Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку* або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності**.
* Питання декларування юридичними особами земельного податку на 2018 рік нами розглянуто у статті «Земельний податок: настав час звітувати на 2018 рік» // «БТ», 2018, № 5.
** Про справляння орендної плати ви можете прочитати у статті «Орендна плата за землю: хто і як її платить у 2018 році» // «БТ», 2018, № 6. Також буде корисним лист ДФСУ від 05.02.18 р. № 483/6/99-99-12-02-03-15/ІПК // «БТ», 2018, № 8.
Земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі — податок) (п.п. 14.1.72 ПКУ).
Підставою для нарахування земподатку є дані держземкадастру (п. 286.1 ПКУ).
Нарахування фізособам сум податку провадиться контролюючими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) про внесення податку (п. 286.5 ПКУ).
Якщо контролюючий орган не надіслав у встановлені строки ППР, фізособи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ПКУ).
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за звітні періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ПКУ. Тобто 1095 днів.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі — орендна плата) (п.п. 14.1.136 ПКУ).
Згідно з п. 288.7 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог ст. 285 — 287 ПКУ.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки.
Органи (виконавчої влади та місцевого самоврядування), які укладають договори оренди землі, мають до 1 лютого інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1 ПКУ).
Категорії фізосіб, які звільняються від сплати земподатку, визначено п. 281.1 ПКУ, а перелік видів та граничні межі «звільненого» використання земділянок — п. 281.2 ПКУ (ср. ). Крім того, від сплати податку звільняються власники земділянок, земчасток (паїв) та землекористувачі за умови передачі їх (ділянок/часток (паїв)) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ПКУ).
Ще раз зауважимо: нарахування громадянам сум земподатку і орендної плати за земділянки держ(комун)власності провадиться контролюючими органами (за місцезнаходженням земділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року ППР.
Зазначені в них суми земподатку та орендної плати підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.
Для отримання пільг щодо сплати земподатку фізособа має надати контролюючому органу за місцезнаходженням земділянки відповідну заяву довільної форми та документи, що підтверджують право на пільгу.
Наголошуємо: пільги передбачено лише щодо податку (!), для орендної плати їх не встановлено.
Якщо фізособа «пільгової» (звільненої) категорії має у власності декілька земділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п. 281.4 ПКУ).
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 112.05
