З першою ПН жодних питань немає. Її складаємо на оплачену частину вартості товару (відповідно до умов договору).
Другу ПН логічно було б виписати тільки на ту суму, яка відповідає вартості товару, а надміру сплачені кошти повернути покупцю без складання ПН. Але керуватись лише логікою в цьому випадку небезпечно. Слід урахувати вимоги податківців.
1. Вони забороняють ділити отримані кошти на декілька ПН (лист ДФСУ від 06.11.17 р. № 2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та категорія 101.16 ЗІР ДФСУ).
Контролери стверджують, що у випадку складання двох і більше ПН на одну передплату покупець втрачає право на податковий кредит (ПК). Їх аргументи — такий порядок суперечить нормам ПКУ, а також не дозволяє ідентифікувати операцію. Крім того, дані ПН не будуть відповідати змісту первинного документа (у нашому випадку виписки банку про зарахування коштів).
Тому податківці переконані, якщо оплата пройшла однією сумою, то й ПН має бути одна. Детально про це читайте у статті «Оплата двох рахунків одним платежем: скільки податкових накладних виписувати» // «БТ», 2018, № 5.
2. Контролери дозволяють не нараховувати податкові зобов’язання на помилково зараховану суму грошових коштів на поточний рахунок підприємства при одночасному виконанні таких умов (лист ДФСУ від 21.02.17 р. № 3805/10/26-15-12-01-18, категорія 101.06 ЗІР ДФСУ):
• між відправником і одержувачем грошових коштів немає договірних відносин, пов’язаних з постачанням товарів/послуг;
• помилково отримані грошові кошти повернені протягом 5 днів.
До відома! До таких висновків контролери доходять, ґрунтуючись на вимогах ст. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95. Деталі шукайте у статті «Помилкове зарахування коштів на поточний рахунок: ПДВ- і РРО-наслідки» // «БТ», 2017, № 37.
Виконати другу умову підприємство зможе легко, а от з першою в нашому випадку виникають великі проблеми. У постачальника із контрагентом є договірні відносини.
Отже, враховуючи вищесказане, щоб не позбавляти свого контрагента права на ПК в такому випадку, можемо запропонувати два варіанти дій.
Варіант 1. Складаємо ПН на всю суму отриманої другої частини оплати за товар (з урахуванням помилково зарахованої суми). Крім реально відвантаженого товару, у такій ПН доведеться дописати якийсь вигаданий товар на суму зайво отриманих коштів. Краще зробити це в окремому рядку.
Після повернення коштів контрагенту можна буде відкоригувати такий рядок, склавши розрахунок коригування (РК) з причиною коригування «Повернення товару або авансових платежів».
Варіант 2. Оскільки надходження другої частини оплати та відвантаження товару відбулося в один день, то постачальник має можливість самостійно визначити, яка з них буде першою подією для нарахування ПДВ.
Отже, він може скласти ПН за фактом відвантаження товару. Тоді на зайво отримані кошти можна скласти окрему ПН.
Будьте уважні! Такий варіант буде безпечним лише у випадку, коли оплата та відвантаження товару відбулось в один день.
Звісно, продавцю доведеться скласти РК при поверненні покупцю зайво отриманих коштів.
Для постачальника обидва варіанти цілком прийнятні. Єдина проблема — якщо зайві кошти не встигли повернути до кінця місяця, то суму ПДВ з них доведеться сплатити до бюджету. А на це доведеться тимчасово (поки не буде зареєстровано «зменшуючий» РК) відволікати обігові кошти.
