Ні для кого не секрет, що податківці ще з докодексних часів дотримують думки: після 1095 днів з моменту продажу товару (отримання передоплати) постачальник не може коригувати податкові зобов’язання.
Звичайно ж, такі вимоги необґрунтовані. Адже строк, установлений у п. 102.1 ПКУ (на який посилаються контролери у своїх міркуваннях), жодним чином не стосується повернення товарів/передоплат («БТ», 2015, № 43, с. 36). Це підтверджувала навіть судова практика (ухвала ВАдСУ від 02.06.14 р. № К/800/17020/14, від 04.11.15 р. № К/800/49258/14, від 18.02.16 р. № К/800/11558/13).
Та й у самих фіскалів іноді «проскакували» схожі думки (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.16 р. № 9957/10/26-15-12-01-18 // «БТ», 2016, № 20, с. 5).
Проте у більшості випадків вони все ж вважали за краще дотримувати методу заборони ПЗ-коригувань. Не відступили фіскали від своєї позиції і в листі, що коментується. Та і навіщо їм це робити?
Адже якщо зазирнути в п. 6 Порядку № 1246*, то можна знайти там обмеження за строками реєстрації «старих» податкових накладних (ПН), виписаних до 01.02.15 р., які свого часу не потрапили в ЄРПН. Ця норма дозволяє зареєструвати розрахунок коригування (РК) лише до тих ПН, які одночасно відповідають таким умовам:
• на момент оформлення вони не підлягали реєстрації в ЄРПН;
• з дати їх складання не минули строки давності, прописані в ст. 102 ПКУ. Тобто ті самі 1095 днів.
Але як тоді відобразити поворотні операції? У таких випадках податківці рекомендували продавцеві розглядати операцію з повернення товарів/передоплати не як безпосередньо повернення згідно зі ст. 192 ПКУ, а як окрему операцію з продажу (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ).
У результаті продавець отримує податковий кредит (ПК) (замість зменшення ПЗ), а покупець нараховує ПЗ (замість зменшення ПК). На жаль, такий прийом добре працює, тільки якщо йдеться про повернення товарів.
У листі, що коментується, фіскали показали, як застосувати описаний вище метод, якщо після 1095 днів сторони домовляються про збільшення суми компенсації.
Позиція податківців: постачальникові слід скласти додаткову ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Але з визначенням суми, яку потрібно вписати в ПН, податківці щось намудрували. Вони говорять, що розрахувати її потрібно виходячи з перевищення збільшеної ціни над «сумою отриманої передоплати за товар».
Якщо товар не поставлений («стара» ПН складена на передоплату), то підстави для складання додаткової ПН виникнуть тільки після отримання доплати, а не перегляду ціни.
Якщо ж першою подією було відвантаження товару, то при перегляді ціни дійсно виникнуть підстави для складання РК. І його, в принципі, можна замінити додатковою ПН, як рекомендують податківці. Але скласти її потрібно на різницю між новою і первісною вартістю такого товару.
На жаль, з приводу порядку заповнення такої ПН податківці нічого не сказали. На наш погляд, тут тільки один варіант — у гр. 2 — 6 розділу Б такої ПН указати дані про раніше поставлені товари (з урахуванням сучасних вимог — кодами УКТ ЗЕД), а в гр. 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» указати різницю між новою і старою ціною.
Звичайно, це йде в розріз із п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307**. Тому бажано погоджувати свої дії з покупцем, щоб він на вас не скаржився, адже помилка не критична («БТ», 2017, № 22, с. 34).
** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Зверніть увагу! Якщо «стара» ПН була зареєстрована в ЄРПН, то до неї можна скласти РК після 1095 днів у звичайному порядку і зареєструвати його в ЄРПН. Адже п. 6 Порядку № 1246 на такі ПН і РК не поширюється.
