Хто, коли і як подає «прибуткову» декларацію
Хто подає декларацію?
За підсумками 2017 року платники податку на прибуток підприємств (ППП) звітують за формою ППП-декларації, затвердженої наказом № 897*, у редакції наказу Мінфіну від 28.04.17 р. № 467. Платники, які подавали внутрішньорічні декларації, вже знайомі з оновленою формою. Ну а річники можуть дізнатися про зміни, ознайомившись із статтею «Прибуткова» декларація за півріччя: подаємо за новою формою» // «БТ», 2017, № 29.
Призначена ця форма декларації не лише для звичайних підприємств-прибутківців, але і для банків, страховиків, букмекерів, лотерейників, азартників, постійних представництв нерезидентів і виробників сільгосппродукції.
ППП-декларацію за формою оновленого наказу № 897 подають, зокрема:
• неприбутківці, які у 2017 році втратили статус неприбуткової організації у зв’язку з порушенням вимог п. 133.4 ПКУ. ППП-декларацію вони складають за період з першого дня місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося таке порушення, по 31.12.17 р. (п.п. 133.4.3 ПКУ) (див. лист ДФСУ від 17.10.16 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17);
неприбутківці, які не привели до 01.07.17 р. свої статутні документи у відповідність з нормами п. 133.4 ПКУ (цього вимагав від них п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). ППП-декларацію вони складають за період з 01.07.17 р. по 31.12.17 р., а з 01.01.18 р. вважаються платниками ППП на загальних підставах (див. листи ДФСУ від 10.08.17 р. № 21192/7/99-99-12-02-04-17, від 17.11.17 р. № 2662/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
• неприбутківці, які у 2017 році виплачували доходи нерезидентам, подають «загальну» декларацію з ППП з додатком ПН (див. категорію 102.04 ЗІР ДФСУ);
• підприємства-єдиноподатники, які у 2017 році виплачували доходи нерезидентам.
Зверніть увагу! У категорії 102.18 ЗІР ДФСУ фіскали говорять про те, що подавати ППП-декларацію з додатком ПН повинні в тому числі фізособи-резиденти, що виплачують доходи нерезидентам. Тож обов’язок подати «прибуткову» декларацію при виплаті нерезидентних доходів поширюється не лише на юросіб, але і на фізосіб — підприємців. Більше того, формально фіскали можуть вимагати подання «прибуткової» декларації навіть від звичайних фізичних осіб, що не є підприємцями.
Проте діюча ППП-декларація для цього не передбачена. Фізичні особи подати її не можуть. Водночас серед звітних форм для фізичних осіб можна знайти Розрахунок податкових зобов’язань при виплаті прибутку нерезиденту (F0103701), який був затверджений наказом ДПАУ від 16.01.98 р. № 28 і давно втратив юридичну силу. Але чисто технічно заявити про утриманий податок з нерезидентів за допомогою цієї форми фізичної особи можуть і досі;
• підприємства-єдиноподатники, які виплачували дивіденди, що підлягають обкладенню авансовим внеском з ППП.
Важливо! Звільнення від сплати дивідендного авансового внеску для єдиноподатників (п.п. 57.11.2 ПКУ) діє з 01.01.18 р. Якщо дивіденди виплачувалися в IV кварталі 2017 року, то з них треба було сплатити авансовий внесок. Отже, без подання «прибуткової» декларації за 2017 рік не обійтися.
Виняток — виплата дивідендів фізичним особам. За такими операціями авансовий внесок не сплачується, тому і ППП-декларацію подавати не треба;
• сільгоспники, які звітували за особливий період «з липня по червень» до 30.06.17 р. У зв’язку з тим, що особливий «сільгоспний» період фактично «помер» після відміни ст. 209 ПКУ, абсолютно всі сільгоспники (у тому числі колишні спецрежимники) звітують за 2017 рік у загальному порядку (див. лист ДФСУ від 11.01.18 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «БТ», 2018, № 5).
Діяльності не було. Чи подавати декларацію?
Пункт 49.2 ПКУ дозволяє не подавати декларацію за звітний період, протягом якого платник не здійснював госпдіяльність і в нього відсутні об’єкти оподаткування та/або показники, що підлягають декларуванню. Але платникам ППП скористатися цим звільненням навряд чи вдасться.
Річ у тому, що всі прибутківці зобов’язані подавати річну фінзвітність, яка з 01.01.17 р. є невід’ємною частиною ППП-декларації. Погодьтеся, що уявити собі навіть бездіяльне підприємство, у фінзвітності якого немає жодної цифри, складно. Тобто подавати річну ППП-декларацію доведеться навіть тим підприємствам, які у 2017 році діяльність не вели (див. також лист ДФСУ від 26.02.16 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15).
На окрему увагу заслуговують підприємства, у яких річний розмір доходу менше 20 млн грн. і які прийняли рішення не коригувати фінрезультат на податкові різниці. Своє рішення вони повинні зафіксувати в декларації: поставити позначку в полі «Наявність рішення» і в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначити номер і дату розпорядчого документа, на підставі якого таке рішення прийняте.
Що важливо! Фіскали вважають, що заповнювати ці поля треба не лише в декларації за перший звітний період, в якому малодохідник скористався правом не застосовувати різниці, але і в кожній подальшій декларації, в якій об’єкт оподаткування на прибуток розраховується без різниць (див. підкатегорію 102.23.02 ЗІР ДФСУ).
Таким чином, щоб повідомити податківців про відмову від коригувальних різниць, підприємство повинне подати ППП-декларацію за 2017 рік навіть за відсутності показників в інших її полях.
Як подавати декларацію?
Малі платники податків можуть подати ППП-декларацію одним з трьох способів (п. 49.3 ПКУ):
1) особисто або через уповноважену особу;
2) поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до граничного строку подання звітності (п. 49.5 ПКУ);
3) в електронній формі.
Великі і середні платники подають декларацію тільки в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ). Як виняток їм надано право подати паперову декларацію (особисто, через уповноважену особу або поштою) у разі припинення дії договору про визнання електронних документів у період до моменту укладення нового договору.
У які строки подати декларацію?
Перш ніж говорити про строки, давайте визначимося зі звітним періодом для різних категорій платників. Розпочнемо з річників.
Річники. До щасливчиків, які застосовують річний звітний період з ППП, відносять такі категорії платників.
1. Новостворені підприємства, зареєстровані у 2017 році, подають декларацію за період з дати реєстрації до кінця 2017 року (п.п. 137.4.2 ПКУ).
2. Єдиноподатники, які протягом 2017 року перейшли на загальну систему оподаткування, подають декларацію за період з дати переходу на загальну систему по 31.12.17 р. (п.п. 137.4.2 ПКУ). У ній відображають доходи, отримані після відмови від єдиного податку (ЄП).
Разом з ППП-декларацією треба подати фінзвітність за увесь рік і за період роботи на спрощенці (див. підкатегорію 102.23.02 ЗІР ДФСУ). При цьому проміжну фінзвітність, ймовірно, доведеться подавати в паперовому вигляді (адже вона вже була подана раніше) і із заповненням поля «Наявність доповнення» в ППП-декларації.
Важливо! Для того щоб не застосовувати різниці за ППП у 2018 році, колишні єдиноподатники розраховують 20 млн грн. за увесь 2017 рік з урахуванням доходів, отриманих на ЄП.
3. Малодохідники, у яких річний дохід за 2016 рік не перевищив 20 млн грн., звітують за результатами річного звітного періоду «2017 рік».
Якщо в малодохідника у 2016 році дохід не перевищував 20 млн грн., а в 2017 році перевищив цю позначку, він все одно звітує за 2017 рік як річник. А ось у 2018 році треба буде подавати щоквартальну «прибуткову» звітність.
4. Усі сільгоспники, у тому числі колишні спецрежимники.
Зверніть увагу! Ставити позначку про сільгоспстатус у полі 9 «Особливі примітки» декларації за 2017 рік сільгосппідприємствам не треба. Оскільки особливий звітний період «з липня по червень» наказав довго жити, усі вони звітують за стандартний звітний рік.
Зверніть увагу! У листі ДФСУ від 11.01.18 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // « БТ», 2018, № 5 податківці чомусь прив’язали річний період сільгоспників до 20 млн грн. доходу, хоча річний період для них установлений не п.п. «в», а п.п. «б» п. 137.5 ПКУ, і він є річним незалежно від розміру доходу.
5. Єдиноподатники, що виплачували у 2017 році доходи нерезидентам, подають ППП-декларацію із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН (п. 297.5 ПКУ).
Не виключено, що від платників ЄП фіскали зажадають подавати ППП-декларацію разом з єдиноподатковою декларацією за квартал, в якому була нерезидентна виплата. Зокрема, подібні роз’яснення зустрічалися минулого року (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.03.17 р. № 6253/10/26-15-12-05-11). Але ми все ж схиляємося до річного періоду.
6. Неприбутківці, які у 2017 році виплачували доходи нерезидентам, подають «прибуткову» декларацію разом з «неприбутковим» Звітом (див. категорію 102.04 ЗІР ДФСУ). А цей Звіт подається в річні строки.
7. Неприбутківці-порушники подають ППП-декларацію за період з місяця, що настає за місяцем, коли порушені умови «неприбутковості», і до кінця 2017 року. Роблять вони це в річні строки.
Квартальники. Зрозуміло, що в першу чергу це платники, дохід яких за 2016 рік перевищив 20 млн грн. Для них у 2017 році звітними періодами були календарні квартал, півріччя, три квартали і рік.
Прибутківці, які протягом 2017 року перейшли на ЄП, повинні були відзвітувати за ППП за період, що передує кварталу переходу на спрощенку, подавши ППП-декларацію в 40-денний строк. «Прибуткову» декларацію за 2017 рік їм подавати не треба.
Єдиноподатники, які у 2017 році виплачували дивіденди і платили дивідендний авансовий внесок, на думку податківців, повинні були подавати ППП-декларацію за підсумками звітного періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому виплачувалися дивіденди і перераховувався авансовий внесок. Тому якщо, наприклад, у IV кварталі 2017 року єдиноподатник виплатив дивіденди і сплатив авансовий внесок, він повинен подати ППП-декларацію за останній квартал 2017 року.
Що стосується безпосередньо строків подання «прибуткової» декларації, то для річників, як і раніше, для цього відведено 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто подати декларацію за 2017 рік їм треба не пізніше за 01.03.18 р. і сплатити податок за нею не пізніше за 09.03.18 р.
А ось для квартальників у цьому плані є приємні новини. За підсумками першого кварталу, півріччя і трьох кварталів звітного року вони, як і раніше, звітують у 40-денний строк. А строки для підбиття річних підсумків продовжені новим п.п. 49.18.6 ПКУ до 60 календарних днів. Тобто тепер квартальники подають річну декларацію за ППП у той же 60-денний строк, що й річники.
Те, що квартальники можуть застосовувати 60-денний строк для подання «прибуткової» декларації за 2017 рік, підтвердили і податківці в підкатегорії 102.23.01 ЗІР ДФСУ (ср. ).
Таким чином, абсолютно всі платники, які з тих або інших причин зіткнулися з необхідністю подати ППП-декларацію за 2017 рік (і річники, і квартальники), повинні встигнути це зробити не пізніше за 01.03.18 р. Податкове зобов’язання за такою декларацією сплачується не пізніше за 09.03.18 р.
Фінзвітність
Як відомо, разом з «прибутковою» декларацією платники подають річну фінзвітність. При цьому законодавство встановлює різні строки її подання податківцям і в органи статистики: у статистику — не пізніше 28.02.18 р., а в податкову — у строки декларації, тобто не пізніше 01.03.18 р.
Діємо так. Спочатку відправляємо фінзвітність (не пізніше за 28.02.18 р.) і отримуємо дві квитанції про її приймання. Після цього, не пізніше за 01.03.18 р., подаємо саму ППП-декларацію. При цьому в розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» декларації обов’язково ставимо позначку «+» у клітинках навпроти форм фінзвітності, які подаємо.
Зверніть увагу! При поданні фінзвітності за 2017 рік величину підприємства (мікро-, мале, середнє і велике) визначаємо виходячи з критеріїв, наведених у ст. 55 ГКУ. А з 01.01.18 р. для цілей подання фінзвітності розподіл підприємств за величиною здійснюємо на підставі оновленої ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Детальніше про це читайте в статтях «Зміни до головного бухгалтерського закону: що нас чекає» // «БТ», 2017, № 43-44 і «Фінзвітність за 2017 рік: найважливіше» // «БТ», 2018, № 4.
Заповнюємо декларацію
Загальні правила заповнення декларації
Складаючи «прибуткову» декларацію за 2017 рік, пам’ятайте декілька важливих правил:
• декларацію заповнюйте наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок українською мовою;
• у декларації вкажіть усі обов’язкові реквізити, перераховані в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ.
Зверніть увагу! З 01.01.17 р. до обов’язкових реквізитів віднесена також інформація про додатки до декларації, що є її невід’ємною частиною. Якщо ви забудете зробити позначку про додатки, що подаються, у полі «Наявність додатків» (зокрема, про наявність фінзвітності та які саме форми ви подаєте), то звітність втратить статус податкової декларації;
• усі рядки декларації і її додатків повинні бути заповнені. Якщо в окремих рядках паперової декларації та/або її додатках відсутні показники, то в них ставлять прочерки;
• якщо рядок, до якого передбачений додаток, не заповнений через відсутність операцій (показників), то відповідний додаток не подають. Проте в разі, коли в рядку «з додатком» поставлений прочерк у зв’язку з тим, що значення показника після розрахунків дорівнює нулю, додаток з усіма розрахунками подавайте обов’язково;
• не забудьте, що в шапку «прибуткової» декларації має бути внесений напис «у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467», оскільки цей наказ виклав форму декларації повністю в новій редакції.
Вступна частина декларації
Порядок заповнення вступної частини декларації наведемо в табл. 1.
Таблиця 1. Заповнюємо вступну частину ППП-декларації
| Поле | Яку інформацію зазначаємо |
| Поле 1 | Проставляємо позначку «Х» навпроти відповідного типу декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча» |
| Поле 2 | Зазначаємо звітний (податковий) період, за який подається декларація, з типом «Звітна», «Звітна нова». Оскільки ми подаємо декларацію за 2017 рік, заповнюємо поле «Звітний (податковий) період 2017 року» і ставимо позначку «Х» у полі «Рік». Також зазначаємо базовий звітний період: квартал або рік |
| Поле 3 | Це поле заповнюють тільки тоді, коли платник виправляє в декларації помилки минулих періодів. При цьому якщо помилки виправляють у поточній декларації з поданням додатка ВП, то в полі 3 зазначають період, в якому припустилася помилки (його переносять сюди з поля 2 додатка ВП), а в полі 2 — поточний звітний період. Якщо ж помилки виправляють через уточнюючу декларацію, то поля 2 і 3 заповнюють однаково — у них пишуть період здійснення помилки |
| Поле 4 | Тут записуємо повне найменування юридичної особи так, як воно зазначене в засновницьких документах і в ЄДР*. Причому скорочення типу «ТОВ», «ПП» тощо не допускаються. * Єдиний державний реєстр юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Підприємства, що міняють найменування, зазначають нове найменування тільки з дати реєстрації змін у засновницьких документах (див. лист ДФСУ від 21.03.16 р. № 6092/6/99-99-19-03-02-15). Важливо! Найменування підприємства зазначайте українською мовою |
| Поле 5 | Записуємо відповідні коди підприємства — ЄДРПОУ та основний КВЕД |
| Поле 6 | У цьому полі зазначаємо адресу підприємства, яка занесена в ЄДР. Додатково пишемо поштовий індекс, телефон, мобільний телефон, факс, e-mail підприємства |
| Поле 7 | Це поле заповнюють постійні представництва нерезидентів. Вони зазначають: • повне найменування нерезидента; • місцезнаходження нерезидента; • повну назву країни, в якій зареєстрований нерезидент, відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держстатистики від 30.12.13 р. № 426, українською мовою; • код країни (відповідно до тієї ж Класифікації). Важливо! Звичайні платники, що в тому числі виплачують доходи нерезидентам, це поле не заповнюють |
| Поле 8 | Відображаємо найменування контролюючого органу, в який подаємо декларацію. Не полінуйтеся уточнити його перед здачею декларації, оскільки найменування і територіальна приналежність податкових органів часто міняються |
| Поле 9 | Це поле для «специфічних» платників ППП. Вони проставляють позначку «Х» у відповідній комірці. Звичайні платники це поле не заповнюють |
Основна частина декларації
Переходимо до заповнення основної частини декларації за ППП (див. табл. 2).
Таблиця 2. Заповнюємо основну частину ППП-декларації
| Код рядка | Яку інформацію зазначаємо |
| 01 | У цей рядок переносимо загальну суму «прибуткових» рядків з графи 3 Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід) ф. № 2: ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240. Ті, хто звітує за «малими» формами, у ряд. 01 декларації заносять показник ряд. 2280 Звіту про фінрезультати (форми № 2-м або № 2-мс). Єдиноподатники, які в середині 2017 року перейшли на загальну систему оподаткування, значення цього рядка визначають як різницю між показником дохідного рядка Звіту за 2017 рік і показником дохідного рядка Звіту за період роботи на ЄП. Важливо! Показник ряд. 01 ППП-декларації за 2017 рік використовується для визначення звітного періоду на 2018 рік. Якщо річний дохід більше 20 млн грн., то у 2018 році звітний період для підприємства — квартал, а якщо менше — рік |
| 02 | Для заповнення цього рядка використовують показники ряд. 2290 (прибуток) або ряд. 2295 (збиток) Звіту про фінрезультати за ф. № 2. Ті, хто звітує за «малими» формами, у ряд. 02 декларації переносять значення ряд. 2290 Звіту про фінрезультати (ф. № 2-м або № 2-мс) з відповідним знаком «+» або «-». Зверніть увагу! Просто перенести показники із Звіту про фінрезультати в ППП-декларацію не можна. Оскільки Звіт заповнюється в тис. грн., а декларація — у гривнях, просте перенесення показників з додаванням трьох нулів приведе до спотворення даних декларації. Тому при заповненні рядків 01 і 02 декларації треба орієнтуватися на показники фінзвітності ще до округлення в тисячі гривень. Тобто брати «реальні» показники доходу і фінрезультату в гривнях з копійками з регістрів бухобліку, на підставі яких заповнюється фінзвітність, і саме їх округлювати до гривень. Єдиноподатники, які в середині 2017 року перейшли на загальну систему, у ряд. 02 відображають фінрезультат тільки за період роботи загальносистемниками (див. листи ДФСУ від 31.08.16 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15, від 05.04.17 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15) |
| 03 РІ | Цей рядок заповнюють на підставі даних додатка РІ до декларації. У ньому розраховують узагальнений показник за усіма збільшуючими і зменшуючими різницями і потім переносять його в ряд. 03 декларації зі знаком «+» або «-». Зрозуміло, що високодохідники і малодохідники-добровольці заповнюють цей рядок обов’язково. Малодохідники, що не коригують фінрезультат на різниці, подають додаток РІ тільки: 1) якщо в них є непогашені збитки минулих років (заповнений ряд. 3.2.4 додатка РІ); 2) при коригуванні фінрезультату на різниці з розд. I (за трансфертними операціями — п.п. 39.5.5 ПКУ), розд. II (ст. 1231 ПКУ) і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ |
| 04 | Тут звичайні платники розраховують об’єкт оподаткування (прибуток або збиток) шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату на різниці. Для цього використовують формулу: ряд. 02 + ряд. 03. Пільговики показують у цьому рядку загальний результат за усіма видами діяльності (оподатковуваним ППП і пільговим). Показник ряд. 04 наводять з відповідним знаком: «+» (прибуток) або «-» (збиток) |
| 05 ПЗ | Результат (прибуток або збиток) від видів діяльності, звільнених від оподаткування, розраховують у табл. 1 додатка ПЗ і переносять звідти в ряд. 05 декларації з відповідним знаком («+» чи «-»). Бухгалтерський фінрезультат у ряд. 02, сума його коригування в ряд. 03 і об’єкт оподаткування в ряд. 04 декларації повинні містити в собі, у тому числі, й показники пільгованої діяльності. За допомогою ряд. 05 загальний об’єкт оподаткування «очищають» від показників пільгової діяльності і потім обчислюють податок на прибуток |
| 06 | Значення цього рядка розраховують так. Спочатку загальний об’єкт оподаткування (ряд. 04) зменшують на прибуток (збільшують на збиток) від пільгованої діяльності (ряд. 05). Потім отриманий результат (якщо він додатний) множать на ставку податку — 18 %. У результаті отримують суму ППП. Увага! Значення ряд. 06 може бути тільки позитивним. Якщо результат розрахунку «рядок 04 — рядок 05» буде від'ємним або дорівнюватиме нулю, то рядок 06 не заповнюють |
| 07, 07.1, 07.2, 08 | У цих рядках декларації страховики розраховують ППП за ставкою, встановленою п.п. 136.2.1 ПКУ, — 3 %, на дохід, визначений п.п. 141.1.2 ПКУ. Нарахований у ряд. 08 податок на дохід є різницею, яка зменшує фінрезультат страховика. Звичайні платники ці рядки не заповнюють |
| 09, 09.1, 09.2, 10 | Ці рядки призначені для відображення лотерейниками доходу і ППП з нього за ставкою, визначеною п. 136.6 і п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. У 2017 році ставка податку на дохід від операцій з випуску і проведення лотерей складає 18 %. Інші платники ці рядки не заповнюють |
| 11, 12 | «Азартники» показують тут дохід від азартних ігор з використанням ігрових автоматів і ППП з такого доходу за ставкою, визначеною п.п. 136.4.1 ПКУ, — 10 %. Інші платники ці рядки не заповнюють |
| 13, 14, 15 | У цих рядках букмекери та «азартники» показують дохід (окрім доходу від ігор на автоматах) і ППП з нього за ставкою, визначеною п.п. 136.4.2 ПКУ, — 18 %. Інші платники ці рядки не заповнюють |
| 16 ЗП | Цей рядок показує загальну суму, на яку платник може зменшити нарахований ППП. Перш ніж його заповнювати, треба скласти додаток ЗП, у якому відобразити суми: • податків, сплачених за кордоном (ряд. 16.1). Причому врахуйте! Якщо сума таких податків «не зіграла» за підсумками року, на наступний рік вона не переноситься; • нарахованих і сплачених авансових внесків у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) (ряд. 16.4.1). Зверніть увагу! З додатка ЗП виключені рядки, які раніше були призначені для податку на нежитлову нерухомість (п. 136.7 прибрали з ПКУ) і разового авансу в розмірі 2/9, що нараховувався в декларації за три квартали 2016 року. Як зазначають податківці в підкатегорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ, послідовність обліку зменшуючих платежів передбачена самою формою додатка ЗП. Тобто спочатку зачитуємо закордонподатки, а потім дивідендні аванси. Показник цього рядка зменшує ППП, нарахований за рядками 06, 08, 10, 12 і 15 декларації |
| 17 | Розраховуємо суму ППП за звітний період. Для цього із загальної суми податку (у звичайних платників це показник ряд. 06) віднімаємо зменшуючі суми, наведені в ряд. 16 декларації. Річники отриманий результат відразу переносять у ряд. 19 декларації. А квартальники, зважаючи на принцип наростаючого підсумку, повинні відняти з показника ряд. 17 дані минулого періоду поточного року з урахуванням уточнень. Це відбувається через ряд. 18. Зверніть увагу! При загальному збитку за звітний період (ряд. 04 від’ємний) у підприємства може виникнути зобов’язання зі сплати податку, якщо великий збиток за пільгованою діяльністю перекрив інший прибуток (від’ємне значення ряд. 05 більше значення ряд. 04). У загальному випадку показник ряд. 17 має бути додатним |
| 18 | Цей рядок заповнюють тільки квартальники, щоб урахувати дані минулого звітного періоду поточного року. Переносимо сюди показник із ряд. 17 попередньої внутрішньорічної ППП-декларації, тобто з декларації за три квартали 2017 року |
| 19 | Річники переносять у цей рядок показник із ряд. 17 декларації. Значення ряд. 19 у них може бути тільки позитивним. Квартальники розраховують показник цього рядка як різницю між значеннями рядків 17 і 18 декларації. У них значення ряд. 19 може бути як додатним, так і від’ємним. Позитивне значення показує «планову» суму податку, яку підприємство повинне заплатити до бюджету за підсумками звітного періоду. Саме цю суму підприємство відображає в бухобліку проводкою: Дт 98 — Кт 641/ППП. Від’ємне значення відповідає сумі переплати за цей період, яка може виникнути у квартальника із-за принципу наростаючого підсумку у разі, коли податкове зобов’язання за рік виявилося менше зобов’язання за три квартали 2017 року. Показник цього рядка проводять в інтегрованій картці платника |
| 20 АВ | У цьому рядку показують суму дивідендного авансового внеску, яка має бути сплачена у звітному періоді. Квартальники наводять таку суму наростаючим підсумком за рік. Не забувайте! До ряд. 20 складають додаток АВ, в якому і наводять розрахунок, що розшифровує суму сплаченого дивідендного авансу. Після чого значення ряд. 6 додатка АВ переносять у ряд. 20 декларації і в ряд. 16.2 додатка ЗП до ППП-декларації за 2017 рік. Юрособи-єдиноподатники (групи 3 і 4), виплачуючи дивіденди власникам корпоративних прав (засновникам), у 2017 році обкладали такі виплати дивідендним авансовим внеском у звичайному порядку. Відповідно, вони подають ППП-декларацію із заповненими рядками 20 — 22 і додатком АВ (див. лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15) |
| 21 | Цей рядок заповнюють тільки квартальники. Він призначений для «очищення» суми нарахованих авансових внесків від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в наступному ряд. 22 декларації буде видно, яка саме сума дивідендних авансів має бути сплачена до бюджету за останній звітний квартал. Якщо в попередніх звітних періодах поточного року квартальник не виплачував дивіденди, то він цей рядок не заповнює, а просто переносить суму із ряд. 20 у ряд. 22 декларації |
| 22 | Річники переносять сюди показник із ряд. 20, а квартальники розраховують значення ряд. 22 за наведеною в ній формулою: як різницю між значеннями рядків 20 і 21 |
| 23 ПН | Цей рядок призначений для узагальнення інформації про суму податків, утриманих з виплачених на користь нерезидентів або уповноважених ними осіб (окрім постійних представництв нерезидентів на території України) доходів з джерелом їх походження з України. Такий податок ще називають податком на репатріацію (п.п. 134.1.3 ПКУ). Врахуйте! У цьому рядку відображають тільки суми податку, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Нагадаємо основні моменти: 1) при визначенні виду доходів, з яких треба утримувати податок, слід спиратися на п.п. 14.1.54 і п. 141.4 ПКУ; 2) утримують і перераховують до бюджету податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту і за рахунок цього доходу (тобто в бухобліку відображають нарахування податку записом: Дт 632 — Кт 641/дохід нерез., сплату податку: Дт 641/дохід нерез. — Кт 311). Виняток: виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого нерезидента. При такій виплаті резидент сплачує податок за ставкою 20 % за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ). У бухобліку при цьому роблять записи: Дт 93 — Кт 641/дохід нерез. (нарахування податку) і Дт 641/дохід нерез. — Кт 311(сплата податку); 3) щоб визначити суму доходу, з якого утримується і сплачується податок, беруть курс НБУ на дату виплати цього доходу; 4) у загальному випадку ставка податку складає 15 %, але для деяких доходів установлені інші ставки (наприклад, фрахт — 6 %, реклама — 20 %); 5) якщо між Україною і країною нерезидента укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплачуваний нерезиденту дохід може обкладатися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.17 р.), наведений у листі ДФСУ від 24.01.17 р. № 1414/7/99-99-01-02-02-17; 6) додаток ПН резидент складає незалежно від того, за якими правилами (за міжнародним договором або за п. 141.4 ПКУ) обкладаються доходи нерезидента. Пам’ятайте! Додаток ПН складають за кожним нерезидентом окремо. Тому в ряд. 23 декларації зазначають суму показників із ряд. 28 гр. 6 табл. 1 усіх додатків ПН. До уваги платників ЄП! При виплаті нерезидентних доходів у 2017 році єдиноподатники зобов’язані платити податок на репатріацію і подавати декларацію з ППП із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН (через визначення терміна «резидент» у п.п. 14.1.213 ПКУ в редакції з 01.01.17 р.) |
| 24 | Цей рядок заповнюють лише квартальники. Його призначення аналогічно рядкам 18 і 21: «очищення» суми податку на репатріацію від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому з декларації буде видно, яка саме сума податку має бути утримана з нерезидентних доходів і сплачена до бюджету за останній квартал (ряд. 25). У цей рядок включають і уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах у межах поточного року). При цьому ряд. 23, при заповненні якого були допущені помилки, заповнюють правильно. Якщо в попередніх звітних періодах поточного року доходи нерезидентам не виплачувалися, то цей рядок залишають порожнім. У такому разі суму із ряд. 23 просто переносять у ряд. 25 декларації |
| 25 | Річники переносять сюди показник із ряд. 23 декларації. А квартальники розраховують значення цього рядка за наведеною в ній формулою: як різницю між значеннями рядків 23 і 24 декларації. Показник цього рядка проводять в інтегрованій картці платника |
Завершальна частина декларації
Завершальна частина декларації має чотири інформативні поля і місце для підпису. Як їх правильно заповнити і не проґавити важливі моменти, ви дізнаєтеся з табл. 3.
Таблиця 3. Заповнюємо завершальну частину декларації
| Назва поля | Яку інформацію наводимо |
| Наявність додатків10 | У відповідних комірках цього поля ставимо позначки «+» про додатки, які подаємо разом з декларацією. І тільки в комірці під буквами «ПН» зазначаємо кількість поданих додатків ПН, оскільки із-за різних нерезидентів їх може бути декілька. Не забудьте поставити позначку «+» в комірці «ФЗ», адже фінзвітність тепер — невід’ємна частина декларації, а інформація про додатки — обов’язковий реквізит. Комірку під буквами «ТЦ» заповнюють лише ті платники, які провели самостійні коригування згідно зі ст. 39 ПКУ. Додатки АМ і ЦП є розшифрувальними до рядків 1.2.1, 4.1.3 і 4.1.4 додатків РІ відповідно. Тому подають їх тільки одночасно з додатком РІ, в якому заповнені ці рядки. Врахуйте! Додатки АМ і ЦП зобов’язані подавати лише високодохідники і малодохідники, які добровільно рахують податкові різниці з розд. III ПКУ. Малодохідники, які не коригують фінрезультат на різниці, додаток РІ подають тільки у разі, якщо: • у них є непогашені збитки минулих років (заповнений ряд. 3.2.4 додатка РІ); • фінрезультат коригують на різниці, передбачені п.п. 39.5.5, ст. 1231 і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Згорнутий результат таких коригувань малодохідники переносять у ряд. 03 декларації з відповідним знаком: «+» або «-» |
| Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності12 | У цьому полі ставлять позначки про ті форми фінзвітності, які подаються разом з ППП-декларацією. Нагадаємо. Платники ППП разом з річною «прибутковою» декларацією подають повний комплект фінзвітності, що складається з Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінзвітності. Малі підприємства подають скорочену фінзвітність: Баланс і Звіт про фінрезультати. Важливо! Оскільки з 01.01.17 р. фінзвітність є невід’ємною частиною «прибуткової» декларації, усі квартальники, включаючи суб’єктів малого і мікропідприємництва, разом із внутрішньорічними деклараціями зобов’язані подавати квартальну фінзвітність (див. лист Мінфіну від 21.02.17 р. № 11130-02-2/4779). Колишні єдиноподатники, які в середині 2017 року перейшли на загальну систему оподаткування, повинні подати два комплекти фінзвітності: за увесь 2017 рік і за період роботи на ЄП (див. листи ДФСУ від 11.11.16 р. № 24342/6/99-99-15-02-02-15, від 28.10.16 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15). Ця категорія платників у цьому полі відзначає річну фінзвітність, а фінзвітність за період роботи на ЄП подає на папері з позначкою в полі «Наявність доповнення14» згідно з п. 46.4 ПКУ. Увага! З 01.01.17 р. це поле — обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ). Тож будьте уважні: забудете поставити позначку про фінзвітність, що подається, або зробите її неправильно — і ваша «прибуткова» звітність втратить статус податкової декларації |
| Наявність доповнення14 | Пункт 46.4 ПКУ надає платникові право подати доповнення-пояснення до декларації в довільній формі, які вважаються невід’ємною частиною декларації. Так от, це поле саме і призначене для того, щоб розкрити відомості про такі доповнення (за їх наявності). Кожне з довільних доповнень, складених до декларації, треба пронумерувати і занести в це поле під своїм номером з коротким поясненням. Також не забудьте зазначити загальну кількість сторінок ваших доповнень |
| Додатки на ___арк. | Тут зазначають загальну кількість сторінок поданих додатків. Причому в загальній кількості листів враховується, зокрема, кількість листів за формами фінзвітності (див. категорію 102.23 ЗІР ДФСУ) |
| Наявність рішення15 | Це поле заповнюють малодохідники, які вирішили не коригувати фінрезультат на усі різниці з розд. III ПКУ (окрім збитків минулих років). Для цього в полі «Наявність рішення» проставляють позначку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначають номер і дату розпорядчого документа (наказу керівника), на підставі якого прийнято таке рішення. Прийняти рішення про незастосування різниць можна тільки один раз протягом безперервної сукупності років неперевищення 20-мільйонного критерію. Про те, що таке рішення прийнято, треба зазначити в декларації за перший рік безперервної сукупності років. Для більшості платників таким роком був 2015-й. Надалі щорічного підтвердження податківці не вимагали. Проте тепер у підкатегорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ з’явилося роз’яснення, в якому фіскали наполягають: платник, який продовжує користуватися своїм правом на незастосування коригувань, повинен ставити позначку про це в кожній ППП-декларації, а також повторювати інформацію про номер і дату документа, на підставі якого прийнято рішення не застосовувати коригування в перший рік безперервної сукупності років. Зверніть увагу! Якщо в майбутньому річний дохід перевищить 20 млн грн., то починаючи із звітного періоду перевищення треба буде враховувати усі різниці. Якщо з якихось причин ви не поставили позначку про прийняте рішення, не засмучуйтеся. Податківці дозволяють подати уточнюючу декларацію до такого «вирішального» звітного періоду і зазначити в ній про незастосування коригувань фінрезультату (див. підкатегорію 102.23.02 ЗІР ДФСУ) |
| Підпис | Підписують декларацію керівник (чи уповноважена особа) і головний бухгалтер (чи особа, відповідальна за ведення бухобліку). Тут зазначають також реєстраційний номер облікової картки платника податків. А якщо в особи немає реєстраційного номера, але при цьому є позначка в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, то записують серію і номер паспорта. За ситуації, коли веденням бухобліку і поданням декларацій займається безпосередньо керівник, він розписується тільки за себе, а в графі «Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» ставлять прочерк. При поданні електронної декларації у зазначеному випадку першим накладають ЕЦП керівника, а другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податку (якщо печатка є) |
