* Офіційний сайт служби — http://www.consumer.gov.ua/.
Штраф за створення перешкод
Розпочнемо з цікавого нюансу. Якщо до вас з перевіркою якості продукції та/або правил торговельного та інших видів обслуговування нагряне Держпродспоживслужба або структурний підрозділ з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування, але ви створюватимете перешкоди їх посадовим особам у проведенні перевірки, то згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі — Закон № 1023) вам світить штраф у розмірі від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 170 грн.
А у разі неправомірних дій особи, що перевіряється, на допомогу захисникам прав споживачів можуть прийти працівники правоохоронних органів. Згідно зі ст. 31 Закону № 1023 вони повинні надавати посадовим особам органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, допомогу у виконанні ними службових обов’язків і припиняти незаконні дії фізосіб, що перешкоджають виконанню покладених на них функцій.
До мораторію байдуже. Важливий нюанс: мораторій на перевірки, передбачений Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.16 р. № 1728-VIII (далі — Закон № 1728), не поширюється на Держпродспоживслужбу. Причина в тому, що в Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 18.12.17 р. № 1104 (далі — Перелік № 1104), затвердженому на виконання Закону № 1728, служба та її територіальні органи включені до переліку органів, на які дія мораторію не поширюється. Але при цьому стосується це не всіх перевірочних заходів служби, а тільки зазначених у Переліку № 1104. Серед них і державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Поза зоною дії мораторію також державний ветеринарно-санітарний контроль, державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, державний нагляд у сферах карантину та захисту рослин.
Повноваження перевіряючих
Як ви розумієте, перевірити дотримання прав споживачів може Держпродспоживслужба (та її територіальні органи) або структурний підрозділ з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування.
Контрольні повноваження Держпродспоживслужби у сфері захисту прав споживачів зафіксовані, зокрема, у ст. 26 Закону № 1023. Так, Держпродспоживслужба має право:
1) давати суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) перевіряти додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, правил торгівлі та надання послуг. При цьому вона може безперешкодно відвідувати й обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, торговельні та складські приміщення таких суб’єктів;
3) відбирати у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством. Такий відбір проводять з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів держбюджету. У разі встановлення за результатами таких досліджень реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб’єкт господарювання відшкодовує здійснені витрати;
4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону;
5) одержувати безоплатно від суб’єктів господарювання копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;
6) забороняти суб’єктам господарювання реалізацію споживачам:
• неправильно маркованих або непридатних харчових продуктів;
• фальсифікованої продукції;
7) подавати до суду позови про захист прав споживачів;
8) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;
9) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення (ідеться про адмінправопорушення, передбачені ст. 155, 1552, 156, 1561 — 1563, 167, 1681 — 1682, 170 і 1882 КУпАП);
10) накладати на суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення згідно зі ст. 23 Закони № 1023. Робить це Держпродспоживслужба відповідно до Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженому постановою КМУ від 17.08.02 р. № 1177.
Від себе додамо, що Держпродспоживслужба згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР уповноважена також накладати штрафи за порушення законодавства про рекламу. При цьому вона повинна керуватися Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою КМУ від 26.05.04 р. № 693.
Крім того, у повноваженнях служби штрафувати за порушення законодавства про заходи з попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення. Такі повноваження їй дає ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22.09.05 р. № 2899, у ч. 2 якої чітко визначені правопорушення, за які передбачені покарання.
Повноваження Держпродспоживслужби у сфері ринкового нагляду
Важливо розуміти, що служба уповноважена здійснювати також державний ринковий нагляд щодо низки видів продукції (зазначених у пп. 23 — 44 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою КМУ від 28.12.16 р. № 1069).
Серед них, зокрема, електричне й електронне обладнання, іграшки, взуття, телевізори, кондиціонери, пилососи, а також деякі види нехарчової продукції, щодо яких технічними регламентами не встановлені спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності та щодо яких не здійснюється державний ринковий нагляд іншими органами державного ринкового нагляду. Пояснюється це тим, що Держпродспоживслужба є одним з органів ринкового нагляду. У зв’язку з цим вона наділена низкою повноважень і у сфері такого нагляду. Перелічені вони в ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.10 р. № 2735-VI (далі — Закон № 2735). Серед них, зокрема, проведення перевірок характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції, забезпечення проведення їх експертизи (випробування) і вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог Закону № 2735 (ср. ). Як тут не згадати про дуже суттєві санкції, передбачені ст. 44 Закону № 2735. Так, наприклад, введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик для споживача, може призвести до штрафу в розмірі від 25,5 до 51 тис. грн.
Причому зверніть увагу на той факт, що штрафи можуть застосовувати як до осіб, які ввели продукцію в обіг (виробник/імпортер), так і до тих, хто до них «прирівняний». Адже згідно з ч. 7 ст. 8 Закону № 2735, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, то особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який не надав протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, що поставила суб’єкту господарювання цю продукцію.
Як проходить перевірка?
Перевірки, які проводить Держпродспоживслужба, підпорядковуються вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877 (далі — Закон № 877).
Відповідно, вони можуть бути як плановими, так і позаплановими. Причиною для проведення позапланової перевірки може послугувати одна з підстав, наведених у ч. 1 ст. 6 Закону № 877. Причому найпоширеніша серед них — звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю або здоров’ю, довкіллю або безпеці держави, перебуває під питанням. З одного боку, дію другого речення абз. 5 ч. 1 ст. 6 (яким така підстава встановлена) призупинено на час дії мораторію згідно із Законом № 1728. Причому п.п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1728 встановлено майже аналогічну підставу для проведення позапланової перевірки. Але, з іншого боку, дія Закону № 1728 на Держпродспоживслужбу не поширюється (принаймні в частині перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів) у зв’язку з її включенням до Переліку № 1104. Проте саме за зверненням постраждалих фізосіб-споживачів служба продовжує проводити більшість своїх позапланових перевірок! Як проходитиме перевірка? Відповідь на це запитання залежить від того, яке порушення законодавства про захист прав споживачів було допущене (або можливо скоєне).
Зверніть увагу: при проведенні позапланової перевірки з’ясовують лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення перевірки. У посвідченні (направленні) на проведення перевірки обов’язково мають бути зазначені ці питання.
Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного направлення. За підсумками перевірки складають акт (незалежно від того, були виявлені порушення чи ні).
Якщо перевіряючі все-таки виявили порушення, то вам на підставі такого акта видадуть припис про усунення порушення. При цьому сам собою він не передбачає застосування санкцій.
Досить неприємними у цьому аспекті можуть бути постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій та/або протоколи про адмінправопорушення.
Крім того, на порушника можуть чекати й інші рішення перевіряючих, а саме:
• заборона реалізації продукції. Підстави для цього перелічені в п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону № 1023 (ми вже називали їх вище);
• припинення суб’єктом господарювання сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів щодо безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і довкілля, — до усунення виявлених недоліків;
• тимчасове припинення діяльності суб’єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі й організацій, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, — до усунення виявлених недоліків;
• опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень суб’єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправних, з неправильними показаннями, з пошкодженим перевірочним тавром або без нього або з тавром, строк дії якого закінчився, засобів вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів.
