Суть спору. Під час інспекційного відвідування двох об’єктів фізичної особи — підприємця (ФОП) було виявлено, що дві доньки «допомагали» ФОП в здійсненні підприємницької діяльності на одному об’єкті (громадське харчування), а третя донька — на іншому (магазин).
При цьому трудові договори з доньками не укладалися, повідомлення про прийняття їх на роботу податковому органу не направлялися. Хоча суду таки був наданий договір між ФОП і третьою донькою про надання їй послуг з навчання підприємництву (?).
Становище ФОП ускладнило те, що в письмовому поясненні, відібраному при перевірці, він визнав, що регулярно залучав доньок для «допомоги» у підприємницькій діяльності без оформлення трудових відносин із ними.
Проте, мабуть, через величезну суму штрафу (335070 грн.) ФОП оспорив відповідну штрафну постанову управління Держпраці.
Позиція органу Держпраці. «Трудовики» з управління Держпраці в Черкаській області рапортували про цю свою судову перемогу на сайті (http://ck.dsp.gov.ua/?q=article/sud-vyznav-pravomirnoyu-postanovu-upravlinnya-yakoyu-na-subyekta-gospodaryuvannya-nakladeno).
Треба таки відзначити їх серйозну підготовку до відповідної перевірки: велася її відеофіксація…
Що ж до предмета схожих перевірок Держпраці, то усі подробиці вам відомі з консультації «Ви не чекали, а ми…», або Мас-старт комплексних перевірок» // «БТ», 2018, № 42.
Рішення справи судом. Суду (навіть за бажання «допомогти» ФОП) зачепитися було ні за що… Адже строго формально, ані частина третя ст. 24 КЗпП, в якій заборонено допускати працівника до роботи без укладення з ним трудового договору і повідомлення податківців про прийняття його на роботу, не встановлює жодних винятків, навіть для найближчої рідні. Ані поготів абзац другий частини другої ст. 265 КЗпП у такій ситуації не дає жодних послаблень у розмірі штрафу.
Чи подавав ФОП апеляцію на жорстке рішення суду*, поки не відомо…
* http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 77593003.
Думка редакції. При усій повсякденності «життєвої» ситуації, коли в діяльності ФОП задіяні усі його близькі та далекі родичі, і начебто очевидного обґрунтування справедливості такої участі сімейними цінностями, законодавство подібну аргументацію відкидає… На додаток до вказаних актів зазначимо, що і Сімейний кодекс України від 10.01.02 р. № 2947-III тут не рятує.
Інша справа, що звертає на себе увагу, так би мовити, повна наївність постраждалого ФОП.
Точніше — його неготовність до трудової перевірки: адже Інтернет давно рясніє як попередженнями (у тому числі і з боку органів Держпраці) про небезпеку та драконівські штрафи «за допуск», так і усілякими «рятівними» рецептами..
До речі, судова практика демонструє, що багато судів таки «допомагають» підготовленим ФОП — зрозуміло, за наявності у тих потрібних папірців, що дозволяють представити нібито працівника — чи то виконавцем за цивільно-правовим договором (головне — щоб він не підкорявся трудовому розпорядку), чи то взагалі не причетним до трудової функції. Див., наприклад, постанову Житомирського окружного адмінсуду від 19.06.17 р. у справі № 806/1278/1**; рішення Чернігівського окружного адмінсуду від 22.12.17 р. у справі № 825/2010/17*** та ін.
** http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 67400057.
*** http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 7126273.
Так, підприємництво — воно, звісно, «на свій ризик», але не ризиком же єдиним…
