Відповідно до п. 1 Положення № 43* сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день (п. 2 постанови № 245**).
Для працівників переважної більшості підприємств вихідними днями, що передбачені умовами трудового законодавства (ст. 67 КЗпП) і, відповідно, нормами колективного договору, є субота та неділя (при п’ятиденці). У той же час у деяких випадках з метою організації безперервної роботи запроваджується змінний режим роботи (змінний графік робочого часу). За таких умов вихідні дні надаються у різні дні тижня (ст. 69 КЗпП). І тому, наприклад, вихідними днями для працівника можуть бути вівторок чи середа.
У зв’язку з цим часто виникає запитання: чи може працівник на роботі за сумісництвом працювати 8 годин у той день, який для нього є вихідним чи вільним від роботи днем за основним місцем роботи (наприклад, вівторок чи середу), за умови, що вихідними днями на робочому місці за сумісництвом є інші дні (субота та неділя)?
У листі, що коментується, фахівці Мінсоцполітики зробили такий висновок: працівнику-суміснику дозволяється працювати повний робочий день у вихідні дні за основним місцем роботи.
