помітно, що податківці постаралися виправити свої помилки і піти від масових повідомлень про блокування ПН/РК. Результатом такої роботи стали Критерії № 567**.

** Про них ми коротко розповідали в «БТ», 2017, № 26, с. 3.

Давайте розглянемо, з чим доведеться зіткнутися платникам ПДВ після 01.07.17 р. і чи зможуть вони після цього спати спокійно.

Які ПН точно не заблокують

Відразу попередимо — не варто думати, що контролери перевірятимуть тільки обрані ПН/РК. Ні, система переглядатиме всі документи, направлені на реєстрацію у ЄРПН.

Ось тільки деякі з них відразу відправлять у ЄРПН після попередньої перевірки, а деяким — доведеться пройти процедуру моніторингу, результатом якого може стати або блокування, або реєстрація у ЄРПН.

Що ж тепер з’ясуємо — які ж ПН/РК входять до групи «щасливчиків», що безапеляційно потрапляють у ЄРПН. Покажемо їх на рис. 1.

img 1

Рис. 1. Критерії, звільняючі ПН/РК від моніторингу

Увага! Якщо ваша ПН/РК відповідає хоча б одному зі «звільняючих» критеріїв, таку ПН/РК моніторити на відповідність критеріям ризиковості не будуть, а відразу відправлять на реєстрацію у ЄРПН. Тому радимо докласти максимум зусиль, щоб їх дотримати. Однак маємо попередити, що іноді алгоритми, які закладені в програмному забезпеченні СЕА, дещо відрізняються від тих, що прописані в нормативних актах. Тож поживемо — побачимо, що вийде насправді.

«Блокувальні» критерії

Ну а тепер перейдемо до менш приємного — до тих критеріїв, які з 01.07.17 р. псуватимуть життя платникам ПДВ.

ПН/РК, які не потрапили хоча б під один «звільняючий» критерій, проходять процедуру моніторингу. Полягає вона в перевірці ПН/РК на відповідність «блокувальним» критеріям, які описані у п. 6 Критеріїв № 567 (див. рис. 2).

img 2

Рис. 2. Критерії моніторингу ПН/РК з 01.07.17 р.

Як бачите, «блокувальних» критеріїв небагато, і діють вони (переважно) в сукупності.

Проте як вони працюють, ще до кінця не зрозуміло. І «найпроблемніший» — це критерій № 1. Що ж у ньому такого особливого? Давайте це з’ясуємо.

Критерій № 1: суцільні запитання

Цей критерій має три складові й одну додаткову умову. І лише в разі їх одночасного виконання вам гарантоване листування з «розблокувальною» комісією. Що ж це за складові?

1. Обсяг постачання перевищує умовні залишки.

Ця ознака сформульована таким чином: якщо обсяг постачання товару/послуги, указаний у ПН, у 1,5 раза виявиться більшим величини, рівної залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуги, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.17 р. у ЄРПН, і обсягу придбання (ввезення) відповідного товару, указаного з 01.01.17 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, така ПН може потрапити під блокування (п.п. 1 п. 6 Критеріїв № 567).

Відразу звертаємо увагу на те, що:

• тут йдеться виключно про моніторинг ПН, направлених на реєстрацію у ЄРПН. Вважаємо, Мінфін випадково забув згадати тут РК;

• при розрахунку порівнюються обсяги постачання і придбання конкретного товару/послуги (орієнтуємося на коди УКТ ЗЕД або ДКПУ), указаного в ПН, що потрапила під моніторинг;

• аналіз обсягів постачань і придбань проводиться не в кількісному, а в грошовому вираженні. При цьому суми ПДВ не враховуються. Тобто в розрахунках братимуть участь дані з гр. 10 ПН / гр. 13 РК.

Тепер переходимо безпосередньо до обчислень. І ось тут починається найцікавіше.

Якщо викладену Мінфіном ознаку представити у вигляді формули, то для того, щоб уникнути блокування ПН, постачальникові необхідно на момент її реєстрації у ЄРПН витримати таку нерівність:

Vпост. < 1,5 х (Vпост. 2017 - Vпридб.2017),

де Vпост. — обсяг постачання товару, указаного в ПН/РК, що спрямовується на реєстрацію у ЄРПН;

Vпост.2017 — обсяг постачань такого товару/послуг, указаного в ПН/РК, зареєстрованих після 01.01.17 р.;

Vпридб.2017 — обсяг придбання та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, указаного після 01.01.17 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН.

На жаль, ця формула працює не завжди.

По-перше, якщо платник уперше у 2017 році придбав товар (є показник Vпридб.2017) і спробує зареєструвати першу ПН на постачання такого товару (Vпост.2017 = 0), то в правій частині формули отримаємо від’ємне значення. І ПН відразу потрапляє в розряд підозрілих.

Щоб вирішити цю проблему, логічніше поміняти місцями «вхідні» і «вихідні» обсяги постачання.

Модернізована таким чином формула почне працювати на початковому етапі, якщо націнка не перевищує 50 %. Продемонструємо це.

Приклад 1. У березні 2017 року платник ПДВ уперше придбав товар А в кількості 1000 шт. за ціною 25 грн./шт. (ПДВ у розрахунок не беремо). У липні 2017 року він продає товар А в повному обсязі за ціною 32 грн./шт. У зв’язку з чим складає ПН і направляє її на реєстрацію у ЄРПН. Така ПН не потрапляє під моніторинг.

Насамперед система починає перевіряти ПН на відповідність «потрійному» критерію. З огляду на те, що у 2017 році товар А постачається вперше (Vпост.2017 = 0), модернізована формула Мінфіну надасть такий результат:

(1000 х 32) < 1,5 х (25000 - 0).

Враховуючи те, що 32000 < 37500, ПН без проблем пройде перевірку на «першу» складову і потрапить у ЄРПН.

Ускладнимо ситуацію.

Приклад 2. Товар, про який ідеться в прикладі 1, платник продає частинами. У червні 700 шт. за ціною 32 грн./шт. (гр. 10 ПН = 22400 грн.). У липні частину (300 шт.), що залишилася, за ціною 32 грн./шт. Відповідно, складає ПН і направляє її на реєстрацію у ЄРПН. ПН потрапляє під моніторинг.

У такому разі розрахункова формула покаже дивний результат:

(300 х 32) > 1,5 х (25000 - 22400).

Тобто 9600 > 3900. Отже, ПН автоматично перейде на другий рівень моніторингу — перевірку долі ризикових товарів у ПН.

Позиція редакції. На наш погляд, щоб не пропустити ПН, складені на фіктивні постачання, слід іти іншим шляхом. Логічніше було б річні обсяги придбання спочатку збільшити на запропонований Мінфіном коефіцієнт (1,5), а потім з отриманої суми віднімати річні обсяги постачання таких товарів й отриману різницю порівнювати з обсягом постачання в ПН, направленій на реєстрацію.

Але! На жаль, і такий підхід згладжує далеко не всі недоліки розрахункової формули для першої складової. І річ тут не в перестановці показників, а в тому, що для обчислень використовуватимуться дані тих ПН/РК, які зареєстровані у ЄРПН у 2017 році.

Виходить, що у свідомо невиграшній ситуації опиняються постачальники, які продаватимуть:

• залишки товарів, придбаних до 01.01.17 р.;

• товари, придбані без ПДВ (у неплатників ПДВ);

• товари, придбані в безПДВшний період (для новозареєстрованих платників ПДВ).

Сподіваємося, що цю ситуацію податківці незабаром виправлять. Так, до 25.06.17 р. ДФСУ зобов’язана була провести аналіз ефективності затверджених Мінфіном критеріїв. А потім, у 5-денний строк надати свої пропозиції Мінфіну стосовно їх удосконалення.

На жаль, коли оновляться критерії — прогнозувати складно. Поживемо — побачимо.

2. Переважання «ризикових» товарів.

Судячи з п.п. 1 п. 6 Критеріїв № 567, щоб уникнути блокування ПН, у залишку, який визначається за Мінфінівською формулою (Vпридб.2017 - Vпост.2017), кількість «ризикових» товарів не повинна перевищувати 75 %.

Цілком імовірно, тут враховуватиметься номенклатура всіх поставлених і придбаних товарів/послуг платником ПДВ з початку 2017 року. І якщо 75 % залишку таких товарів/послуг складатимуть «ризикові» товари — усі ПН такого постачальника ризикують потрапити під блокування.

Зверніть увагу, перелік «ризикових» товарів повинна ще визначити ДФСУ.

3. На «вході» один товар — на «виході» інший.

Остання складова критерію № 1 покликана компенсувати першу «блокувальну» ознаку в платників ПДВ:

• що постачають власну продукцію/послуги (у них придбані сировина і матеріали видозмінюються в процесі виробництва, унаслідок чого виходить абсолютно новий товар);

• працюючих з давальницькою сировиною.

Для захисту від постійних блокувань ПН Мінфін запропонував їм подавати Таблицю даних платника ПДВ (додаток до Критеріїв № 567). Зверніть увагу, подати його можна:

• виключно в електронному вигляді з дотриманням ЕЦП-правил (форма J(F) 1312301). Не плутайте з письмовими поясненнями та/або копіями документів для розблокування. Їх подають місцевим контролерам через Повідомлення (форма J(F)1312601) та окремі додатки (форма J(F)1360101) (п.п. 201.16.2 ПКУ);

• через «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua), «Єдине вікно» або будь-яку бухгалтерську програму, яка дозволяє подавати податкову звітність в електронному вигляді.

Підтвердженням того, що податківці отримали вашу Таблицю, буде квитанція № 1 (квитанція про доставку). Після її обробки і розгляду Комісією ДФСУ вам протягом 5 робочих днів буде направлена квитанція № 2, у якій укажуть інформацію про результат розгляду (облік/необлік інформації).

Увага! Починаючи з 01.07.17 р. п. 3 Критеріїв № 567 дозволяє платникам ПДВ подавати Таблицю тільки після отримання квитанції про зупинку реєстрації ПН у ЄРПН. Заздалегідь цього робити не варто — таку інформацію просто можуть не взяти до уваги.

Тепер про те, як заповнити Таблицю. На жаль, Критерії № 567 про це замовчують.

Як пояснюють самі контролери на своєму офіційному сайті***, заповнювати додаток потрібно так, як показано на рис. 3. Тобто сировину, що «входить», і продукцію, яка «виходить», потрібно показувати в окремих рядках.

*** http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301239.html.

img 3

Рис. 3. Приклад заповнення Таблиці даних платника ПДВ

Унесемо лише одне уточнення — на наш погляд, у полі «Код згідно з КВЕД...» слід указувати код виду діяльності платника ПДВ, для якого отримуються товари/послуги або в результаті якого виходять нові товари/послуги.

А ось чи потрібно вказувати повні коди товарів за УКТ ЗЕД чи достатньо обмежитися першими чотирма, поки що не зрозуміло. На нашу думку, краще указувати коди так само як і в ПН (для імпортних і підакцизних товарів однозначно використовуємо 10-значні коди, а для інших можна використати 4-значні).

Будьте уважні! Якщо податківці дізнаються, що ви надали їм недостовірну інформацію в Таблиці, Комісія має право відмовитися враховувати такі дані при прийнятті рішення про розблокування (п. 5 Критеріїв № 567).

Додаткова умова «+1». А тепер увага! Якщо яка-небудь з ваших ПН/РК відповідає всім трьом переліченим вище критеріям, це ще не означає, що її заблокують.

Щоб цей «страшний сон» збувся, необхідно, щоб була виконана ще одна умова — сума ПДВ, указана в ПН, зареєстрованих у ЄРПН у звітному періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію у ЄРПН і що відповідає потрійному критерію, повинна перевищити середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців ЄСВ і податків/зборів (окрім суми «імпортного» ПДВ) платником ПДВ і його відособленими підрозділами.

У такому разі від блокування не втекти.

Якщо це не ваш випадок — ПН залишиться пройти останній етап.

Ліцензійний критерій № 2

Система перевірить у платника ПДВ наявність ліцензій на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією). Якщо таких документів немає або ж вони анульовані або призупинені, ПН/РК заблокують.

Якщо з ліцензіями все «ок» — вітаємо, вашій ПН/РК більше нічого не загрожує!

Документи і скорочення статті

Критерії № 567 Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.17 р. № 567.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі