Загальні правила. Особливість надання транспортно-експедиторських послуг полягає в тому, що експедитор може бути:
• виконавцем (постачальником) усього комплексу послуг з доставки вантажу;
• посередником, тобто на підставі договору доручення або агентського договору залучати до виконання перевезення інших (третіх осіб).
В останньому випадку експедиторські послуги виступають не чим іншим, як посередницькою операцією (експедитор купує відповідні послуги для замовника, а потім передає їх замовникові). Відповідно в ПДВ-обкладенні до таких операцій повинні застосовуватися «посередницькі» правила, прописані в п. 189.4 ПКУ.
Згідно з ними передача товарів/послуг у межах посередницьких договорів вважається їх постачанням (п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ). А це означає, що:
а) на дату першої події (отримання передоплати від замовника або складання акта на надані/передані послуги) експедитор повинен нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ). Звичайно, за умови, що постачання послуг, здійснюваних для виконання договору експедирування, підлягає обкладенню ПДВ;
б) при купівлі послуг/робіт у третіх осіб — платників ПДВ експедитор відображає податковий кредит (ПК). Звичайно, за наявності податкової накладної (ПН), правильно оформленої і зареєстрованої в ЄРПН (запитання 4 в ІПК № 610, категорія 101.20 ЗІР ДФСУ).
У такому разі, з точки зору ПДВ-обліку, експедитор «не постраждає», оскільки сума ПЗ, нарахована ним при передачі послуг замовникові, перекриє суму ПК, отриманого від третіх осіб.
Зовсім інша картина, якщо експедитор купує оподатковувані ПДВ послуги у неплатників ПДВ (резидентів*). Адже при їх передачі замовникові «посередницький» п. 189.4 ПКУ усе одно вимагає нарахувати ПЗ, тоді як ПК при придбанні послуг у таких осіб експедитор не отримає.
* Якщо інші послуги (не перевезення) придбали у нерезидента і місце їх постачання розташоване в Україні, то експедитор повинен буде нарахувати ПЗ і виписати самому собі окрему ПН з типом причини «14» (складена одержувачем (покупцем) послуг від нерезидента) (п. 208.2 ПКУ).
Транспортні послуги. Для транспортних послуг, які проходять транзитом через експедитора, несправедливість, закладену в правилах ПДВ-обкладення, податківці усунули вже давно. Вони дозволяють експедиторам не включати вартість послуг перевезення, придбаних у неплатників ПДВ, у базу ПДВ-обкладення (відповідь на запитання 1 в ІПК № 610**). Причому незалежно від того, внутрішні, міжнародні або ж транзитні перевезення здійснив такий неплатник ПДВ (запитання 1 і 10 в ІПК № 610, категорія 101.20 ЗІР ДФСУ).
Допоміжні послуги. Відкритим залишалося питання: чи можна застосовувати такі ж ПДВ-правила при передачі інших (допоміжних) послуг***, придбаних у неплатника ПДВ?
*** До допоміжних послуг відносять вантаження, розвантаження, перевантаження, складську обробку товарів і інші аналогічні види послуг (п.п. «а» п.п. 186.2.1 ПКУ).
У листі, що коментується, податківці заявили: якщо послуги, які є допоміжними в транспортній діяльності, надаються неплатником ПДВ, то вартість таких послуг не збільшує базу обкладення ПДВ у експедитора.
Вважаємо, що цей висновок абсолютно справедливий щодо будь-яких «безПДВшних» послуг, якы передаються експедитором замовникові (будь то послуги перевезення або допоміжні послуги). Адже експедитор, придбаваючи їх у неплатника ПДВ, все одно не отримає податковий кредит за такою операцією.
На жаль, відстояти таку точку зору, посилаючись на норми ПКУ, не просто. Тому щоб почувати себе у безпеці, експедиторові краще отримати індивідуальну податкову консультацію з аналогічними висновками.
