Держпродспоживслужба «йде в народ»: харчовикам приготуватися!

* Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.17 р. № 2042-VIII.

Кого перевірятимуть?

Закон № 2042 охоплює своїм впливом операторів ринку харчових продуктів, кормів, операторів потужностей. А в цілях здійснення держконтролю на кордоні і в країнах-експортерах (розд. VII Закону № 2042) ще й операторів ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Якщо вам близька ця тема, то ви вже чули про реєстрацію потужностей операторами ринку і знаєте, що означають основні терміни.

Але давайте все ж згадаємо, хто такі оператори ринку. Відповідь знаходимо в п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону № 771**.

** Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.

Оператором ринку харчових продуктів (оператором ринку) є, зокрема:

а) госпсуб’єкт, що управляє потужностями, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами);

б) звичайна фізична особа (не ФОП), що займається виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санзаходів.

Потужності ж — це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби (включаючи транспортні), а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу об’єктів санзаходів (п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону № 771).

Закон № 2042: що на поверхні?

Про що Закон № 2042. Він установлює «правила гри» для контролю за дотриманням операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.

Закон № 2042 набув чинності з 04.04.18 р. Проте він «запрацював» з цієї дати не в повному обсязі.

Положення про обов’язковість проставляння на продукції ідентифікаційної позначки (ч. 2 ст. 32 Закону № 2042) діятимуть з 04.07.19 р.

З 05.07.20 р. набудуть чинності положення про:

• обов’язковість проходження навчання і кваліфіспиту працівниками бійні, яким доручатимуть виконувати функції помічника інспектора з контролю за свіжим м’ясом птиці і зайцеподібними (п. 2 ч. 2 ст. 31 Закону № 2042);

• надання інформації про харчовий ланцюг при забої тварин (ч. 1 — 4 ст. 34 Закону № 2042);

• експорт продуктів тільки (!) з країн, внесених до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України (ч. 1 ст. 61 Закону № 2042).

Хто може перевіряти? Перевіряти будуть представники Держпродспоживслужби і її територіальних органів.

При цьому нагадаємо, що у «харчовій сфері» мораторій на планові та особливий порядок позапланових заходів контролю для цих органів не діє (див. постанову КМУ від 18.12.17 р. № 1104).

До вас можуть завітати держінспектори і держветінспектори, а також їх помічники. Більш того, деякі «контрольні» повноваження мають право отримати (ст. 9 Закону № 2042):

1) офіційні ветлікарі;

2) уповноважені ветеринари;

3) працівники бійні, яким доручили обов’язки помічника ветінспектора;

4) уповноважені лабораторії (у тому числі референс-лабораторії).

Як перевірятимуть?

Серед форм контролю: аудит, інспектування, передзабійний і післязабійний огляд, відбір зразків, лабораторні дослідження (випробування), документальні перевірки, перевірки відповідності, фізичні перевірки. Останні три форми стосуються перетину «харчовим» вантажем кордону України.

Так, у межах документальної перевірки перевіряють міжнародний сертифікат та інші документи, які містять інформацію щодо відповідності вантажу «харчовому» законодавству (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 2042).

Перевірка відповідності є візуальним оглядом і проводиться для того, щоб з’ясувати, чи відповідає міжнародний сертифікат (сертифікати) та/або документи, що супроводжують вантаж, маркуванню та вмісту вантажу, що ввозиться (пересилається) в Україну (п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону № 2042).

Фізична ж перевірка — це перевірка транспортних засобів, упаковки, маркування, температури, відбір зразків, проведення простих та/або лабораторних досліджень (випробувань) для того, щоб перевірити відповідність вантажу, що ввозиться в Україну, «харчовому» законодавству (п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону № 2042).

Також «контролери» можуть здійснювати державний моніторинг.

Інспектування ж передбачає перевірку відповідності діяльності операторів вимогам щодо: (1) гігієни; (2) плану коригувальних дій, розробленого і впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; (3) інцидентів, пов’язаних з безпекою харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може в себе включати перевірку:

• потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів і кормів;

• сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів і кормів, напівфабрикатів;

• предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;

• засобів і процесів прибирання та догляду, а також пестицидів;

• маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

З формою акта і конкретними питаннями в межах перевірки ви можете ознайомитися в наказі Мінагрополітики від 06.02.17 р. № 42.

Права «контролерів»

Що ж можуть держінспектори і держветінспектори? Найважливіші з прав, на наш погляд, — це права (повний перелік див. у ст. 11 Закону № 2042):

• відбирати зразки з метою перевірки відповідності «харчовому» законодавству;

• перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку «харчового» законодавства й отримувати їх копії;

• за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність «харчових» вантажів, які експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України.

Крім того, перевіряючі можуть здійснювати фото- і відеофіксацію «перевірки» (ч. 10 ст. 18 Закону № 2042). Хоча сама Держпродспоживслужба наполягає на обов’язку інспектора застосовувати відеофіксацію (див. наказ Держпродспоживслужби від 20.12.17 р. № 1207).

Окремо виділимо те, що «контролер» має право безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи.

Виняток із «правила раптовості» — аудит та інші випадки, «коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності» держконтролю (ч. 3 ст. 18 Закону № 2042). Що за «інші випадки» — незрозуміло. Сподіваємося, що підзаконна нормативка роз’яснить це питання.

Зверніть увагу: лише головний держінспектор і головний держветінспектор (у тому числі Головний державний інспектор України і Головний державний ветеринарний інспектор) можуть, крім того, що ми перерахували, ще й приймати рішення про:

• виправлення маркування харчових продуктів, інших об’єктів санзаходів та кормів;

• знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів та/або кормів, які не відповідають «харчовому» законодавству;

• тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, якщо вони загрожують життю та/або здоров’ю людини (тварини).

Також «головні» уповноважені видавати, переоформляти, тимчасово припиняти, анулювати і поновлювати дію експлуатаційних дозволів та залучати до «контрольних» заходів правоохоронні органи.

Тепер поговоримо про госпсуб’єкта-харчовика.

Права та обов’язки операторів ринку

Розпочнемо з прав. Повний їх перелік ви можете знайти в ст. 15 Закону № 2042. Ми ж перерахуємо, на наш погляд, найважливіші. Отже, оператор ринку під час здійснення «перевірок» має право:

• перевіряти наявність у «контролерів» службового посвідчення (документа, що посвідчує особу);

• одержувати копії направлення на проведення інспектування або аудиту;

• бути присутнім під час проведення «контрольних» заходів, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізосіб (якщо останні не перешкоджають здійсненню відповідних заходів). Очевидно, до цієї когорти входять і адвокати або юрисконсульти;

• вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить операторові ринку. Цьому праву кореспондує обов’язок перевіряючого не розголошувати таку інформацію (п. 4 ст. 10 Закону № 2042);

• надавати у письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів держнагляду, актів відбору зразків протягом п’яти робочих днів з дня отримання таких актів операторами ринку;

• оскаржувати неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб «харчових контролерів»;

• на відшкодування в порядку, встановленому ЦКУ, шкоди (збитків), заподіяної (завданих) у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб «харчових контролерів». Також ті, кого перевіряють, можуть використати фото- та відеофіксацію «перевірки» (ч. 10 ст. 18 Закону № 2042).

Крім того, зверніть увагу: оператор ринку має право не допускати держінспекторів (держветінспекторів) для інспектування та аудиту. Але тільки якщо:

а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності, встановлених щорічним планом держконтролю, й у разі відсутності підстав для проведення позапланових заходів;

б) держінспектор (держветінспектор) не надав копії документів, передбачених Законом № 2042, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

в) держінспектор (держветінспектор) не вніс запис про «контрольний» захід до журналу реєстрації заходів держнагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку). При цьому вести такий журнал — це право госпсуб’єкта. Якщо проводиться інспектування або аудит, то перевіряючий повинен внести запис до цього журналу до початку проведення такого заходу.

Оператор ринку, крім усього іншого, зобов’язаний, зокрема, отримувати примірник припису, розпорядження, рішення, акта тощо, складеного за результатами держконтролю. Тому ігнорувати «послання» від перевіряючих не варто (повний перелік обов’язків див. у ст. 16 Закону № 2042).

«Харчова» відповідальність

На жаль, тут порадувати нічим. Штрафи величезні. І це зрозуміло, оскільки під загрозою життя і здоров’я людей.

Найбільший штраф: у розмірі 50 МЗП* (186150 грн.**) — для юросіб і 40 МЗП (148920 грн.) — для фізосіб.

* Мінімальна заробітна плата.

** Суми в гривнях зазначені з розрахунку мінімальної заробітної плати станом на 01.01.18 р.

Таке покарання передбачене за невиконання (несвоєчасне виконання) рішення головного держінспектора (головного держветінспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.

Мінімальний же штраф складає: 5 МЗП (18615 грн.) — для юросіб і 3 МЗП (11169 грн.) — для фізосіб. Так карають, наприклад, тих, хто пропонує до реалізації або реалізує непридатні харчові продукти або корми.

Радує те, що Закон № 2042 дозволяє виправити певні помилки «без наслідків». У такому разі інспектор видасть операторові ринку припис про усунення порушень без оформлення протоколу. Але для цього необхідно, щоб госпсуб’єкт «схибив» уперше протягом останніх трьох років перед цим порушенням.

Крім того, виправитися можна тільки у разі вчинення порушень, передбачених пп. 2 — 4, 6, 8, 9, 11, 12 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042 (ср. ). Так можна зробити, наприклад, у разі невпровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) (п. 4 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042). Тут нагадаємо, що чинне «харчове» законодавство вимагає обов’язкового введення НАССР.

Але терміни введення НАССР такі (п.п. 1 п. 1 розд. ІІ Закону України від 22.07.14 р. № 1602-VII):

а) з 20.09.17 р. — для потужностей, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (окрім малих потужностей);

б) з 20.09.18 р. — для потужностей, що здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (окрім малих потужностей);

в) з 20.09.19 р. — для малих потужностей.

При цьому НАССР не вводиться операторами ринку, які здійснюють первинне виробництво, а також, зокрема, транспортування, зберігання й обробку первинної продукції в місці первинного виробництва. Але тільки якщо при цьому істотно не змінюється стан таких продуктів. Також звільнення від НАССР стосується транспортування живих тварин, призначених для споживання людиною, транспортування з місця первинного виробництва до потужностей продуктів рослинного походження, продуктів рибальства, продуктів полювання (ч. 2 ст. 21 Закону № 771).

Звісно, в одному матеріалі неможливо охопити усі нюанси. Кожна з процедур потребує окремої статті. Але ми пройшлися основними «точками» Закону № 2042.

Чи працюватиме цей акт так, як нам обіцяють? Покаже час.