Теми статей
Обрати теми

Директорські запитання: «трудові переміщення», делегування повноважень

Казанова Марина, податковий експерт
Взаємовідносини директора і підприємства — це тема, що викликає завжди безліч запитань. У сьогоднішній статті обговоримо такі питання:
1) делегування повноважень директора на час його відпустки: кому і як можна доручити виконання обов’язків;
2) можливості підписання директором документів під час відпустки;
3) зміни статусу директора з основного працівника на сумісника.

Відпустка… хто замість директора?

Вирішуючи питання, хто виконуватиме обов’язки директора на час його відсутності, передусім, потрібно ознайомитися з установчими документами підприємства.

Перше, на що потрібно звернути увагу, — чи передбачено там право директора делегувати виконання своїх повноважень іншим особам / видавати довіреність на здійснення тих чи інших повноважень від його імені (зазвичай, це передбачено). Якщо таке право в директора є, то в такому разі директор:

1) видає наказ про те, що він відбуває у відпустку й одночасно призначає особу, яка виконуватиме його (директора) обов’язки на час його відсутності. Якщо штатним розписом передбачена посада заступника директора, то виконання обов’язків директора покладають на нього.

Якщо ж відповідної посади на підприємстві немає, то директор визначає самостійно, на кого з працівників він покладає виконання своїх обов’язків. Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.18 р. № 2275-VIII (далі — Закон про ТОВ) (п. 10 ст. 39), зокрема, передбачено, що якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов’язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою.

До речі, фахівці Мінсоцполітики в газеті «Праця і зарплата», 2018, № 28, с. 7, зазначали, що штатним заступникам різниця в окладах на час «заміни» директора не виплачується. Це пов’язано з тим, що посадовою інструкцією заступника, зазвичай, передбачається виконання обов’язків керівника у разі його відсутності. За це йому виплачується основна заробітна плата. Якщо ж ці функції його посадовою інструкцією не передбачені, а працівник наказом по підприємству призначений тимчасовим виконувачем обов’язків, то йому згідно з Роз’ясненням Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.65 р. № 30/39 різниця в окладах виплачується;

2) для представлення інтересів підприємства у правовідносинах з третіми особами (наприклад, укладення договорів) видає особі, яка його замінюватиме, довіреність (ст. 207 ЦКУ).

Без довіреності від імені підприємства може діяти тільки та особа, яка зазначена в ЄДР. При цьому засновники можуть скористатися нормами п. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 р. № 755-IV (далі — Закон про держреєстрацію) і включити до ЄДР відомості про інших осіб, які, окрім директора, можуть без довіреності діяти від імені підприємства. Наприклад, визначити як підписанта ще й заступника директора. Тоді, у разі тимчасової відсутності директора, цей заступник зможе без довіреності діяти від імені підприємства.

Якщо функції особи, яка тимчасово призначена замість директора, обмежуватимуться лише розпорядженнями «всередині підприємства» (видання внутрішніх наказів, розпоряджень), тобто вона не буде вчиняти правочинів, підписувати акти виконаних робіт, податкову звітність тощо, то довіреність можна не видавати.

Повідомляти держреєстратора про те, що функції директора на час його відпустки виконуватиме інша особа, не потрібно. До ЄДР вносять відомості про зміну керівника. А в нашому випадку директор не змінюється і його повноваження не припиняються.

Що стосується підписання податкової звітності, то в листі від 06.07.2017 р. № 1019/ІПК/10/26-15-08-01-22 податківці зазначали, що у разі відсутності керівника або головного бухгалтера юрособи на роботі з поважних причин податкова декларація може бути підписана іншими особами, уповноваженими виконувати обов’язки керівника під час його відсутності. Але фіскалам потрібно буде разом із податковою декларацією подати документи, які підтверджують, що особа, яка підписує звітність, уповноважена виконувати обов’язки керівника підприємства.

Наприклад, установчі документи, наказ керівника про делегування своїх повноважень.

Ще один момент — електронний цифровий підпис (ЕЦП). Він потрібен особі, яка замінює директора, зокрема, для підписання податкової звітності. Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, потрібно направити податківцям повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.17 р. № 557 (п. 11 розд. III цього Порядку).

Якщо ж в установчих документах не передбачено право директора делегувати свої повноваження іншим особам/видавати довіреності на здійснення операцій від імені директора, то тоді призначити особу, яка виконуватиме обов’язки директора, повинні органи управління підприємством (наприклад, для АТ — це наглядова рада товариства, для ТОВ — збори учасників).

Зазвичай, на випадок тривалої відсутності директора (наприклад, тривалої непрацездатності, декретної відпустки) органами управління підприємством призначається тимчасово виконуючий обов’язки директора. У такому разі відомості про таку особу доцільно внести до ЄДР:

1) або зареєструвати особу, що тимчасово виконує обов’язки, як керівника, а потім, після виходу основного директора — знову внести відомості до ЄДР про основного директора як про керівника;

2) або зареєструвати виконувача обов’язків разом із керівником у числі інших осіб, які мають право без довіреності здійснювати дії від імені підприємства (ст. 9 Закону про держреєстрацію).

Бути у відпустці… і працювати?

Розглянемо і ще одне запитання, що часто ставиться: а чи може директор під час своєї відпустки підписувати будь-які документи, наприклад, податкову звітність?

Зазначимо: Держпідприємництва вважає (див. лист від 17.10.14 р. № 8361), що, перебуваючи у відпустці, директор може продовжувати виконувати свої обов’язки (у тому числі й підписувати документи) — окрім випадків, якщо на цей час повноваження передали його заступникові.

А от Мінсоцполітики в листі від 17.10.16 р. № 376/06/186-16 звертає увагу на те, що на директора як на найманого працівника поширюються вимоги трудового законодавства. Отже, він не може виконувати свої посадові обов’язки в період відпустки, оскільки відпустка є формою відпочинку, гарантованою всім працівникам.

Цікаво, що судова практика рясніє справами, коли податківці намагалися застосовувати штрафи, зокрема, за порушення касової дисципліни, визнаючи недійсними видаткові касові ордери, підписані директором під час його відпустки. Хоча суди не згодні з таким підходом фіскалів і зазначають, що перебування директора у відпустці саме по собі не свідчить про дефектність підписаних ним документів. Правове значення має тільки належність підпису особі, яка уповноважена трудовим договором на здійснення відповідної госпоперації (див., зокрема, рішення Київського окружного адмінсуду від 13.08.18 р. № 810/3765/18, ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 18.01.17 р. у справі № 820/5671/16). А отже, визнати недійсною звітність або інший документ, підписаний директором у відпустці, не можна. На користь цього аргументу свідчить і те, що поки повноваження директора як виконавчого органу не припинені, він має право їх реалізовувати (наприклад, підписати договір або платіжку), коли завгодно і де завгодно.

Інша річ — чи буде тут порушення трудового законодавства, про яке говорить Мінсоцполітики, якщо директор, перебуваючи у відпустці, підписуватиме документи, тобто, по суті, буде працювати? На наш погляд, ні. І суди теж дотримуються такої ж думки. Як зазначено в наведених вище судових рішеннях, ані КЗпП, ані Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР не обмежує право працівника за своєю ініціативою під час відпустки здійснювати передбачені трудовим договором функції.

А на відкликання працівника з відпустки існують законодавчі обмеження, і відкликання з відпустки здійснюється за ініціативою роботодавця. Як зазначають суди, залишення з власної ініціативи працівників після робочого часу на роботі для виконання трудової функції, а також і вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи, по-перше, вимогами закону не заборонені, по-друге, додатково ніде не обліковуються.

Якщо ми відправили працівника у відпустку, але за своєю ініціативою він вийшов на роботу, перебуваючи в ній, то про яке порушення трудового законодавства тут може йтися?

Хоча, зрозуміло, що претензії контролерів, якщо документи будуть підписані директором під час його відсутності, можуть бути.

Так, якщо в період відпустки директора ним підписувалися накази про прийняття на роботу, інспектори праці можуть наполягати на тому, що трудові договори не були належним чином оформлені. Податківці теж можуть чіплятися до документів, підписаних під час відпустки.

Тому щоб уникнути цих претензій, краще, щоб директор не підписував документів під час своєї формальної відсутності.

Але якщо вже такий факт відбувся, то наведеними вище аргументами можна відбиватися від претензій перевіряючих.

Директор переводиться в сумісники

Як правильно перевести директора (основне місце роботи) на директора-сумісника (тобто він директором так і залишається, але за сумісництвом)?

Звичайно ж, привабливішим у цьому випадку видається варіант просто перевести його з основного місця роботи на роботу за сумісництвом, скориставшись «перевідною» ст. 32 КЗпП.

Але, трудове законодавство не передбачає такого випадку переведення, як переведення з основного місця роботи на роботу за сумісництвом, або, навпаки — із сумісництва на основне місце роботи. І Мінсоцполітики в листах від 14.06.16 р. № 121/06/187-16, від 18.10.17 р. № 446/0/22-17/134 зазначало, що, як передбачено п. 31 постанови ВСУ від 06.11.92 р. № 9, переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, яка не відповідає спеціальності, кваліфікації або посаді, визначеній трудовим договором.

Інакше кажучи, якщо працівник залишається на тій же посаді і виконуватиме ті ж посадові обов’язки — то це не може вважатися переведенням і ст. 32 КЗпП тут застосовуватися не може.

Тобто, з точки зору трудового законодавства, правильніший варіант у цьому випадку — звільнити директора з основного місця роботи і прийняти за сумісництвом. Більше того, раз працівник «переводиться» на роботу за сумісництвом, то в нього з’являється інше основне місце роботи, а отже, ми йому повинні видати трудову книжку. А трудова книжка працівникові видається, тільки якщо працівник звільняється. Та і взагалі, навіть з точки зору корпоративного права, те, що директор знайшов собі інше основне місце роботи, і, можливо, навіть директором на іншому підприємстві, може мати важливе значення.

Наприклад, Закон про ТОВ (ч. 5 ст. 40) встановлює, що член виконавчого органу (яким директор і є) не може без згоди загальних зборів учасників бути членом виконавчого органу іншого суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у сфері діяльності товариства (обмеження — тільки якщо сфери діяльності підприємств збігаються). Якщо ми керуємося варіантом «звільнення-прийняття», то, за правилами, має бути протокол органів управління підприємства (наприклад, наглядової ради для АТ або зборів учасників — для ТОВ), за яким одночасно директор буде звільнений і призначений на роботу за сумісництвом. На підставі такого протоколу директор видає наказ про те, що він приступає до виконання обов’язків директора за сумісництвом:

«Відповідно до рішення зборів засновників ТОВ «…», я Прізвище Ім’я По батькові, приступив до виконання обов’язків директора ТОВ «…» за сумісництвом з __2018 року.

Підстава — протокол зборів засновників № ___від ___2018 року».

При цьому доведеться подати фіскалам Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

А ось повідомляти держреєстратора про те, що директор змінює роботу з основного місця на сумісництво, не потрібно. Адже, по суті, директор не змінюється, а держреєстрації підлягають відомості саме про зміну керівника підприємства.

Директор без зарплати

Перше, що зазначимо: перебуваючи в трудових відносинах з підприємством, директор, як і інший найманий працівник, не може не отримувати зарплату.

Зарплата йому повинна нараховуватися. Ненарахування зарплати директорові контролюючими органами може розцінюватися як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — з нарахуванням відповідного штрафу в 10-кратному розмірі мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

До того ж сам директор отримає «подаруночок» у вигляді адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 41 КпАП зі штрафом у розмірі від 510 до 1700 грн.

Не будемо дискутувати тут з питання, а чи може підприємство працювати взагалі без директора?.. Тільки декілька слів скажемо «у світлі» набрання чинності новим Законом про ТОВ. Ні ЦКУ з ГКУ, ні новий Закон про ТОВ не передбачають права товариства працювати без виконавчого органу: одноосібного (директор) чи колегіального (дирекція). Ну а сама наявність такого органу, а також особи, що виконує певні функції з керівництва поточною діяльністю підприємства, імовірно, вимагає укладення з ним трудового договору і виплати заробітної плати. Також у новому Законі про ТОВ сказано, що повноваження виконавчого органу можуть бути припинені тільки шляхом обрання нового виконавчого органу або тимчасових виконавців їх обов’язків.

Тобто, виходить, без директора — найманої особи ТОВ існувати не може.

У принципі новий Закон про ТОВ містить (п. 7 ст. 39) непряму згадку про можливість укладення з членами виконавчого органу цивільно-правових договорів (ЦПД). Це, безумовно, добре, але цю можливість повинні ще підтвердити чиновники (Мін’юст, Держреєстраційна служба, ДФС, Держпраці), оскільки:

• дані про директора вносяться до ЄДР і податкових баз даних, і без таких записів директор фактично не зможе реалізовувати свої функції;

• у функціях директора за ЦПД будуть усі ознаки трудових відносин. Тому потрібно також отримати добро від Держпраці на оформлення таких відносин у формі ЦПД — особливо в контексті непідйомного штрафу в 30 мінзарплат за неоформлення трудових відносин (ст. 265 КЗпП).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі