У листі, що коментується, податківці дійшли висновку: заборгованість, не стягнута після закінчення терміну давності, вважається безповоротною фіндопомогою (БФД). На суму такої фіндопомоги, наданої неплатникам або «нульовикам», виникає «збільшуюча» різниця за п.п. 140.5.10 ПКУ.
Податок на прибуток. Податківці при списанні будь-якої безнадійної дебіторки («за відвантаженням», «за авансами») продовжують бачити БФД-різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ.
Схожий висновок вже звучав у листі ГУ ДФС у Донецькій обл. від 05.05.18 р. № 2012/ІПК/05-99-12-03-16. І «допомагає» контролерам в цьому висновку нечіткість ПКУ-визначень. Оскільки в розумінні п.п. 14.1.257 ПКУ «сума заборгованості» (не конкретизується якої: «відвантажувальної»/«авансової») одного платника перед іншим, не стягнута після закінчення терміну давності, — це безповоротна фіндопомога, то контролери тут же говорять про «збільшуюче» БФД-коригування за п.п. 140.5.10 ПКУ.
Проте погодитися з різницею можемо лише у покупця при списанні безнадійної дебіторки «за авансами» (тобто коли покупець, перерахувавши передоплату, товар так і не отримав). Тим паче, що в тому ж дусі сформульований і «різничний» п.п. 140.5.10 ПКУ. У ньому йдеться (зверніть увагу!) про «перераховану» БФД.
Тим самим мається на увазі грошова допомога (тобто для різниці важливо, коли сума перерахована).
Але контролери «під» БФД підганяють і товарні постачання. Тому БФД-різницю «шиють» і продавцеві при списанні «безнадійки»-дебіторки «за відвантаженням» (тобто коли товар поставлений, але оплата за нього так і не отримана).
Втім, врахуйте, що з боржниками-прибутківцями різниці не буде (лист ДФСУ від 18.12.17 р. № 3034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А різниця за п.п. 140.5.10 ПКУ можлива лише (!) за БФД, виданою:
1) «нульовикам»;
2) неплатникам податку на прибуток (окрім фізичних осіб* і «неприбутківців», з якими є свої «неприбуткові» різниці 4 % (8 %) з пп. 140.5.9, 140.5.14 ПКУ).
* Хоча за БФД на користь фізосіб-єдиноподатників контролери вбачають різницю (категорія 102.13 ЗІР ДФСУ).
ПДВ. Ну і, звичайно, податківці нагадують про обов’язок покупця після закінчення терміну давності відкоригувати податковий кредит (ПК) з ПДВ. А оскільки з 1 липня 2015 року запровадили спецрахунки і стали обчислювати ліміт, то ПДВ-коригування покупцеві контролери пропонують проводити:
• шляхом зменшення ПК на підставі бухдовідки (не впливає на ліміт) — якщо аванс перераховувався постачальникові до 01.07.15 р. (і вхідна «доспецрахункова» податкова накладна (ПН) тоді не впливала на ліміт);
• шляхом нарахування ПЗ із ПДВ за п. 198.5 ПКУ і складання ПН (що коригує ліміт) — якщо аванс перераховувався після 01.07.15 р. (і вхідна «спецрахункова» ПН вплинула на ліміт).
Тож спосіб коригування залежить від ліміту.
Причому коригувати ПК податківці вимагають від покупця у будь-якому випадку: як за «безнадійкою» за перерахованими авансами (з чим не посперечаєшся — постачання не відбулося), так і за «безнадійкою» за отриманими, але не оплаченими товарами (лист ДФСУ від 23.07.18 р. № 3239/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Засмучує, що в останньому випадку контролерів підтримав Верховний Суд (постанова ВС від 06.02.18 р. у справі № 804/7561/15). І все ж не можемо з цим погодитися (аргументи для незгодних див. у консультації «Безнадійка» за неоплаченим товаром» // «БТ», 2018, № 30).
