Нагадаємо: для того щоб взяти участь в електронних торгах у формі аукціону, майбутньому учасникові, серед іншого, необхідно оплатити гарантійний внесок на рахунок Організатора (п. 2 розд. IV Порядку 2831/5*).
* Порядок реалізації заарештованого майна, затверджений наказом Мін’юсту від 29.09.16 р. № 2831/5.
ПЗ в Організатора. Організатор, отримавши гарантійний внесок від учасника торгів, податкові зобов’язання з ПДВ (ПЗ) не нараховує і податкову накладну (ПН) не виписує. А все тому, що такий платіж є завдатком по сплаті винагороди Організаторові за надані ним послуги з реалізації майна (п. 1 розд. I Порядку № 2831/5).
Тільки у тому випадку, якщо учасник торгів стає переможцем (придбаває майно), сума гарантійного внеску отримує статус часткової оплати за таке майно і залишається Організаторові в рахунок оплати наданих ним послуг.
Така операція з постачання послуг з організації та проведення електронних торгів (зокрема, процедури продажу заарештованого майна) оподатковується ПДВ в загальному порядку за ставкою ПДВ 20 %.
Тому Організатор — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ, виходячи із суми комісійної винагороди, скласти ПН на учасника (переможця електронних торгів) і зареєструвати її в ЄРПН.
ПЗ у власника заарештованого майна. Якщо власник заарештованого майна є платником ПДВ, то при постачанні такого майна він зобов’язаний:
• нарахувати ПЗ з ПДВ (відбувається перехід права власності на заарештоване майно);
• скласти ПН на учасника (переможця електронних торгів) і зареєструвати її в ЄРПН.
З цим не посперечаєшся.
ПК у переможця торгів. Що стосується права на податковий кредит (ПК) у переможця торгів, то в листі, що коментується, фіскали дійшли незвичайного висновку.
На думку податківців, у переможця торгів немає законодавчих підстав для віднесення сум ПДВ до складу ПК за ПН, виписаною власником заарештованого майна.
Привід банальний — учасник (переможець електронних торгів) не перераховує оплату за придбане майно безпосередньо власникові такого майна.
Увага! До схожого висновку фіскали доходили й раніше, розглядаючи ситуацію з переведенням грошового боргу. Тоді вони заявляли: у покупця відсутні підстави для формування ПК, оскільки покупець не оплачував (!) товар постачальникові (лист ДФСУ від 11.10.17 р. № 2210/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 33-34).
На наш погляд, в обох випадках акцентувати увагу при формуванні ПК на безпосередній оплаті товарів/послуг конкретному постачальникові неправильно. Чому?
1. Підпункт «а» п. 198.1 ПКУ дозволяє відносити до складу ПК суми ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні товарів/послуг.
Зверніть увагу: тут немає вимоги про те, що суми ПДВ можна включити до ПК, тільки якщо вони сплачені тому платникові ПДВ, який відвантажив товар. Компенсація вартості товарів проходить через погашення заборгованості власника товару перед його кредитором, який у результаті отримав гроші. Покупцеві товар дістався не безкоштовно і суму ПДВ він сплатив.
2. Датою формування ПК вважається дата тієї події, яка відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ):
• або дата списання коштів з поточного рахунку покупця на оплату товарів/послуг;
• або дата отримання покупцем товарів/послуг.
І тут ПКУ не встановлює жорсткої прив’язки оплати за товар/послугу до конкретного постачальника.
3. Нікуди не подівся п. 201.10 ПКУ, згідно з яким ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН, є для покупця підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до ПК.
А те, що ПН складається саме на покупця (переможця торгів), фіскали визнали самі. Тож думка контролерів, висловлена в листі, що коментується, досить хитка та її можна оспорити.
