Теми статей
Обрати теми

Положення про касові операції: «революція» триває

Шевчук Михайло, податковий експерт
Перший день літа ознаменувався несподіваним, як грім серед ясного неба, набуттям чинності змін у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні*. Настільки ж несподіваним, як була й поява самого оновленого Положення № 148** на початку цього року. Хоча про проект змін було відомо давно, проте їх не було так довго, що про них уже встигли забути. І ось… У чому ж суть змін? Зізнаємося, на деякі моменти регулятор змусив поглянути «під новим кутом». Давайте ж розберемося!

* Затверджені постановою Правління НБУ від 24.05.18 р. № 54 (далі — постанова № 54).

** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148.

Запізніле відстрочення

Постанову НБУ від 29.12.17 р. № 148, якою затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, доповнено п. 11. Згідно з цим пунктом суб’єкти господарювання мають право до 30.06.18 р. (включно) використати у своїй діяльності форми:

• відомості на виплату грошей (додаток 1 до Положення № 637***);

*** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

• прибуткового касового ордера (ПКО) (додаток 2);

• видаткового касового ордера (додаток 3);

• журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4);

• касової книги (додаток 5);

• книги обліку виданої і прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6);

• акта про результати інвентаризації наявних коштів (додаток 7) — що затверджені «старим» Положенням № 637.

Трохи пізно як для перехідних положень... Усі вже й так адаптувалися без допомоги НБУ, тож дароване право вже мало кого зацікавить.

Переходимо до наступних «родзинок».

Встановлено граничний строк (новий п. 12 Постанови НБУ від 29.12.17 р. № 148), до закінчення якого треба розробити і затвердити порядок оприбутковування готівки в касі****. Це знову-таки 30.06.18 р. (включно).

**** Детальніше про виконання цього обов’язку див. статтю «Касові операції: вивчаємо нове Положення» // «БТ», 2018, № 3.

Тим, хто вже впорався з цим завданням, треба співвіднести його положення з «новинками» в Положенні № 148 (про які ми говоритимемо далі) і при необхідності їх імплементувати.

Нагадаємо, що жодних штрафних наслідків сама собою відсутність власного порядку оприбутковування готівки не спричиняє.

До цієї ж дати (фактично — до кінця цього місяця) суб’єктам господарювання наказано:

• розробити і затвердити порядок розрахунку ліміту каси***** (що передбачено п. 11 постанови НБУ від 29.12.17 р. № 148);

***** Більше інформації з цієї теми ви можете дізнатися із статті «Ліміт каси: новації в порядку розрахунку» // «БТ», 2018, № 5.

користуватися лімітами каси, встановленими і затвердженими до 05.01.18 р.

Не дуже вдале формулювання! А якщо порядок розрахунку ліміту каси, розроблений з урахуванням Положення № 148, і власне сам ліміт уже затверджені підприємством?! Знову увесь червень (з 01.06.18 р. по 30.06.18 р. (включно) орієнтуватися на старий ліміт?

Формально, саме так і виходить. Хоча логіка підказує, що малося на увазі інше. Що старим лімітом треба користуватися до затвердження свого положення і нового ліміту. Якщо з цим завданням впоралися, то й «перехідна» норма нам ні до чого.

Але знову ж таки слів «мають право» немає, а перевищення ліміту — річ штрафонебезпечна.

Оприбуткування готівки: ось вона — ясність

У зв’язку з оновленням з 05.01.18 р. визначення терміна «оприбутковування готівки» усередині нового «касового» Положення № 148 виявилася низка серйозних суперечностей. А «оступатися» в цих питаннях — ну, дуже дорого. Адже «супутник» неоприбуткування — 5-кратний штраф.

Тепер же НБУ «поспішив» виправитися. А задумки авторів Положення № 148 нарешті прояснилися.

Увага, з 01.06.18 р. маємо оновлене визначення «оприбутковування готівки» (п.п. 18 п. 3 Положення № 148). Це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Як і раніше, гроші, що надходять до каси, повинні прибуткувати в день отримання готівки в повній сумі (згідно з п. 11 Положення № 148).

Також «розтлумачений» абз. 2 п. 11 Положення № 148, в якому НБУ свого часу «зліпив у купу» низку моментів. Тепер замість одного «універсального» правила прописані чіткі «рецепти» для кожної ситуації оприбуткування готівки.

Ті, хто ведуть касову книгу. Оприбуткування готівки установ/підприємств і їх відокремлених підрозділів, що проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, — це здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО. Тут усе без змін, по суті.

Підприємці без РРО. ФОП, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням Книги обліку доходів і витрат (Книга ОДВ) або Книги обліку доходів (Книга ОД). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у Книзі ОДВ (чи Книзі ОД) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Підприємці з РРО. Тобто ФОП, які застосовують РРО та/або Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі цих розрахункових документів шляхом формування і друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних з розрахункових квитанцій до КОРО.

Тобто без запису в КОРО (+ підклеювання фіскального звітного чека в КОРО на РРО) оприбуткування готівки все-таки не відбувається.

По суті, повертаємося до тієї «традиції», що існувала до появи Положення № 148. Але вже без проблем з «неповним/несвоєчасним» оприбуткуванням (якщо не буде зроблений запис у Книзі ОДВ / Книзі ОД).

Відокремлені підрозділи з РРО. Відокремлені підрозділи установ/підприємств, що застосовують РРО та/або КОРО, касової книги не ведуть. Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі цих розрахункових документів шляхом формування і друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних з розрахункових квитанцій до КОРО.

Саме так ми свого часу трактували новації в Положенні № 148 (див. статтю «Відокремлені» каси: працюємо за новим Положенням» // «БТ», 2018, № 6).

Тепер уже точно можна не сумніватися — відокремленим підрозділам з РРО або КОРО з РК, які не приймають (не видають) готівку за касовими ордерами, касова книга не потрібна навіть у разі здачі готівкової виручки прямо до банку!

Крім того, в п. 11 Положення № 148 уточнено, що суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання і зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій і програмного забезпечення РРО.

Також уточнили, що документи, перераховані в п. 29 Положення № 148, не лише свідчать про здачу виручки до банку, але й є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання. Нагадаємо, серед них:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку і засвідчена печаткою банку;

2) квитанція/чек банкомату або програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) примірник (а не копія) супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом і відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Очевидно, що відсутність таких документів не можна розцінювати як єдиний доказ того, що готівка не оприбуткована. Адже, наприклад, ФОП можуть працювати без рахунку в банку. І для них є свій механізм оприбуткування, який жодним чином не пов’язаний із здачею грошей до банку.

Для ФОП Книга ОД рівна в правах Книзі ОДВ

Як ви, мабуть, встигли помітити, у частині оприбуткування готівки Книга ОД (ведуть єдиноподатники — неплатники ПДВ) тепер згадується разом з Книгою ОДВ. Утім, рівноправ’я цих книг податківці відстоювали й раніше. А відстоювання протилежної точки зору не мало перспектив.

З 01.06.18 р. Книга ОД, як і Книга ОДВ (а також касова книга, книга обліку виданих і прийнятих старшим касиром готівки, КОРО) відповідає поняттю Книги облікуп.п. 13 п. 3 Положення № 148).

Підпункт 14 п. 3 Положення № 148 тепер дає визначення не лише Книги ОДВ, але й Книги ОД, не роблячи між ними жодної принципової відмінності.

Тобто тепер НБУ в Положенні № 148 врахував той факт, що не всі підприємці ведуть Книгу ОДВ. Є ще ті, хто веде Книгу ОД. Для цілей оприбутковування Книга ОДВ = Книзі ОД.

Готівкові обмеження: є зміни

До передбаченого в п. 6 Положення № 148 обмеження в сумі 50 тис. грн. на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання і фізичними особами додали, здавалося б, аналогічне обмеження за розрахунками фізичних осіб із суб’єктами господарювання.

Запитання — навіщо це зроблено?

Адже існуюче раніше обмеження і так працювало «в обидва боки»: у суб’єкта господарювання враховувалися як вихідні платежі на користь фізичних осіб, так і вхідні платежі від фізичних осіб. Принаймні в цьому були переконані податківці.

Крім того, якщо придивитися, можна виділити відмінну рису новоприбулого обмеження.

Так, якщо щодо юросіб і підприємців у п. 6 Положення № 148 прямо зазначено, що кількість суб’єктів господарювання і фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (тобто ліміт розрахунків, по суті, кратний кількості «контрагентів»), то для фізичних осіб такої обмовки не передбачено.

Відповідно, є підстави вважати, що у НБУ була задумка:

• «лімітувати» для фізичних осіб суму вихідних готівкових платежів з суб’єктами господарювання за день;

• дати їм «на усе про все» 50 тис. грн. (а не за кожним «контрагентом»).

Те ж стосується і готівкових розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

Чи можна тепер говорити, що після змін суб’єкти господарювання повинні будуть «звіряти» з 50 тис. грн. виключно вихідні платежі на користь фізичних осіб? Мовляв, для вихідних від фізичних осіб платежів є окрема норма.

Вважаємо такий підхід поки дуже ризикованим. На наш погляд, діяти треба як і раніше. Чіткості недостатньо. Відповідно, податківці можуть додержуватися своєї думки.

Знову ж таки не зовсім «клеїться» це нововведення з тим фактом, що адміністративна відповідальність за порушення готівкових обмежень згідно зі ст. 16315 КпАП на фізичних осіб не поширюється.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі