Постанови НБУ, що коментуються, зрозуміло, прийняті на виконання Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.18 р. № 2473-VIII*, що набув чинності з 07.02.19 р. Як ви знаєте із згаданої публікації, цей Закон істотно змінив діючий раніше архаїчний порядок валютного регулювання та контролю.
* Про ці нововведення ми вас попереджали в Темі тижня «Бухгалтерські новації — 2019» // «БТ», 2019, № 1.
Серед інших валютних новацій для юридичних і фізичних осіб, напевно, найзначніша — це давно очікуване бізнесом зниження норми обов’язкового продажу валютної виручки, що надійшла від зовнішньоекономічної діяльності, з діючих досі 50 % до 30 %.
Новий розмір норми обов’язкового продажу валюти запрацює з 01.03.19 р.
Інша важлива новація — це скасування колишньої вимоги про обов’язкове попереднє резервування суб’єктами своїх грошових коштів у гривні для подальшого придбання за них іноземної валюти. Це визволить відповідну частину обігових коштів суб’єктів для використання в інших потребах бізнесу.
Крім того, тепер у межах загального ліміту на повернення валютних дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, щоправда — поки що в межах 7 млн євро на місяць, — суб’єкти зможуть репатріювати дивіденди в іноземній валюті.
При цьому частина валютних обмежень збереглася.
Зокрема, юридичним особам дозволено перераховувати за кордон іноземну валюту для розміщення на депозитних рахунках у межах ліміту 2 млн євро на рік — увага! — лише за рахунок власної (тобто вирученої), але не придбаної іноземної валюти.
Крім того, як суб’єктам підприємництва, так і населенню, як і раніше, заборонено перераховувати інвалютні кошти для надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках у РФ, офшорних зонах і країнах, що не виконують або виконують не належним чином відповідні рекомендації FATF.
Також банкам заборонено придбавати облігації зовнішньої державної позики України.
Відбулися позитивні зміни й у царині здійснення банківськими установами заходів валютного контролю.
По-перше, скасовано вимогу складати письмовий висновок як за договором загалом, так і за окремими валютними операціями.
По-друге, скорочений перелік індикаторів сумнівних операцій.
Наприклад, тепер більше не вважатиметься самостійним індикатором наявність фінансової допомоги як джерела здійснення операції, а вона піддаватиметься аналізу з боку фінансової установи, що здійснює валютний контроль, лише у межах заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.
Що стосується валютно-регуляторних новацій, спрямованих саме на фізичних осіб, тобто населення, то найприкметнішою, очевидно, є надана абсолютно нова можливість придбавати іноземну валюту та банківські метали в режимі онлайн!
Причому без обмеження таких операцій тривалістю операційного банківського дня, а в режимі «24/7».
