* Див. консультацію «Розрахунок коригування до податкової накладної: ДФСУ міняє правила заповнення» // «БТ», 2018, № 15.
Помилка в заголовній частині ПН
До помилок у заголовній частині податкової накладної (ПН), які можна виправити за допомогою одного лише розрахунку коригування (РК), можна віднести лише неточності, допущені в:
• найменуванні покупця;
• номері філії.
Інші погрішності в шапці ПН коригуються шляхом складання анулюючого РК і нової ПН.
Так-от, порядок виправлення таких помилок податківці озвучили вже давно. Ще в листі ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17 вони запропонували платникам ПДВ скласти до такої зіпсованої ПН РК, в якому:
• усі правильно заповнені реквізити шапки повторити без змін;
• реквізит, в якому припустилися помилки, заповнити без помилок;
• графи табличної частини РК залишити порожніми.
За допомогою такого РК система повинна перезаписати зверху неправильних показників ПН правильні дані. При цьому кількісні показники ПН залишаються незайманими.
Ось тільки на практиці зареєструвати такий РК ЄРПН не виходило. Платники ПДВ знайшли вихід — для того, щоб система пропустила такий документ в ЄРПН, вони заповнювали, окрім шапки РК, ще три його перші графи в розділі Б. Тобто:
• у гр. 1 вони ставили номер рядка «1»;
• у гр. 2 вписували причину коригування, наприклад «Виправлення помилки», або ставили пропуск;
• у гр. 3 — ставили пропуск;
• усі інші графи можна було залишити порожніми.
На жаль, після того як контролери змінили правила заповнення РК, такий порядок виправлення помилок у заголовній частині ПН потрапив під заборону.
По-перше, використати таку причину коригування, як «Виправлення помилки», більше не можна.
По-друге, система дозволяла вносити до гр. 2 РК лише певний перелік причин коригування.
Незважаючи на це, у листі ДФСУ від 05.06.18 р. № 2451/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і в роз’ясненні, розміщеному в категорії 101.16 ЗІР ДФСУ, контролери продовжують наполягати на застосуванні того алгоритму виправлення, який вони рекомендували раніше.
Чи спрацює він зараз? На це запитання може відповісти лише практика. Звісно, хотілося б, щоб усе вийшло гладко.
Тому якщо все ж вирішите дотриматися порад фіскалів — робіть усе так, як вони сказали. І тільки тоді, коли запропонований ними підхід не допоможе, — використовуйте альтернативні варіанти.
Альтернатива. Для цього є два способи:
1. Не виправляти помилку зовсім.
Звісно, найменування покупця і номер філії є обов’язковими реквізитами ПН (п. 201.1 ПКУ). По суті, помилки в таких реквізитах мають бути критичними (позбавляти покупця права на податковий кредит).
Але, не забувайте! У п. 201.10 ПКУ зазначено: помилки в обов’язкових реквізитах ПН (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що входять до комплекту), період, сторони і суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді.
Основною ідентифікацією платника податків є його ІПН. Тому якщо ІПН покупця зазначено в ПН правильно, при цьому в його найменуванні припустилися помилки, така ПН не може бути єдиною підставою неприйняття ПН в електронному вигляді (лист ГУ ДФС у Львівській обл. від 06.09.17 р. № 1837 /ІПК/13-01-12-01-10, листи ДФСУ від 05.06.18 р. № 2451/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 19.02.18 р. № 666/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
2. Використати стандартний підхід — скласти анулюючий РК і виписати нову ПН з правильними реквізитами (датою першої події за операцією).
При цьому в гр. 2 анулюючого РК тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення і форми ПН) податківці радять використати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів» (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ).
Звісно, якщо з дати складання ПН до дня виявлення помилки минуло багато часу — такий вихід загрожує нарахуванням штрафу за затримку реєстрації правильної ПН в ЄРПН згідно з п. 1201.1 ПКУ.
Але який варіант обрати — вирішувати платникові ПДВ.
РК до підсумкової ПН
Особливості заповнення. Якщо наслідувати Порядок № 1307**, порядок заповнення ПН, виписаної за щоденними підсумками, відрізняється від порядку заповнення звичайною ПН лише оформленням її заголовної частини.
** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Тому, теоретично, у таких ПН постачальники повинні розписувати всю номенклатуру товарів/послуг, реалізованих за день (зазначати їх найменування, кількість, ціну).
Проте це створює певні труднощі продавцям із великими оборотами. Раніше, щоб полегшити долю таким постачальникам, податківці дозволяли їм групувати товари/послуги в підсумкових ПН. Тобто (роз’яснення в категорії 101.16 ЗІР ДФСУ; діяло до 01.04.16 р.):
• згортати вітчизняні товари в один рядок під назвою «Товари/послуги в асортименті»;
• а підакцизні та імпортні товари формувати за групами відповідно до коду УКТ ЗЕД і вносити до окремого рядка.
Після поголовної УКТ ЗЕДизації товарів у 2017 році контролери дозволяли продавцям згортати товари/послуги в групи, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги, а гр. 4 — 7 не заповнювати (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ).
У зв’язку з цим виникла проблема зі складанням РК до такої ПН.
Як скласти РК до підсумкової ПН? Річ у тому, що серед причин коригувань і пов’язаних з ними алгоритмів заповнення немає відповідної для цієї мети.
Так, якщо при поверненні товарів скористатися причиною коригування «Зміна кількості», то постачальник повинен буде в РК заповнити два рядки, в яких (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ):
а) у першому рядку:
• у гр. 3 — 6 перенести значення гр. 2 — 5 ПН;
• у гр. 7 зазначити значення гр. 6 ПН (зі знаком «-»);
• у гр. 8 продублювати значення гр. 7 ПН;
б) у другий рядок:
• у гр. 3 — 6 перенести значення гр. 2 — 5 ПН;
• у гр. 7 і 8 відповідно внести правильні дані.
А це призводить до виникнення певних проблем. Адже спочатку гр. 4 — 7 у підсумковій ПН не були заповнені. Чи пропустить система РК з порожніми графами? Адже багато хто пам’ятає, що будь-яке відхилення від порядку заповнення РК за новими правилами вона розцінює як порушення і відмовляє в реєстрації документа в ЄРПН.
Якщо використати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів», то постачальникові достатньо буде заповнити в РК один рядок. Але навіть у ньому йому необхідно буде зазначити (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ):
• у гр. 7 — кількість (обсяг) товарів/послуг з гр. 6 ПН (зі знаком «-») (з урахуванням фактів попереднього коригування такого рядка);
• у гр. 8 — остаточну ціну, зазначену в гр. 7 ПН;
• у гр. 5 і 6 перенести в незмінному вигляді показники відповідних граф ПН.
Незважаючи на це, зовсім нещодавно в категорії 101.15 ЗІР ДФСУ з’явилося роз’яснення, в якому податківці все також дозволяють платникам ПДВ групувати товари/послуги в підсумкових ПН. При цьому гр. 4 — 7 в таких ПН залишати порожніми.
А для коригування ПН за щоденними підсумками складати РК, в яких:
а) одним рядком «обнуляти» показники рядка, що підлягають коригуванню. При цьому в гр. 2 зазначати відповідну причину коригування («Зміна кількості», «Зміна ціни», «Зміна номенклатури», «Повернення товару або авансових платежів»);
б) другим рядком уносити правильні показники.
Сподіваємося, що після появи цього роз’яснення алгоритм виправлення, запропонований контролерами, спрацює. А якщо ні?
Альтернатива. Залишається лише єдиний варіант — врахувати дані такого РК ПН, складеної за підсумками дня, в якому відбулося повернення товарів. Зверніть увагу: такий спосіб коригування контролери пропонували використати раніше (див. консультації в категорії 101.15 ЗІР ДФСУ; втратили чинність; лист МГУ ДФС від 06.11.15 р. № 24865/10/28-10-06-11).
І це цілком логічно. Адже при поверненні товарів сума, яку платник ПДВ поверне покупцеві (з урахуванням ПДВ), зафіксується в Z-звіті РРО. Відповідно, відобразиться вона і в загальних підсумках за день у підсумковій ПН. Тому додатково виписувати РК до такої ПН не знадобиться. Досить урахувати таку операцію в згорнутому підсумку.
Попереджаємо! Такий підхід не спрацює, якщо:
• сума повернення перевищить денну виручку. У результаті сума ПДВ, зазначена в Z-звіті, виявиться від’ємною;
• товар з таким же кодом УКТ ЗЕД, як і в поверненого товару, не продавався протягом дня, за підсумками якого складається ПН. Адже тоді зазначена в Z-звіті за поверненою групою товарів сума виявиться від’ємною.
У такому разі нічого не залишається, як чекати, коли контролери все ж налаштують своє програмне забезпечення.
РК до зведеної «компенсуючої» ПН
Особливості заповнення. Зведені «компенсуючі» ПН, складені згідно з вимогами п. 198.5 ПКУ, мають свої відмінні риси в заповненні. Так (пп. 1, 3 і 8 п. 16 Порядку 1307):
• у гр. 2 такої ПН зазначають дати складання і порядкові номери ПН, виписані на платника ПДВ як покупця при постачанні йому товарів/ послуг, за якими він нараховує «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання;
• у гр. 4 записують «грн»;
• гр. 3.1 — 3.3, 5 — 9 не заповнюють;
• у гр. 10 відображають вартість (частину вартості) товару/послуги, на яку нараховуються «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання.
Як скласти РК до такої ПН? У роз’ясненні, розміщеному в категорії 101.16 ЗІР ДФСУ, для зведених «компенсуючих» ПН контролери вирішили ввести нову причину коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ» і запропонувати алгоритм виправлення двома рядками. Згідно з ним:
а) у першому рядку РК:
• у його гр. 1 продавець в обов’язковому порядку зазначає номер за порядком рядка, який необхідно відкоригувати;
• у ті графи, заповнення яких передбачене Порядком № 1307, вносить показники за товарами/послугами, які починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності або виправляються (зі знаком «-»);
б) у другому рядку РК:
• у гр. 1 записує новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у зведеній ПН;
• у гр. 3 — дати складання і порядкові номери ПН, складених у цілях нарахування ПДВ-зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ, згідно з якими проводиться коригування. При цьому кожна така ПН зазначається в окремому рядку;
• в інші рядки вносить виправлені показники обсягу товарів/послуг.
Альтернатива. Не виключено, що при переході на новий порядок заповнення РК до зведених «компенсуючих» ПН система може давати збій. Тому не зайвим буде передбачити альтернативний варіант коригування таких ПН.
На наш погляд, тут підійде алгоритм, використовуваний при зміні номенклатури. У такому разі до зведеної ПН слід скласти РК:
• до першого рядка якого внести дані про товари/послуги, які треба відкоригувати (зі знаком «-»);
• до другого рядка — додати позиції з правильними даними;
• у гр. 2 першого і другого рядків зазначити причину коригування — «Зміна номенклатури». А в гр. 3 — реквізити тих ПН, дані про яких ви коригуєте.
Сподіваємося, що відсутність показників у гр. 3.1 — 3.3, 5 — 9 зведеної «компенсуючої» ПН не перешкодить внести до неї зміни запропонованим способом.
