«Прощальна» заява: що зі строками?
Юрособа-єдиноподатник групи 3. Ставка єдиного податку — 3 %. Наближаємося до доходу 5 млн грн., з IV кварталу хочемо перейти на загальну систему. Коли подавати заяву про перехід?
Це запитання якраз належить до чітко врегульованих законодавством.
Пряма відповідь на нього міститься в п.п. 298.2.1 ПКУ. Він установлює, що для відмови від спрощеної системи оподаткування платник єдиного податку повинен подати до податкової інспекції реєстраційну заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Тобто в цьому випадку заяву подати треба не пізніше 20 вересня (четвер).
У такому разі єдиноподатник стане платником інших податків і зборів, передбачених ПКУ, з 01.10.18 р. (згідно із п.п. 298.2.2 ПКУ).
Форма такої заяви затверджена наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675.
Поворотна фіндопомога отримана на єдиному податку: що після переходу?
Чи потрібно включати до доходу незакриту поворотну фінансову допомогу (12 місяців минає в листопаді)?
Це — продовження попереднього запитання, тобто говоримо про юрособу — єдиноподатника групи 3, яка переходить на загальну систему з IV кварталу.
Запитання виникло у зв’язку з тим, що п.п. 3 п. 292.11 ПКУ встановлює: до складу єдиноподатного доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Відповідно, якщо фіндопомогу вчасно не повернути, єдиноподатнику може світити дохід (і податок) «із повітря».
Але для кого прописаний цей пункт (і для кого страшний єдиноподатний дохід)?
Правильно: для діючих єдиноподатників. А в цій ситуації йдеться про платника, який на момент закінчення 12-місячного строку буде вже платником податку на прибуток. А для них правила свої.
Якщо говоримо про прибутківця-новачка, то для нього застосування податкових різниць, передбачених розд. ІІІ ПКУ, не актуально. Відповідно, орієнтуватися треба цілком і повністю на правила бухгалтерського обліку.
А які наслідки повернення фіндопомоги спричинить у бухобліку?
Тільки зменшення залишку грошових коштів і погашення заборгованості. Відповідно, про жодний дохід при цьому говорити не доводиться.
Хоча розд. ІІІ ПКУ передбачає різниці лише за безповоротною фіндопомогою.
Тим паче, жодних наслідків в обліку не спричинить пропуск 12-місячного строку для повернення фіндопомоги.
Тому юрособам, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, «прихопивши» при цьому неповернену фіндопомогу, хвилюватися нема про що. У них неповернення фіндопомоги взагалі жодним чином на оподатковуваний прибуток не вплине. Принаймні доти, доки за неповерненою фіндопомогою не мине строк позовної давності…
Щоб уникнути можливих проблем, рекомендуємо не дотягувати до спливу такого строку, а повернути фіндопомогу завчасно. У тому числі для цього згодиться, наприклад, такий прийом, як отримання фіндопомоги від іншого засновника для погашення поворотної фіндопомоги, строк позовної давності за якою ось-ось мине.
Повернення авансу, отриманого на спрощенці: що на загальній системі?
Юрособа перейшла з єдиного податку (ставка 5 %) на загальну систему зі сплатою ПДВ. Потрібно повернути аванс, отриманий на ЄП, як бути з податком на прибуток?
Запитання виникло у зв’язку з тим, що єдиний податок у частині отриманого авансу вже був сплачений. При поверненні авансу ситуація складається так, що сума єдиноподатного доходу фактично анулюється. Але платник — уже не єдиноподатник. Як же бути зі сплаченим податком?
На жаль, вважати його помилково/надмірно сплаченим не вийде (адже коли платник був ще єдиноподатником, податок був нарахований і сплачений правильно). А механізму, що дозволяє компенсувати втрати на сплату податку при поверненні авансу, який відбувається після переходу на загальну систему, ПКУ не передбачає.
А в бухобліку, на який у такому випадку доведеться орієнтуватися «новоспеченому» платникові податку на прибуток, відбувається лише зменшення грошових коштів і погашення заборгованості за отриманими авансами. А це події, що не впливають на фінансовий результат. А сума податку на прибуток залежить саме від нього.
Як бачите, незважаючи на щорічні спроби законодавця провести реформи в податковому законодавстві (особливо активні напередодні нового року), залишаються «чорні діри», схожі до цієї, здавалося б, не найрідкіснішної ситуації, коли платник вимушений страждати. І платити…
Послуги — на спрощенці, оплата — на загальній системі: які ПДВ-наслідки?
Отримано розрахунок за послуги, реалізовані на спрощеній системі. Як бути з ПДВ? Обкласти усю суму 20 %, та ще й зі своєї кишені?
Зараз продовжуємо розмову про ситуацію, коли юрособа перейшла з єдиного податку (ставка 5 %, що не передбачає сплати ПДВ) на загальну систему зі сплатою ПДВ. Тобто надаючи послуги, платник ще не був зобов’язаний нараховувати ПДВ-зобов’язання. Що ж йому робити зараз, коли, уже будучи платником ПДВ, він отримує оплату за такі послуги?
Причин для хвилювання, насправді, немає: факт оплати послуг сам собою не спричиняє податкових наслідків з ПДВ (якщо він не є першою подією). Об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання (а не оплати) послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ.
Податківці в категорії 101.06 ЗIР ДФСУ погоджуються з тим, що якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується.
Аналогічні висновки наведені в листі ДФСУ від 20.07.18 р. № 3201/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2018, № 36.
Єдиний виняток — якщо такий платник обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання. У такому разі від ПДВ зобов’язань йому не втекти. Але в нашому випадку про це не йдеться.
