Не згодні з даними формули в СЕА: чи можна їх оскаржити?

Причини для заниження даних у формулі СЕА можуть бути найрізноманітнішими: наприклад, не додали «бонуси», передбачені ПКУ, не врахувалася якась із «вхідних» ПН тощо. У будь-якому разі конкретна причина значення не має, тим більше що з’ясувати її вийде далеко не завжди. Головне, що має значення: сума, яку ви розрахували на підставі норм ПКУ, відрізняється від суми в ряд. 2 Витягу.

І тут ми стикаємося з першою важливою тезою — самостійно змінити показник формули не можна. З цією метою потрібно впливати на податківців, а якщо точніше — ДФСУ (п. 10 Порядку № 569*). Але врахуйте: заявою до ДФСУ з розрахунками та описом причин справі не зарадиш — подібних правил законодавство не передбачає.

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Потенційним виходом із ситуації є оскарження. Причому вважаємо, що з цією метою сенс має лише звернення до адмінсуду**. Далі, залежно від предмета оскарження, ми вбачаємо два варіанти (ст. 105 КАСУ***):

** Звичайно, є і адміністративне оскарження. Але, по щирості сказати, податківці навряд чи відреагують на подібну скаргу.

*** Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

— оскаржити показники формули, змусивши податківців збільшити ліміт реєстрації;

— оскаржити відмову в реєстрації ПН або РК, причиною якого була нестача ліміту реєстрації.

Оскарження відмови в реєстрації ПН або РК у цій статті не розглядаємо. З цим варіантом запитань менше, але, на жаль, зручним його назвати не можна.

Просимо суд змусити податківців змінити формулу

Адмінсуди розглядають справи, зокрема, щодо спорів юросіб та фізосіб із суб’єктами владних повноважень — у тому числі з податківцями — про оскарження їх (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ): рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій, бездіяльності. Тому завдання № 1 — визначити, чи належить до них викривлення формули в СЕА. Для цього згадаємо, що обов’язковою ознакою зазначених форм поведінки є їх вплив на права та обов’язки (див. лист ВАСУ від 27.07.2010 р. № 1145/11/13-10).

Чи є такий вплив у формули СЕА? Ми переконані, що є. Адже її заниження призводить, зокрема, до обмеження права платника на реєстрацію ПН і РК, а також, потенційно, — до штрафу за ст. 120¹ ПКУ (коли мораторій на його застосування втратить чинність). Тобто наявний вплив на права платника.

Інша справа, чи погодяться з цим суди. Річ у тім, що в спорах з податківцями скаржаться, як правило, на конкретне оформлене документальне рішення, до якого, як кажуть, можна доторкнутися і показати судді. Найпоширеніший приклад — податкове повідомлення-рішення. У нашому ж випадку оскаржується сума, яку не те що показати, а й підтвердити складно. Адже потрібно ще й довести суду її вплив на ваші права/обов’язки. А ще в пам’яті спливає підхід судів до оскарження показників в інтегрованій картці платника. ВСУ, наприклад, зазначив, що відображення в ній відповідних даних не впливає на права та обов’язки платника і, як наслідок, оскаржити викривлення цих показників не можна (див. постанову ВСУ від 07.05.2012 р. у справі № 21-296а11). Тож ми й побоюємося: як би в цьому ключі суди не вчинили аналогічно і не сказали, що конкретним порушенням прав платника є відмова в реєстрації ПН і РК.

Сподіваємося, що цього не станеться, тим більше такий підхід був би непереконливим. Але до подібного повороту справ потрібно бути готовим. Тому в позові варто додатково послатися на норми та обставини, що підтверджують порушення ваших прав.

Зокрема, в позові бажано послатися на:

— п. 201.1 ПКУ, згідно з яким платник зобов’язаний складати і реєструвати ПН;

— п. 201.10 ПКУ, за яким платник може зареєструвати ПН лише на суму ПДВ, що не перевищує показник п. 200¹.3 ПКУ (це і є формула);

— ст. 120¹ ПКУ, яка передбачає штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК;

— конкретний факт відмови в реєстрації ПН або РК (внаслідок недостатньої суми у формулі) — якщо ви вже намагалися їх зареєструвати.

Але це лише півсправи. У кожному конкретному випадку суддя приймає рішення на підставі доказів. У спорах з податківцями це головним чином письмові докази — зокрема, документи (ч. 1 ст. 69, ст. 79 КАСУ). Тільки які конкретно докази можуть підтвердити викривлення формули****? Вважаємо, що для цього вам згодяться:

**** Звичайно, хтось може згадати, що згідно з КАСУ доводити свою правоту повинні податківці (ч. 2 ст. 71). У той же час також врахуйте, що позов потрібно чимось мотивувати. Простіше кажучи, якщо ви скаржитеся на викривлення формули, то цю обставину належить обґрунтувати (ч. 2 ст. 106 КАСУ).

— ПН і РК, квитанції, що підтверджують факт їх реєстрації;

— Витяг із СЕА в розрізі операцій.

Якщо ж викривлення не пов’язане з ПН і РК (наприклад, ви не згодні з визначенням податківцями суми «бонусів» згідно з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), вам можуть знадобитися й інші докази. Зокрема, платіжні документи (у частині ∑_ПопРах), декларації (для ∑_{Перевищ}), інші документи, що підтверджують формування відповідних показників формули.

І залишилося ще кілька запитань: на кого конкретно скаржитися і куди? Як ми вже говорили, показники формули визначає ДФСУ (п. 10 Порядку № 569). Тож і скаргу потрібно подавати саме на неї, а не на місцеву ДПІ. Що стосується питання «Куди»?, то на нього відповідає ч. 2 ст. 19 КАСУ. Позов можна подати — на ваш вибір — до окружного адмінсуду за:

— вашим місцезнаходженням або, як ще кажуть, юридичною адресою;

— місцезнаходженням відповідача (як ми вже говорили, ним виступає ДФСУ).

У цілому ж позов може виглядати так:

v.smerdov@buhgalter911.com