У листі, що коментується, податківці конкретизували запитання: якщо сума ПДВ у зареєстрованій податковій накладній (ПН) відрізняється від суми ПДВ в отриманій видатковій накладній на 1 коп. і при цьому постачальник відмовляється складати розрахунок коригування (РК) до такої ПН, то чи має право покупець поставити ПДВ за такою ПН до свого податкового кредиту (ПК)?
Як бачите, проблема тут не в округленні показників розд. Б (див. статтю «Не йде арифметика», або Відхилення реєстрації податкової накладної через «округлення/відкидання» // «БТ», 2017, № 16). Проблема, очевидно, в «лівому» програмному забезпеченні постачальника, яке по-різному округлює суму ПДВ у відвантажувальній первинці та у супутній ПН.
Так, податковий облік повинен відповідати даним бухгалтерського (п. 44.1 ПКУ), а в останній у покупця вони потраплять з отриманої від постачальника первинки. А на відміну від сформульованого в абз. дев’ятому ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік поняття «несуттєвих недоліків у документах», у ПКУ такого немає.
Проте якщо говорити про свіжі ПН — то згідно з абз. третім п. 201.10 ПКУ така ПН, будучи зареєстрованою в ЄРПН, не просто є «достатньою підставою» для нарахування ПК покупцем, а ще й «не вимагає якого-небудь іншого додаткового підтвердження»…
Головне: у листі податківці не оспорюють дійсності такої ПН, так би мовити, в цілому.
Хоча фіскали попереджають, що не буде права на ПК, якщо в ПН допущені помилки в обов’язкових реквізитах (сума ПДВ є обов’язковим реквізитом ПН), якщо вони (помилки) заважають ідентифікувати операцію (її зміст), навіть якщо така ПН зареєстрована в ЄРПН.
