Теми статей
Обрати теми

«НЕсолодка парочка»: регліміт і помилкові податкові накладні

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Останнім часом кількість «покращень», введених Мінфіном і ДФСУ в ПДВ-обліку, досягла тієї межі, коли самі контролери починають у них заплутуватися. Більше того, чергові удосконалення впроваджуються точково і не стикуються з технічними можливостями Системи електронного адміністрування ПДВ. Як яскравий тому приклад можна виділити проблеми з помилковими податковими накладними. До чого вони призводять і як із ними боротися — читайте в нашій статті.

Два порядки — один головний біль

До недавнього часу, те, як впливають помилкові податкові накладні (ПН), зареєстровані в ЄРПН, на розмір реєстраційного ліміту (РЛ), не надто хвилювало платників ПДВ.

По-перше, щодо таких ПН контролери завжди займали таку позицію: обсяги постачання і суми ПДВ, зазначені в помилкових ПН, і розрахунки коригування (РК), що анулюють їх, відображати в ПДВ-декларації не треба.

До таких висновків фіскали доходили в листах ДФСУ від 29.01.16 р. № 1721/6/99-99-19-03-02-15 і від 03.10.17 р. № 2096/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, листі ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 17.03.16 р. № 542/10/02-32-12-01 і багатьох інших. Аналогічне роз’яснення є наразі і в категорії 101.23 ЗІР ДФСУ.

При цьому контролери посилаються на дві норми:

абз. 1 п. 6 розд. III Порядку № 21* (у ньому сказано про те, що дані, наведені в податковій звітності, повинні відповідати даним бухгалтерського і податкового обліку платника);

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21.

п. 44.1 ПКУ, що зобов’язує платників ПДВ вести облік показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, виключно на підставі первинних документів.

Ось і виходить, що в ПДВ-декларації можна відображати ПН лише за умови, що дані, зазначені в них, підтверджені первинними документами. Якщо таких документів немає, то і ПН відображати в ПДВ-звітності не треба.

Звичайно, такий підхід мав один негативний наслідок — у платника ПДВ, що зареєстрував помилкову ПН, тимчасово з’являлися розбіжності між даними ПДВ-звітності і даними ЄРПН. Але вони зникали після реєстрації в ЄРПН анулюючого РК.

По-друге, до вересня 2017 року показник ∑Перевищ розраховувався:

• як додатна різниця між сумою податкових зобов’язань (ПЗ), зазначеною в ПДВ-декларації з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків (УР) до них, і сумою ПДВ, зазначеною в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

наростаючим підсумком (див. консультацію «Податківці відкривають таємницю: розрахунок показника «суперформули» ∑Перевищ» // «БТ», 2015, № 40).

Тому якщо платник ПДВ, приміром, у травні 2017 року реєстрував в ЄРПН помилкову ПН, але суму ПДВ у ПДВ-декларації зазначав правильно, то помітивши помилку в липні 2017 року, він мав лише:

• скласти анулюючий РК до такої помилкової ПН і правильну ПН. Обов’язково зареєструвати їх в ЄРПН (РК через покупця);

• якщо помилка вплинула на показники ПДВ-декларації (наприклад, помилка закралася в ІПН покупця), то треба було подати УР до травневої ПДВ-декларації і уточнюючий додаток Д5.

При цьому відображати в ПДВ-звітності ні помилкову ПН, ні РК до неї не вимагалося. Відповідно коригування реквізитів ПН, зазначеної в травневій ПДВ-декларації, проходило без нарахування «самоштрафу». Ну а РЛ сам собою відновлювався після реєстрації в ЄРПН анулюючого РК.

Увага! Після того, як податківці «удосконалили»** порядок розрахунку показника ∑Перевищ, ситуація різко змінилася.

** Детальніше в консультації «ДФСУ «удосконалила» порядок розрахунку ∑Перевищ: чим це загрожує платникам ПДВ» // «БТ», 2017, № 45.

Починаючи з вересня 2017 року ∑Перевищ став розраховуватися (лист від 19.09.17 р. № 1365/99-99-15-03-01-18):

а) за кожен звітний місяць (місяць/квартал) окремо починаючи з липня / III кварталу 2017 року;

б) як додатна різниця між:

• сумою ПЗ, зазначеною в ПДВ-декларації з урахуванням поданих УР до неї;

• сумою ПДВ, зазначеною в ПН/РК, складених у звітному місяці/кварталі і зареєстрованих в ЄРПН.

Тобто в найпростішому випадку порівнюються ПЗ, зазначені, наприклад, у лютневій ПДВ-декларації, і загальна сума ПДВ, зазначена в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, які датовані лютим.

Якщо ж якась із ПН не потрапила в ЄРПН і за підсумками подання лютневої ПДВ-декларації вискочив показник ∑Перевищ, то надалі (навіть якщо загублену ПН зареєстрували в ЄРПН в наступному місяці із запізненням) система автоматично перераховує ∑Перевищ за лютий.

Крім того, з’явилася ще одна новинка. «Зменшуючі» РК стали враховуватися в розрахунку ∑Перевищ постачальника залежно від своєчасності їх реєстрації в ЄРПН:

• якщо «зменшуючий» РК зареєстрований своєчасно, то він потрапить в ∑Перевищ періоду його складання;

• якщо «зменшуючий» РК потрапив в ЄРПН із запізненням — в ∑Перевищ місяця реєстрації РК в ЄРПН.

У результаті переходу на такий порядок розрахунку РЛ у багатьох платників ПДВ вискочив показник ∑Перевищ. На думку податківців (див. лист ДФСУ від 05.12.17 р. № 2826/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 52), причиною тому стало:

• відображення в ПДВ-декларації помилково складених ПН/РК;

• розбіжності між періодами відображення «запізнілих» РК в ПДВ-звітності і ЄРПН.

На наш погляд, це не зовсім так. Проблема полягає в тому, що платники ПДВ навпаки дотримувалися рекомендацій контролерів і НЕ відображали в ПДВ-звітності помилкові ПН і РК до них.

Як це відбувалося — продемонструємо на прикладі.

Суть проблеми

Приклад. У січні 2018 року платник ПДВ склав ПН (сума ПДВ — 100 грн.) з неправильним ІПН покупця і зареєстрував її в ЄРПН. ПДВ-зобов’язання за такою ПН він своєчасно відобразив у декларації за січень 2018 року.

Помилку виявили тільки в лютому 2018 року. У зв’язку з цим постачальник склав ПН із правильним ІПН покупця (з датою виникнення ПЗ — січень-2018) і анулюючий РК до помилкової ПН (з датою виявлення помилки — лютий-2018). ПН була зареєстрована в ЄРПН з порушенням встановленого терміну реєстрації (після 15 лютого), а РК — своєчасно.

Сума ПЗ у січневій декларації була відображена правильно. Тому платник ПДВ подав до такої декларації «нульовий» УР і уточнюючий додаток Д5, щоб змінити реквізити покупця. У результаті проведених операцій у продавця з’явився показник ∑Перевищ. Звідки він виник і як його позбутися?

Давайте визначимо, в якому зі звітних періодів у нашого платника ПДВ пішла розбіжність між даними ПДВ-декларацій і даними ЄРПН.

Покажемо це в таблиці.

Коли з’являється показник ∑Перевищ через помилкові ПН

Період

Показники до і після виправлення помилки

ПЗ у ПДВ-декларації

Дані ЄРПН

Розбіжності

Перевищ

до

після

до

після

до

(2 - 4)

після

(3 - 5)

до

після

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Січень 2018 року

50000

50000

50000

50100(1)

-100

(2)

Лютий 2018 року

80000

80000

80000

79900(3)

+100

+100

(1) В ЄРПН на одну операцію зареєстровані дві ПН (помилкова і правильна).

(2) Показник ∑Перевищ може мати тільки додатне значення. При від’ємному значенні показника вважається, що його значення дорівнює нулю (лист ДФСУ від 10.07.15 р. № 1402/99-99-19-03-01-18 // «БТ», 2015, № 40).

(3) В ЄРПН зареєстровано анулюючий РК.

Як бачите, це відбулося в лютому 2018 року з тієї причини, що платник ПДВ не показав анулюючий РК у ПДВ-декларації за такий звітний період. Звичайно, в його діях була логіка: якщо він не відобразив у ПДВ-звітності за січень 2017 року помилкову ПН, то і анулюючий РК до неї показувати не треба.

І все це у рамках тих порад, які давали податківці щодо відображення таких ПН/РК у ПДВ-звітності.

Але! Цей підхід зараз не працює. Як би він не виручав платників ПДВ раніше, зараз він приносить лише одні неприємності у вигляді показника ∑Перевищ.

Щоб виправити ситуацію, треба вирівняти дані ЄРПН і дані ПДВ-звітності за кожен звітний період.

Але як це зробити? Адже податківці забороняють відображати в ПДВ-звітності помилкові ПН і анулюючі РК до них, але при цьому вимагають виправити невідповідність між показниками ПДВ-звітності і даними ЄРПН шляхом подання УР за відповідні звітні періоди (лист ДФСУ від 05.12.17 р. № 2826/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Якщо гордіїв вузол не виходить розв’язати, то доведеться його розрубати. Тобто треба чимось жертвувати.

Може, попросити допомоги у ДФСУ?

Спочатку цього року податківці радили платникам ПДВ при виявленні технічних помилок в роботі СЕА звертатися за допомогою в місцевий контролюючий орган (лист ДФСУ від 11.01.18 р. № 968/7/99-99-12-03-01-17 // «БТ», 2018, № 6).

Після того, як місцеві фіскали підтвердять наявність проблеми, — вони повинні звернутися в ДФСУ із запитом про виправлення такої помилки. У випадку з помилковими ПН, приміром, вилучити їх з ЄРПН.

Але! Як з’ясувалося, контролери не відносять до технічних проблем у роботі СЕА нестикування, пов’язані з помилковими ПН.

У своєму листі від 22.03.18 р. № 1161/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вони заявили, що СЕА працює виключно в автоматичному режимі на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 2001 ПКУ і Порядку № 569*, і не допускає ручного втручання в її роботу.

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Тобто ДФСУ фактично визнала, що в ручному режимі не вирішуватиме проблеми платників податків. Тому шукаємо інші варіанти.

А якщо не слухатися податківців

Роз’яснення податківців — не догма. Тому якщо платник податків все ж покаже в ПДВ-деклараціях помилкову ПН і анулюючий РК до неї, він позбавиться від небажаного показника ∑Перевищ.

Зверніть увагу! У останніх листах фіскали вже прямо не наполягають на тому, що помилкові ПН і РК до них не можна відображати в ПДВ-декларації. Навпаки, вони натякають, що від ∑Перевищ можна позбавитися, якщо виправити помилки, допущені раніше в ПДВ-деклараціях, за допомогою УР (лист ДФСУ від 22.03.18 р. № 1161/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

На наш погляд, нічого страшного в тому, щоб подати УР і відобразити помилкові ПН і РК до них у ПДВ-звітності, немає. Адже якщо у платника ПДВ не буде розбіжностей між показниками ПДВ-звітності і даними ЄРПН, податківці навіть не помітять таке «порушення».

Єдиний мінус цього підходу в тому, що при поданні УР за січень доведеться сплатити «самоштраф» у розмірі 3 % (п. 50.1 ПКУ).

Щоб цього уникнути, платник ПДВ може схитрувати — скласти анулюючий РК останнім днем звітного періоду, в якому була виписана помилкова ПН (у прикладі це січень 2018 року).

Нюанс. З 01.01.18 р. для «зменшуючих» РК встановлені нові граничні терміни реєстрації в ЄРПН. Згідно з ними покупець повинен реєструвати «зменшуючі» РК протягом 15 календарних днів з дня їх отримання (п. 201.10 ПКУ). Для визначення своєчасності реєстрації «зменшуючого» РК в ЄРПН зараз дата його складання ролі не відіграє. Отже, розрив між датою виписування РК і датою його відправлення покупцеві також не має значення. Головне, щоб покупець вклався у свої 15 днів.

Відповідно якщо в нашому прикладі постачальник складе анулюючий РК січнем 2018 року і відправить його покупцеві в лютому, а той своєчасно зареєструє його в ЄРПН, то ∑Перевищ за лютий вже не виникне.

Проте у такому разі виходить парадоксальна ситуація. Приміром, якщо РК оформлений липнем 2017 року, а направлений покупцеві 10 квітня 2018 року, він вважатиметься своєчасно зареєстрованим, тобто має бути врахований при підрахунку ∑Перевищ за липень 2017 року.

Обережно! Є небезпека того, що контролери можуть прикрити таку лазівку для «стареньких» РК. Адже алгоритми підрахунку ∑Перевищ податківці у будь-який момент можуть підкоригувати на власний розсуд.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі