Якщо платник податків самостійно виявляє помилку, яка призвела до заниження ПЗ минулих періодів, він зобов’язаний (п. 50.1 ПКУ):
• направити УР з донарахованими сумами ПЗ і штрафних санкцій*;
* Пункт 50.1 ПКУ передбачає ще один спосіб виправлення помилок — у поточній декларації, проте для ПДВ-звітності він не використовується.
• сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого УР.
Якщо платник ПДВ не перераховує донараховані за УР суми ПЗ та/або «самоштрафу» в установленому порядку, то він порушує вимоги ПКУ. Причому це порушення податківці схильні розглядати у трьох ракурсах (роз’яснення в категорії 138.02 ЗІР ДФСУ, діяло до 01.01.18 р.)**.
** Формальним приводом для переведення цього роз’яснення до розряду недіючих контролери зазначили набрання чинності Законом України від 07.12.17 р. № 2245-VIII, який цієї сфери не торкнувся. Тому навряд чи позиція податківців змінилася.
1. За порушення умов внесення змін до звітності, встановлених у п. 50.1 ПКУ, передбачений штраф у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниженого ПЗ (недоплати). Це пряма норма з п. 120.2 ПКУ, і з цим штрафом ніхто не сперечається.
Єдиний момент, на який слід звернути увагу, — у п. 50.1 ПКУ є дві супутні умови:
• нарахування штрафу у правильному розмірі;
• сплата донарахованих ПЗ і штрафу.
За невиконання будь-якої з них контролери можуть застосувати цей штраф.
З першою умовою все зрозуміло: не нарахував штраф самостійно (чи помилився в сумі штрафу) — за тебе це зроблять податківці, причому за максимальною ставкою 5 %. А ось логічно прив’язати цей штраф до факту сплати донарахованих сум складно. Тим паче, що в ПКУ є інші важелі впливу за несвоєчасну сплату ПЗ.
2. Після сплати суми заниженого ПЗ податківці нараховують штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов’язань (ст. 126 ПКУ) — у розмірі 10 (20) % погашеної суми податкового боргу.
Річ у тому, що як тільки платник ПДВ направляє УР контролерам, суми ПЗ, зазначені в такому документі, вважаються узгодженими (п. 54.1 ПКУ). Якщо узгоджені суми грошового зобов’язання не будуть сплачені платником протягом строків, визначених ПКУ:
• суми ПЗ переходять до розряду податкового боргу (п.п. 14.1.175 ПКУ);
• платник притягується до відповідальності згідно з п. 126.1 ПКУ.
Але! У п. 120.2 ПКУ є застереження: при самостійному донарахуванні суми ПЗ інші штрафи, передбачені гл. 11 розд. II ПКУ, не застосовуються. Тому деякі платники податків, посилаючись на цю норму, наполягають, що подавши УР, вони отримують індульгенцію від штрафів за несвоєчасну сплату задекларованих у ньому ПЗ. Тобто оштрафувавши платника ПДВ за п. 120.2 ПКУ, контролери не можуть додатково карати його на підставі п. 126.1 ПКУ.
На наш погляд, враховуючи те, що норми п. 120.2 ПКУ сформульовані розмито, шанс відбитися в суді від цього штрафу за п. 126.1 ПКУ дійсно є. Підтверджує це ряд позитивних для платників податків судових рішень (див. постанову Львівського окружного адмінсуду від 26.10.16 р. № 813/1573/16, постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 13.04.16 р. № 826/12834/15***).
*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62403788, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57164507.
3. За неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) посадових осіб платника ПДВ притягнуть до адмінвідповідальності (ст. 1632 КпАП). Розмір такого адмінштрафу — від 85 до 170 грн. (від 170 до 255 грн. — при повторному порушенні протягом року).
