У листі, що коментується, ДФСУ вдалася до незвичайних фінтів: індивідуальні податкові консультації (ІПК), раніше надані окремим платникам рентної плати за воду, вона надала в користування своїм підлеглим. «Підглянемо» й ми висновки цих ІПК, адже вони знадобляться багатьом первинним водокористувачам.
Напевно, не слід зайвий раз вам нагадувати, що цього року ряди платників рентної плати за спецводокористування помітно порідшали: залишилися лише (а) первинні водокористувачі; (б) суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
На допомогу обласним ГУ ДФС головне податкове відомство направило дві ІПК, багато в чому схожі одна з одною: № 3415 і № 3416*. У них містяться конкретні відповіді на запитання, що цікавлять, без перебільшення, більшість первинних водокористувачів.
* Листи ДФСУ від 03.08.18 р. № 3415/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 3416/6/99-99-12-02-03-15/ІПК відповідно.
Що таке підприємство ЖКГ? Третє питання з ІПК № 3416 актуальне насамперед тому, що саме такі підприємства мають право на застосування «зменшувального» коефіцієнта у розмірі 0,3 згідно з п. 255.7 ПКУ.
І саме підприємства ЖКГ повинні керуватися Методрекомендаціями, наведеними ДФСУ в листі від 08.05.18 р. № 1388/4/99-99-12-02-03-13 // «БТ», 2018, № 23.
Податківці не здивували, процитувавши визначення підприємств ЖКГ з п.п. 14.1.59 ПКУ. Також вони відзначили, що якщо види економічної діяльності, які проводить водокористувач, ідентифікуються як комунальні послуги, які є складовою житлово-комунальних послуг згідно зі ст. 5 Закону про ЖКП**, то такий водокористувач відповідає поняттю підприємства ЖКГ.
** Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.17 р. № 2189-VIII.
Комунальні послуги включають, зокрема, послуги з постачання гарячої води, а також послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Звільнені від ренти обсяги води. Види використання води, за які не стягується рентна плата, зазначені в п. 255.4 ПКУ.
Найбільш затребуваний серед них перший підпункт — задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юр-, фізосіб-підприємців і платників єдиного податку. До нього й найбільше запитань.
Платники часто цікавляться, чи можна «підвести» під звільнення передачу води окремим категоріям осіб? Ось думка ДФСУ:
| № з/п | Категорія осіб, яким передається вода, умови постачання і напрям використання ними води |
| Обсяги постачань, які звільняються від обкладення рентною платою | |
| 1 | Населення (фізичні особи) для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб |
| 2 | Юр- і фізособи-підприємці, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі своїх працівників |
| 3 | ОСББ, ЖБК, які отриману воду використовують для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для обслуговування місць загального користування та прибудинкової території |
| Обсяги води, які НЕ звільняються від обкладення рентною платою | |
| 1 | Теплопостачальні організації згідно з окремим договором, які отриману воду повністю підігрівають та постачають населенню для задоволення їх санітарно-гігієнічних потреб у гарячій воді |
| 2 | Теплопостачальні організації згідно з окремим договором, які отриману воду повністю використовують для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення в холодній воді, у тому числі своїх робітників |
| 3 | Обсяги втрат води в системах водопостачання |
Якщо з першою частиною таблиці все, сподіваємося, зрозуміло, то друга половина потребує пояснень. Податківці вказують, що п. 255.4 ПКУ не передбачає звільнення від обкладення рентною платою обсягів води, які реалізовані іншому суб’єкту господарювання, який використовує таку воду в підприємницькій діяльності, наприклад для підігріву води на теплопостачання.
І навіть той факт, що, зрештою, вода використовується для задоволення питних та/або санітарно-гігієнічних потреб населення, ролі в цьому випадку, на жаль, не відіграє.
Що ж до обсягів втрат води в системах водопостачання, то «індульгенція» стосовно їх виключення з об’єкта обкладення рентною платою, раніше передбачена п. 255.3 ПКУ, не діє з 01.01.18 р. Такі зміни передбачені Законом України від 21.12.16 р. № 1797-VIII.
Особливості декларування податкових зобов’язань. Завершальна частина цих ІПК багато в чому повторює рекомендації з листа від 08.05.18 р. № 1388/4/99-99-12-02-03-13.
Податківці справедливо вказують, що коефіцієнти в ст. 255 ПКУ (які прямо пропорційно впливають на розрахунок суми податкового зобов’язання) мають ознаки як податкових преференцій, так і фінансових санкцій.
Так, коефіцієнт 0,3 (установлений для підприємств ЖКГ) має ознаки податкових преференцій, а коефіцієнт 5,0 (за понадлімітне використання води) — фінансових санкцій.
Ось тільки треба відрізняти коефіцієнти, встановлені безпосередньо ПКУ, від «штучних», вигаданих ДФСУ для того, щоб відобразити в додатках 5 до декларації з рентної плати розрахунок суми податкового зобов’язання. Коефіцієнти «0» і «1» безпосередньо ПКУ не встановлені!
Податківці вказують, що різниця між об’єктом обкладення рентною платою і його частиною, рентна плата за яку не стягується, поділяється на дві частини: технологічну та товарну.
При цьому лише до технологічної частини при нарахуванні податкових зобов’язань підприємства ЖКГ можуть застосовувати коефіцієнт 0,3. До товарної ж — або 0, або 1.
1. Технологічна частина об’єкта обкладення рентою, у свою чергу, також включає дві складові, що виникають на різних технологічних ступенях формування послуги з централізованого водопостачання.
Перша включає обсяги води, використовувані для належного забезпечення умов водопостачання в частині втрат і технологічних витрат та приведення обсягів води до нормативів питної води.
Друга складова включає обсяги води, що використані для належного забезпечення умов водопостачання при транспортуванні мережею, зокрема поповнення мережі обсягами води в частині компенсації технологічних втрат з метою підтримки регламентованого робочого тиску мережі для належного забезпечення умов водопостачання при наданні комунальної послуги.
Порядок розрахунку величини технологічної частини об’єкта оподаткування рентною платою встановлений Методикою № 181***.
2. Товарна ж частина об’єкта обкладення рентною платою включає обсяги води, що використані для надання усім категоріям споживачів послуги з постачання питної води. Ця частина також умовно може бути поділена на 2 складові:
• обсяги води, які п. 255.4 ПКУ звільнені від стягнення рентної плати. Це вода, використовувана для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб. Податкові зобов’язання за такими обсягами податківці рекомендують показувати в окремому додатку 5 до декларації з коефіцієнтом 0;
• обсяги води, поставлені іншим категоріям споживачів. Податкові зобов’язання з водної ренти розраховують за такими обсягами в окремому додатку 5 до декларації з коефіцієнтом 1. При цьому витрати згідно з п. 1.6 Порядку № 302**** включаються до тарифу для відшкодування споживачами первинному водокористувачеві його витрат зі сплати рентної плати за таку частину об’єкта оподаткування.
Тобто фактично від того, що обов’язок сплачувати ренту покладений на підприємство ЖКГ, зрештою, постраждає споживач, при постачанні води якому застосовується коефіцієнт 1.
