Свердловина і рентна плата
Правила сплати рентної плати за видобування корисних копалин порівняно з минулим роком не змінилися.
Увага! Не плутайте рентну плату за видобування води із рентною платою за спеціальне водокористування. Щодо останньої є певні нововведення, про які ми розповідали у консультації «Рентна плата за спецводокористування — вторинні водокористувачі, «на вихід»!» // «БТ», 2018, № 3 та на с. 33 цього номера.
Нагадаємо, що платниками рентної плати за видобування води є, зокрема, землевласники та землекористувачі (крім фермерських господарств), які видобувають підземні води на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 ПКУ).
Якщо підприємство має на своїй землі свердловину, з якої видобуває підземну воду на підставі отриманого дозволу на спецводокористування (саме про це йдеться у запитанні), то воно є платником рентної плати за видобування корисних копалин.
Однак деякі корисні копалини не визнаються об’єктом оподаткування рентною платою (п. 252.4 ПКУ). Так, у осіб, які видобувають підземну воду для власного споживання, об’єкт оподаткування виникає лише в тому випадку, коли вони добувають прісні підземні води із свердловини глибиною більше 20 м (п.п. 252.4.1 ПКУ).
Як сказано у запитанні, підприємство видобуває воду із свердловини, глибина якої перевищує 20 м (складає 50 м). Тому доведеться сплачувати рентну плату за видобування корисних копалин.
Розрахунок рентної плати
Порядок нараховування рентної плати за видобування корисних копалин орієнтований на гірничодобувні підприємства. Розрахувати податкові зобов’язання (ПЗн) слід за такою формулою (п. 252.18 ПКУ):
ПЗн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,
де Vф — обсяг (кількість) видобутої корисної копалини у податковому (звітному) періоді (для води — у куб. м). Дізнатися таку величину при видобуванні води підприємство може за даними лічильників, установлених на місці видобування води (на свердловині).
Зауважимо: якщо лічильники не встановлені, то вам доведеться розраховувати кількість видобутої води за технологічними даними (пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу та часу роботи обладнання тощо);
Вкк — вартість одиниці видобутої корисної копалини. Про неї ми поговоримо нижче;
Свнз — ставка ренти за надра у відсотках. При видобуванні підземних вод вона становить 5 % (п. 252.20 ПКУ);
Кпп — коригуючий коефіцієнт, зафіксований у п. 252.22 ПКУ. При видобуванні підземних вод такий коефіцієнт не встановлено. Тому його можна або просто виключити з формули, або приймати за 1.
Найбільше запитань виникає при визначенні показника Вкк. Цей показник визначають за більшою з таких величин:
• або за фактичними цінами. Тобто виходячи з розміру доходу, отриманого від реалізації корисної копалини (п.п. 252.7.1 ПКУ). Правила визначення фактичної ціни прописано для різних видів корисних копалин у п. 252.8 ПКУ;
• або за розрахунковою вартістю. Тобто орієнтуючись на витрати, понесені на видобування корисних копалин, які скориговані на рівень рентабельності гірничого підприємства при видобуванні відповідних видів корисних копалин (п.п. 252.7.2 ПКУ). Правила визначення розрахункової вартості прописані у п. 252.16 ПКУ.
Увага! Визначати вартість одиниці видобутої корисної копалини, порівнюючи дві величини, можна тільки в тому випадку, коли ви видобуваєте воду для реалізації. Якщо видобуту воду використовують лише для власних господарських потреб, то ні про яку реалізацію тут і мова не йде. А отже, таке підприємство матиме дані лише про розрахункову вартість.
Тому визначати вартість одиниці видобутої корисної копалини (води) потрібно на підставі однієї величини — розрахункової вартості. З цим погоджуються і податківці (категорія 130.01 ЗІР ДФСУ). Вони стверджують, що розраховуючи вартість одиниці видобутої води, яка використовується виключно на власні потреби, слід орієнтуватись виключно на суму витрат на добування та первинну переробку води з метою приведення її до вимог відповідних стандартів.
Таким чином, щоб розрахувати вартість одиниці (одного куб. м) видобутої води, що використовується для власних потреб, підприємству потрібно зібрати всі фактичні витрати на її видобування. Це можуть бути:
• матеріальні витрати, такі як електроенергія;
• витрати з оплати праці осіб, які задіяні у видобуванні води;
• амортизація свердловини та іншого обладнання (насосів), витрати на їх ремонт тощо.
Детальний перелік таких витрат наведений у п. 252.11 ПКУ. Проте він орієнтований на гірничі підприємства, для яких видобування корисних копалин є основним видом діяльності. Тому негірничі підприємства мають взяти до уваги тільки ті витрати, які можна «прив’язати» саме до добування води.
Такі витрати потрібно зібрати за звітний період (квартал), а потім помножити на коефіцієнт рентабельності гірничих підприємств і розділити на кількість видобутої води (за звітний період).
До відома! Коефіцієнт рентабельності зазвичай беруть із матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр. Водночас звичайні підприємства таких оцінок проводити не повинні. Тому податківці самі доводять на початку кожного року розмір цього коефіцієнта.
Не став винятком і цей рік. Так, у листі від 06.03.18 р. № 6696/7/99-99-12-03-04-17 податківці запропонували у 2018 році при розрахунку рентної плати за видобування води застосовувати коефіцієнт 0,33 (33 %), оскільки саме такий коефіцієнт пропонувала використовувати Державна комісія України по запасах корисних копалин у листі від 19.02.18 р. № 197/02 (див. консультацію «Тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничих підприємств у 2018 році» // «БТ», 2018, № 13).
Таким чином, щоб знайти умовну вартість 1 куб. м води, потрібно витрати на її видобування помножити на коефіцієнт 1,33 та поділити результат на обсяг видобутої води.
Подання звітності
Маючи всі необхідні дані, можна приступати до заповнення форми декларації з рентної плати (затверджена наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 719).
Звертаємо увагу! Вам потрібно заповнити саму форму декларації з рентної плати і додаток 1 до неї.
Безпосередній розрахунок податкових зобов’язань здійснюється саме у додатку. В ньому ви просто зазначаєте дані, необхідні для розрахунку рентної плати, виходячи з правил, наведених вище.
У декларації ви маєте заповнити у табличній частині:
• у розд. 4 — ряд. 4.1. До нього ви маєте перенести показники ряд. 13 додатка 1. Якщо таких додатків декілька (ви видобуваєте різні корисні копалини), то у ряд. 4.1 заносите суму даних з ряд. 13;
• у розд. 5 — потрібно зазначити у спеціально відведеному місці кількість додатків 1, які ви заповнили і подаєте разом із декларацією.
Подається декларація з рентної плати за видобування корисних копалин за I квартал 2018 року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (не пізніше 10.05.18 р.), до органу ДФСУ за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини (якщо мова йде про видобування води, то за місцезнаходженням свердловини).
Увага: у випадку, якщо ваше місце обліку не збігається з місцезнаходженням свердловини, доведеться подати копії декларації та додатка 1 до органу ДФСУ за місцем своєї податкової реєстрації.
Сплатити рентну плату за І квартал 2018 року слід протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації до органу ДФСУ за місцезнаходженням свердловини, тобто не пізніше 18.05.18 р. (п. 257.5 ПКУ).
