(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/21
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2018/№ 45

Анулювання ПДВ-реєстрації: запитання і відповіді

http://tinyurl.com/y62pkns9
Стаття присвячена запитанням, пов’язаним з анулювання ПДВ-реєстрації. Як бути з податковими накладними (ПН), які не були зареєстровані до того, як ПДВ-реєстрація була анульована? За якими ПН можна показати податковий кредит в останній ПДВ-декларації? Як сплачувати зобов’язання за останньою декларацією?

Анулювали ПДВ-реєстрацію у вересні 2018 року. Якщо постачальники реєструватимуть нам податкові накладні в жовтні (своєчасно — до 15-го числа), то що буде з податковим кредитом?

Слід визнати, що, швидше за все, ваші постачальники фізично не зможуть після анулювання вашої ПДВ-реєстрації зареєструвати на вас ПН (як на платника ПДВ). Адже ІПН зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Після анулювання ПДВ-реєстрації ЄРПН буде розцінювати вас як «неплатника».

А не маючи зареєстрованої ПН, ви не будете мати права показати податковий кредит (ПК) у декларації з ПДВ. Інакше кажучи, у цьому випадку, на жаль, ваш ПК пропадає.

Показати ПК ви зможете тільки за тими ПН, які будуть фактично зареєстровані по день анулювання (включно) вашої ПДВ-реєстрації.

Чи можна після анулювання ПДВ-реєстрації зареєструвати ПН, дата складання яких припадає на період до ПДВ-розреєстрації?

На жаль, після анулювання ПДВ-реєстрації зареєструвати ПН уже не можна (навіть якщо ще не минули граничні строки для її реєстрації). У принципі, у п. 184.5 ПКУ сказано, що з моменту втрати ПДВ-статусу особа втрачає право тільки на складання ПН. Про неможливість реєстрації складених ПН не йдеться. Хоча з п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, усе ж випливає, що ПН/РК і складатися, і реєструватися можуть тільки постачальником — платником ПДВ. З чого можна дійти висновку, що зареєструвати (відправити на реєстрацію ПН) має право тільки особа — платник ПДВ.

За фактом ЄРПН налаштований так, що, втративши ПДВ-статус, зареєструвати ПН, навіть ту, яка була складена (датується) до анулювання ПДВ-реєстрації і за якою ще не минули строки її граничної реєстрації, платник уже не може.

Варто врахувати: у день анулювання платник ще має право складати і реєструвати ПН/РК (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ; лист ДФСУ від 28.10.15 р. № 20534/6/99-99-19-03-02-15).

ПН/РК, складені і зареєстровані в ЄРПН постачальником у день анулювання його ПДВ-реєстрації, для покупців будуть підставою для віднесення зазначених у них сум до ПК (лист ДФСУ від 27.12.17 р. № 3157/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

При цьому варто звернути увагу на таке:

1) зобов’язання за такими незареєстрованими у зв’язку з анулювання ПДВ-реєстрації ПН усе одно потрібно включити до ПДВ-декларації;

2) штрафи за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, якщо за такими ПН/РК на дату анулювання ПДВ-реєстрації не прострочена реєстрація, не застосовуються (листи ДФСУ від 23.11.15 р. № 24877/6/99-99-19-03-02-15 і від 12.11.15 р. № 24136/6/99-99-19-03-02-15). Цю позицію підтверджує й нині чинна консультація в категорії 101.27 ЗІР ДФСУ;

3) покупці, не маючи зареєстрованої ПН, на жаль, втрачають право на податковий кредит.

Не встигли зареєструвати ПН на «умовний продаж» при анулюванні ПДВ-реєстрації з типом причини «10»: як бути? Чи будуть штрафи?

Варто зазначити, що згідно з п. 184.7 ПКУ нарахувати «умовні» податкові зобов’язання при анулюванні ПДВ-реєстрації і, відповідно, скласти ПН платник повинен «не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку».

Відповідно граничні строки для реєстрації такої ПН сплинуть уже після анулювання ПДВ-реєстрації.

А вище ми вже зазначали, що якщо реєстрація платника ПДВ — продавця анульована до закінчення строку реєстрації ПН/РК у ЄРПН, визначеного п. 201.10 ПКУ, то штрафна санкція за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовується. Але нараховані податкові зобов’язання все одно мають бути включені до останньої ПДВ-декларації.

Коли при анулюванні ПДВ-реєстрації потрібно востаннє відзвітувати з ПДВ?

Згідно з п. 184.6 ПКУ у разі анулювання ПДВ-реєстрації останнім звітним періодом для платника вважається період, який:

(1) розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього звітного періоду, і

(2) закінчується днем анулювання реєстрації.

Тобто якщо ПДВ-реєстрацію анулювали, наприклад, 17.08.18 р., то останнім звітним періодом вважатиметься укорочений серпень: з 01.08.18 р. по 17.08.18 р. (включно).

При цьому останню декларацію слід подавати в «загальні» строки, встановлені пп. 49.18 і 203.1 ПКУ, тобто протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем (!) стандартного звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації. Тобто в нашому випадку — не пізніше 20 вересня 2018 року (для місячного платника податку).

Увага: платникам потрібно робити відмітку в спеціальному полі про те, що вони звітують за останній ПДВ-період (поле — «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку»).

Як платити зобов’язання за останньою декларацією?

Суми ПДВ, зазначені в «останній» податковій декларації з ПДВ, Казначейство перерахує до бюджету з електронного ПДВ-рахунку не пізніше останнього дня, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.

Якщо останній звітний період у нас — це період з 01.08.18 р. по 17.08.18 р., то зобов’язання за останньою декларацією мають бути сплачені до 28.09.18 р. включно.

Важливо: зобов’язання з ПДВ за останньою ПДВ-декларацією сплачуються з електронного ПДВ-рахунку незалежно від вашої розреєстрації платником ПДВ на дату такого перерахування.

Що буде з ПДВ-рахунком після анулювання ПДВ-реєстрації?

Анулювання ПДВ-реєстрації є підставою для закриття електронного ПДВ-рахунку.

Про це прямо сказано в п. 2001.8 ПКУ і п. 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569 (далі — Порядок № 569). Здійснювати будь-які дії для того, щоб закрити електронний ПДВ-рахунок, платникові не потрібно. Це зробить самостійно Держказначейство на підставі реєстрів, отриманих від ДФСУ (п. 7 Порядку № 569).

Строків, протягом яких має бути закритий ПДВ-рахунок, цей Порядок не встановлює.

Але, судячи з усього, закриють такий рахунок після того, як ви перерахуєте на нього кошти для погашення податкових зобов’язань за результатами останнього податкового періоду.

Про це, зокрема, свідчить п. 27 Порядку № 569 — якщо після анулювання ПДВ-реєстрації залишку коштів на ПДВ-рахунку не вистачає для сплати до бюджету узгоджених зобов’язань за поданою декларацією, то остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на електронний ПДВ-рахунок.

Як забрати зайві кошти з ПДВ-рахунку при анулюванні ПДВ-реєстрації?

Якщо на ПДВ-рахунку на дату його закриття є залишок коштів, ці кошти будуть перераховані до бюджету (п. 7 Порядку № 569). А далі «свої кровні» можна буде повернути в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ, подавши заяву в довільній формі на повернення цих коштів. Тобто повертати залишок грошей доведеться не за допомогою додатка Д4 до ПДВ-декларації, а за загальною процедурою повернення надміру сплачених грошей з бюджету.

Згідно з п. 43.41 ПКУ повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування (СЕА), у разі відсутності такого рахунку на момент звернення платника із заявою про їх повернення або на момент їх повернення — повертаються шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків у банку.

В останній декларації залишилося від’ємне значення з ПДВ. Що з ним буде?

Якщо це від’ємне значення, за яким ви не маєте права заявити бюджетне відшкодування, — можете з ним попрощатися. Ви просто поставите його у вашій останній декларації в рядок 21, і після цього воно «згорає».

Податківці не бачать механізму повернення від’ємного значення, не перекритого зобов’язаннями останнього звітного періоду.

Тому якщо хочете врятувати від’ємний ПДВ, можна заявити його до бюджетного відшкодування грошима (але тільки за умови, що (1) від’ємне значення є «оплаченим» і (2) не виходить за межі «ліміту реєстрації»).

А ось якщо ви в останній декларації заявили бюджетне відшкодування, то його можна отримати. Адже воно надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ (п. 200.12 ПКУ), незалежно від того, будете ви залишатися платником ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи ні (п. 184.9 ПКУ).

За якими активами визнавати «умовний» продаж при анулюванні ПДВ-реєстрації?

Згідно з п. 184.7 ПКУ не пізніше за дату анулювання реєстрації як платника податку необхідно визначити податкові зобов’язання (ПЗ) за товарами (сюди також відносяться запаси, незавершене виробництво, «товарна» дебіторська заборгованість), послугами, необоротними активами, суми ПДВ за якими були включені до складу ПК, якщо підприємство не встигло використати їх в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності.

Визначити ці ПЗ доведеться виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг або необоротних активів.

«Умовні» ПЗ не нараховуються, якщо анулювання відбувається в результаті реорганізації платника шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення (п. 184.7 ПКУ).

Важлива умова: «умовні» ПЗ нараховуються тільки у разі відображення ПК за активами, що залишилися на балансі платника ПДВ на момент анулювання ПДВ-реєстрації.

Цілком справедливо не нараховувати «умовні» ПДВ-зобов’язання на активи, за якими платник податку не лише не мав права на ПК, але й не реалізував таке право, тобто не включив ПДВ до складу ПК. Хоча в листі ДФСУ від 23.07.18 р. № 3237/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці доходять дещо неоднозначних висновків щодо нарахування «умовних» податкових зобов’язань при анулюванні, якщо в покупця виникло право на ПК, але він ним не скористався.

Оформляють нарахування умовних податкових зобов’язань за допомогою однієї «завершальної» ПН, складеної для себе з типом причини «10». У заголовній частині ПН, що стосується покупця, слід зазначити умовний ІПН «600000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник зазначає свою назву.

Розділ Б ПН заповнюють так (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ):

• у гр. 2 зазначають дати складання і порядкові номери ПН, на підставі яких формувався ПК;

• у гр. 4 — «грн.»;

• гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 не заповнюються.

Чи потрібно подавати заяву на ПДВ-анулювання (ф. № 3-ПДВ) при зміні ставки єдиного податку з 3 на 5 %?

Формально — заяву за формою № 3-ПДВ у цьому випадку можна не подавати. У п. 5.4 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130, зазначено, що суб’єкт господарювання може не подавати заяву на анулювання ПДВ-реєстрації, якщо в заяві про перехід на ЄП він проставив відповідну «безПДВшну» відмітку. Яка саме відмітка мається на увазі, не уточнюється. Але ми вважаємо, що йдеться про інформацію з пунктів 5.2 і 8 Заяви про застосування спрощеної системи.

Проте, як показує практика, заяву на анулювання ПДВ-реєстрації все-таки краще подавати (див. консультацію «Платник ЄП «між Сціллою і Харибдою» систем оподаткування» // «БТ», 2018, № 1-2).

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
анулювання ПДВ-реєстрації, останній звітний період, реєстрація податкових накладних додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті