Єдиний податок для аграріїв (група 4): все, про що слід знати

Вимоги до платників

Обрати єдиний податок (далі — ЄП) групи 4 на 2018 рік може суб’єкт господарювання, який відповідає критеріям, що прописані у п.п. 4 п. 291.4 ПКУ.

1. Суб’єкт господарювання повинен бути сільгосптоваровиробником. А це юрособи незалежно від організаційно-правової форми, які займаються виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання (п.п. 14.1.235 ПКУ).

З цього випливає, що обрати ЄП групи 4 можуть лише юрособи. Фізособи-підприємці стати платником ЄП групи 4, на жаль, не можуть.

2. Сільгоспчастка дорівнює або перевищує 75 %. Під сільгоспчасткою розуміють відношення суми виручки від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) до загальної суми валового доходу. Особливості обчислення сільгоспчастки наведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Розрахунок сільгоспчастки

3. Наявність сільгоспугідь та/або земель водного фонду. Право власності або оренди (суборенди) землі повинно бути належним чином оформлене.

Сільгосппродукція, яка вирощена на земельних ділянках, право власності чи користування на які не оформлене, не вважається власновирощеною. Тому дохід від її продажу потрапить тільки до загально доходу. При розрахунку сільгоспчастки її вартість не потрапить у чисельник (лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 25.11.16 р. № 6356/10/16-31-12-04-30, підкатегорія 108.02.02 ЗІР ДФСУ).

Якщо сільгосптоваровиробник дотримується всіх вищезгаданих вимог, то він має право працювати на ЄП в групі 4. Але для таких щасливчиків заборонені деякі види діяльності. Про це ми поговоримо далі.

Табу на ЄП групи 4

Не можуть бути платниками ЄП групи 4 сільгосппідприємства:

1) у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2) які провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів.

Ця заборона стосується не всіх виробників підакцизних товарів. Серед таких виробників стати платником ЄП мають право на сьогодні виробники:

• виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства;

• електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії. При цьому вони можуть стати платником ЄП, якщо дотримуються умови: дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання;

3) у яких станом на 1 січня базового (звітного) року є податковий борг. Ця вимога не стосується тільки безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок форс-мажорних обставин.

Якщо у вас був борг у 2017 році, але ви його до кінця року погасили, то це жодним чином не має вплинути на ваше право обрати ЄП групи 4. Те ж саме стосується і випадку, коли у вас борг виник уже у 2018 році (тобто після 01.01.18 р.) і не погашений на момент подання документів для обрання ЄП групи 4. Цей борг також жодним чином не вплине на ваше право обрати спрощену систему оподаткування.

На сьогодні це всі види діяльності, які заборонені для аграріїв — платників ЄП групи 4.

* Див. Тему тижня «Податкова міні-реформа — 2018» // «БТ», 2018, № 1-2.

Стаємо платником ЄП

Щоб стати платником ЄП групи 4, потрібно не пізніше 20 лютого поточного року подати (пп. 295.9.1 та 298.8.1 ПКУ):

1) загальну декларацію на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких стягується податок, — органу ДФСУ за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

2) звітну декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу ДФСУ за місцем розташування такої земельної ділянки;

3) розрахунок частки сільгосптоваровиробництва — органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

4) відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (додаток 1 до декларації) — органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за їх місцем розташування. У ній вказуєте дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

На цьому наполягають контролери у категорії 108.02.01 ЗІР ДФСУ. Податківці наголошують, що загальна декларація є підставою для реєстрації платником ЄП групи 4, а звітна — підставою для нарахування податку.

Якщо ви подаєте одну (чи звітну, чи загальну) декларацію замість двох, то стати платником ЄП групи 4 вам не вдасться. На це прямо вказують податківці у категорії 108.04 ЗІР ДФСУ*.

* Див. консультацію «Не подали «дублюючу» декларацію — коли можна залишитись платником єдиного податку» // «БТ», 2017, № 17.

При поданні звітності на 2018 рік потрібно використовувати оновлені форми:

• Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до неї, затверджені наказом МФУ від 19.07.15 р. № 578;

• Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772.

При цьому правила їх заповнення ті ж самі, як і старих форм. Проте треба врахувати певні нововведення:

1) у табличній частині форми декларації, а саме у примітці 8, тепер міститься роз’яснення правил заповнення декларації у випадку, коли всі земельні ділянки підприємства розмішені в межах одного органу місцевого самоврядування (один код за КОАТУУ). У такій ситуації податок нараховують за всіма земельними ділянками одного типу з однаковою нормативно-грошовою оцінкою (далі — НГО) в одному рядку. Це має полегшити розрахунок податку для тих платників, у яких багато однотипних ділянок у межах одного органу місцевого самоврядування (наприклад, орендовано землі у жителів одного населеного пункту).

І тільки коли у вас будуть земельні ділянки в межах одного органу місцевого самоврядування з різною НГО, то розраховувати податок потрібно в різних рядках;

2) при заповнення додатка до декларації змінилися правила заповнення гр. 4 та 6 (у яких відображаються дані щодо дати набуття права користування та реєстрації права користування чи права власності на земельну ділянку). А саме змінився формат дати, яку слід вказувати у цих графах. Замість місяця і року потрібно буде вказувати точну дату укладання договору оренди та реєстрації речових прав на земельну ділянку у форматі «ДД.ММ.РРРР»;

3) у розрахунку сільгоспчастки уточнили, які саме підприємства мають відображати у ряд. 1 суму доходу сільгосптоваровиробника, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва, продуктів її переробки. У ньому тепер вказано, що тут відображають сільгоспдоходи і виробники електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлювальних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання).

Щоб заповнити декларацію з ЄП групи 4, аграрій, як і в минулі роки, має знайти добуток трьох величин:

• площі сільгоспугідь;

• НГО одиниці такої площі;

• ставки податку.

Давайте поговоримо про те, як визначити такі множники.

Площа сільгоспугідь

Площу земельної ділянки (ріллі, пасовищ, сіножатей, багаторічних насаджень, земель водного фонду), яка включається до розрахунку, берете з правовстановлюючих документів на земельну ділянку: державних актів на право власності або догорів оренди.

НГО сільгоспугідь

Щоб розрахувати ЄП 4 групи, аграрій має знати НГО земель, що йому належать або надані в користування:

• для сільгоспугідь беремо НГО 1 га сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року;

• для земель водного фонду — НГО 1 га ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

За загальним правилом при розрахунку ЄП до НГО відповідної категорії землі застосовується коефіцієнт індексації, розрахований у порядку, встановленому для податку на майно (п. 289.2 ПКУ). Такий коефіцієнт визначатиметься кумулятивно, залежно від дати проведення НГО земель.

Для сільгоспугідь НГО була проведена станом на 01.07.95 р., а тому коефіцієнт індексації слід розраховувати від цієї дати до року розрахунку податкових зобов’язань. Тобто якщо НГО вашої земділянки не проводилася з 01.07.95 р., то на сьогодні НГО (за загальними правилами) слід індексувати на всі коефіцієнти індексації, визначені за період з 1996 по 2017 роки включно (табл. 2).

Таблиця 2. Коефіцієнти індексації НГО для ЄП групи 4

Але застосувати всі ці коефіцієнти для розрахунку ЄП групи 4 на 2018 рік не можна. Річ у тому, що у п. 5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ прописані особливі правила індексації НГО для платників ЄП групи 4.

Так, за 2015 та 2017 рік індекс споживчих цін застосовується із значенням 100 %. Таким чином, індексувати НГО сільгоспугідь за 2015 та 2017 роки потрібно на коефіцієнт 1, а не на коефіцієнти індексації, що були визначені виходячи із індексів інфляції цих років (143,3 та 113,7 відповідно).

Враховуючи це, індексувати НГО землі при розрахунку ЄП на 2018 рік на коефіцієнт індексації 2017 року не потрібно. Тобто якщо ви були платником ЄП групи 4 у 2017 році, то вам для розрахунку ЄП достатньо взяти розмір НГО попереднього року із декларації на 2017 рік.

Якщо ж ви стали платником ЄП групи 4 у цьому році вперше, то «базову» НГО сільгоспугідь (розраховану у 1995 році) слід скоригувати на кумулятивний коефіцієнт індексації, який становить 4,492.

Водночас самостійно проводити індексацію НГО потрібно тільки у випадку, коли у вас на руках є довідка лише про «базову» НГО. Якщо ж у вас є довідка (витяг) про розмір НГО земельної ділянки від місцевого органу Держагентства земельних ресурсів України або із електронного сервісу Держземкадастру «Публічна кадастрова карта України» (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta), то застосовувати слід лише коефіцієнти, які не враховані (з року отримання такої інформації).

Тобто НГО для сільськогосподарських угідь за 2015 рік він індексує на коефіцієнт індексації 1,2, а за 2016 та 2017 роки — на коефіцієнт 1.

Саме цього вимагає п. 6, 8 та 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ. Це підтверджує Держгеокадастр (лист від 12.01.17 р. № 22-28-0.22-443/2-17*) та Мінфін (лист від 19.01.17 р. № 31-11150-09-10/1342**).

* Див. консультацію «Нормативна грошова оцінка земель: коефіцієнти індексації 2017 року» // «БТ», 2017, № 4.

**Див. консультацію «Індексація НГО на 2017 рік: подробиці від Мінфіну для платників ЄП групи 4» // «БТ», 2017, № 6.

При цьому, як ми сказали вище, коефіцієнти індексації для ЄП групи 4 і плати за землю за 2015 та 2016 роки суттєво відрізняються. Тому щоб правильно розрахувати НГО землі для розрахунку ЄП на 2018 рік, радимо вам на вибір три варіанти:

1) взяти НГО, вказану в минулорічній декларації з ЄП групи 4, і не індексувати її (коефіцієнт індексації за 2017 рік — 1). Так роботи можна тільки в тому випадку, коли при індексації за 2015 та 2016 роки брали коефіцієнти індексації, призначені саме для платників ЄП групи 4;

2) проіндексувати «базову» НГО на всі коефіцієнти індексації починаючи з 1996 року з урахуванням того, що за 2015 та 2017 роки коефіцієнти індексації будуть 1, а за 2016 — 1,124. За цей період кумулятивний коефіцієнт складе 4,492;

3) підкоригувати дані довідки (витягу) про розмір НГО земельної ділянки. Якщо довідка отримана у 2018 році (у ній вказані індекси за 2015 рік — 1,2, а за 2016 та 2017 роки — 1), то потрібно величину НГО помножити на «ЄП-коефіцієнти» та поділити на «земподаткові» коефіцієнти. Тобто коригуючий коефіцієнт за 2015 та 2016 роки буде 0,9367 (1 х 1,124 : 1,2 : 1).

Звісно, якщо ви морочитися не бажаєте, то можете для розрахунку ЄП застосовуєте НГО, вказану у витягу про НГО, який ви отримали у 2018 році. У цьому випадку сума ЄП буде дещо завищеною, але податківці не будуть через це висувати вам претензії.

Ставка податку

При розрахунку податку на 2018 рік слід застосовувати ставки ЄП, наведені в п. 293.9 ПКУ (ці ставки діяли і в минулому році). Їх розмір наведемо у табл. 3.

Таблиця 3. Ставки податку для платників ЄП групи 4

Сума ЄП визначається окремо щодо кожної земельної ділянки, що перебуває у власності чи в користуванні у сільгосптоваровиробника.

Враховуючи те, що розмір ставок ЄП та розмір НГО цих угідь у 2018 році порівняно з 2017-м не змінився, то якщо не змінилася в аграрія ні площа сільгоспугідь, ні їх склад, то розмір податку на 2018 рік буде дорівнювати розміру податку за минулий рік.

При цьому слід пам’ятати про особливі правила розрахунку податку за землі, які платник ЄП надає або бере в оренду. За такі земельні ділянки податок розраховується так:

1) якщо орендодавець є платником ЄП групи 4 та надає землі в оренду будь-якому орендарю, то ЄП нараховує, сплачує та відображає у звітності орендодавець цих сільгоспугідь (п.п. 295.9.6 ПКУ);

2) якщо орендодавець не є платником ЄП групи 4 і надає в оренду землі орендарю, який є платником ЄП групи 4, то нараховує, сплачує і відображає податок у звітності з ЄП уже орендар цих земель (п.п. 295.9.7 ПКУ). При цьому орендодавець звільняється від сплати земподатку (п. 281.3 ПКУ).

Отже, головна ідея при сплаті податку за орендовані землі — з однієї площі податок сплачується один раз. Якщо орендодавець і орендар є платниками ЄП групи 4, то цей податок сплачує орендодавець.