У листі, що коментується, податківці розглянули три важливі запитання.
1. Чи можна включити до податкового кредиту (ПК) податкову накладну (ПН), у гр. 7 якої ціна товару/послуги зазначена з більш ніж двома знаками після коми?
Не секрет, що п.п. 4 і 5 п. 16 Порядку № 1307* зобов’язує платників ПДВ в гр. 7 ПН зазначати ціну товару/послуги в гривнях з копійками. Тобто з двома знаками після коми.
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Проте, дотримуючись цього правила, у результаті перемножування кількості товару/послуги (гр. 6) та їх ціни за одиницю без ПДВ (гр. 7) обсяг постачання (гр. 10) в ПН іноді може не сходитися (за рахунок округлень).
Зауважимо: це трапляється, коли суму ПДВ виділяють «ізсередини» ціни товару/послуги, обумовленої сторонами, а не додають до неї (як того вимагає п. 194.1 ПКУ).
Як бути тоді? Вийти із становища можна двома шляхами:
• законним — збільшити кількість знаків після коми в гр. 6 (лист ДФСУ від 10.08.16 р. № 17270/6/99-99-15-03-02-15);
• спірним — додати зайві знаки після коми в гр. 7. Тобто фактично порушити п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307.
Ось тільки виникає запитання: чи можна ставити таку «зіпсовану» ПН в ПК? У листі, що коментується, податківці говорять: можна. Але! За умови, що така ПН відповідає іншим вимогам, визначеним у ПКУ.
Аналогічну позицію контролери висловлювали й раніше (див. лист ДФСУ від 30.10.17 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 46).
2. Чи можна включити до ПК ПН, у полі «Постачальник (продавець)» якої зазначені додаткові символи (ФОП, СПД тощо)?
Якщо дотримуватися вимоги п.п. «д» п. 201.1 ПКУ, то в полі «Постачальник (продавець)» ПН особа-підприємець повинен зазначити лише своє прізвище, ім’я і по батькові.
Проте деяким ФОП цього мало — вони додають туди ще й абревіатуру «ФОП». До речі, юрособи також можуть додавати зайві позначення (наприклад, «ТОВ»).
Столичні податківці не бачать у цьому проблеми (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.16 р. № 1486/Д/26-15-12-02-14). Вони заявляють: якщо в ПН міститься абревіатура «ФОП», «ФО-П» або «СПД-ФО», така ПН вважається заповненою без порушень (за умови правильно заповнених усіх інших реквізитів).
У листі, що коментується, контролери не заперечують проти такого підходу. Більше того, дозволяють покупцеві включати такі ПН до ПК. Але! При дотриманні усіх правил, передбачених ПКУ для формування ПК.
3. У ПДВ-звітності якого періоду відображати коригування (РК), що «зменшують» розрахунки?
З початком 2018 року порядок відображення в ПДВ-декларації «зменшуючих» РК не змінився. Так, якщо РК зареєстрований в ЄРПН (лист ДФСУ від 22.01.16 р. № 2052/7/99-99-19-03-02-17; категорія 101.23 ЗІР ДФСУ) :
• вчасно (у встановлені строки**) — постачальник може включити такий РК до ПДВ-декларації періоду його складання;
** Тобто впродовж строків, установлених п. 201.10 ПКУ.
• із запізненням — у періоді реєстрації такого РК в ЄРПН.
Для «зменшуючих» РК помінявся лише строк реєстрації в ЄРПН. Тепер це 15 календарних днів з дня отримання такого РК покупцем.
Ось тільки відстежити таку дату податкове програмне забезпечення не здатне (з огляду на те, що такі дані відображаються в Електронному кабінеті).
Тому фіскали радять: щоб уникнути помилок при складанні ПДВ-звітності і непорозумінь при розрахунку показника ∑Перевищ, «зменшуючі» РК реєструвати в ЄРПН у строки, передбачені для ПН. Отже, РК, складені з 1 по 15 число, — до кінця місяця, а виписані з 16 числа — по 15 число наступного місяця.
Звісно, такі вимоги податківців не відповідають вимогам ПКУ. Проте якщо платники ПДВ їх дотримуватимуться, то у них не з’явиться показник ∑Перевищ і пов’язані з ним проблеми.
