* Див., зокрема, статтю «РРО в інтернет-магазині: «шифри» податківців» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.
«Фіскалізація» інтернет-магазинів
Нагадаємо: застосовувати РРО інтернет-магазини повинні були вже з початку цього року, але до 01.07.2015 р. звільнялися від РРО-штрафів за операціями в цій сфері. Тобто формально могли спокійно жити без РРО.
01.07.2015 р. успішно настало. Але… було прийнято Закон № 569**.
Радості він, безумовно, додав, але не всім.
Єдине, чим потішили інтернет-торговців, так це продовженням безштрафного періоду для тих, хто все ж таки «стане на шлях істинний».Так, з урахуванням змін від санкцій за порушення вимог Закону про РРО:
— у періоді з 01.01.2015 р. до 01.07.2015 р. звільняються всі інтернет-торговці;
— у періоді з 01.07.2015 р. до 01.01.2016 р. ті інтернет-торговці, які до 01.08.2015 р. уклали договори на постачання РРО і ввели/введуть їх в експлуатацію до 01.01.2016 р. (при цьому чи буде сплачений РРО в цьому періоді постачальнику — не важливо).
Якщо ви не встигли укласти договір до 01.08.2015 р., можна піти на хитрість і укласти його з продавцем РРО «заднім числом».
Тобто штрафів (фінансових санкцій), передбачених Законом про РРО, не буде. А ось чи стосується зазначене звільнення адмінштрафів згідно зі ст. 1551 КпАП — ще питання. З одного боку, видно, що законодавець згадує слово «санкції», а не «фінансові санкції». Водночас Закон про РРО оперує і «фінансовими санкціями», і «адміністративними санкціями». Це свідчить на користь відсутності і адмінштрафів. З іншого боку, звільнення встановлено для суб’єктів господарювання, тоді як адмінштрафи накладають на винних фізосіб. Тобто не виключений і варіант, що санкцій згідно із Законом про РРО не буде, адмінштраф — буде (якщо не мине 3-місячного строку давності, установленого ст. 38 КпАП).
Виходить, що тим, хто вписується у наведені вище «звільняючі рамки», можна почуватися досить спокійно. Причому формально «додаткове звільнення» (з 01.07.2015 р. до 01.01.2016 р.) стосується в тому числі й тих, хто РРО ввів в експлуатацію до набуття чинності Законом № 569.
Начебто все добре. Але перш ніж «ставати на шлях істинний», багато хто хоче все ж таки зрозуміти, коли саме потрібний РРО. Щоб не вийшло так, що «на шлях істини ми станемо», а пізніше з’ясується, що РРО зовсім і не потрібний.
Єдине, що зрозуміло, — РРО в інтернет-магазині треба за звичайними правилами застосовувати в разі отримання готівки від клієнтів.
А далі — темний ліс, пов’язаний з тим, що Закон про РРО не зважає на специфіку електронної комерції. На жаль, навіть податківці ще толком не розібралися в цьому питанні. У такій ситуації не дивно, що багато хто мріє «дистанціюватися» від РРО. Тому спочатку розповімо про РРО-звільнення.
Мільйонер?
Головне нововведення — це звільнення від РРО тих ППЄПів (ЮРЄПів не стосується), річний дохід яких ≤ 1 млн грн. (п. 296.10 ПКУ).
Це звільнення стосується всіх сфер діяльності.
Тому якщо ви — ППЄП-«немільйонер» і у вас є інтернет-магазин, то ви можете, як і раніше, працювати без РРО. Незалежно від того, який спосіб розрахунків з клієнтами використовуєте.
Якщо ж ви, навпаки, «постмільйонер», якого РРО-звільнення не стосується, але ваш вид діяльності — інтернет-комерція, то «душу вам зігріють» тимчасові звільнення від штрафів, про які ми зазначили вище.
«Класика безготівкових розрахунків» і не тільки
Ще одне звільнення, яке стосується вже абсолютно всіх: і ФОП, і ЮО, і загальносистемників, і спрощенців. РРО не потрібний, якщо ви працюєте за «класичними» безготівковими розрахунками. Тобто оплату за товари/послуги отримуєте:
— з поточного рахунка покупця — на свій поточний рахунок, при цьому банківські картки покупця не задіюються;
— через касу банку (готівка від покупця) — на свій поточний рахунок;
— від сторонньої служби, що отримала кошти у покупця, на свій поточний рахунок.
Також не потрібний РРО, якщо покупець перераховує вам кошти через термінал самообслуговування (у який «запихає» готівку), до якого ми не маємо стосунку (термінал — не наша власність, не перебуває в нашому користуванні на правах оренди).
Ці платежі — безготівкові, не зазначені у ст. 3 Закону про РРО, отже, не вимагають застосування РРО.
Також вважаємо, що РРО не потрібний навіть у тому випадку, якщо покупець заплатив вам з використанням картки, але ви при цьому не приймаєте оплату за свої товари (послуги) безпосередньо через ваш сайт. У вас на сайті немає кнопки «Оплатити», тобто ви не користуєтеся послугами інтернет-еквайрингу (не організовуєте в себе на сайті прийняття карток як таке).
Рахунок на послуги/програми
Стосовно зазначеної вище останньої тези — покупець платить карткою на підставі рахунка — податківці прямо не заперечують проти незастосування РРО в цьому випадку. Але у своєму листі від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15 чомусь говорять тільки про те, що РРО можна не застосовувати, якщо ви саме так продаєте:
— інформаційно-консультаційні послуги;
— нематеріальні товари, отримання яких відбувається за допомогою Інтернету на комп’ютер (наприклад, скачування текстів, книг, відео, комп’ютерних програм, продаж додаткових опцій у комп’ютерних програмах)***.
*** Див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 17.
Водночас досі залишається незрозумілим, чи потрібний РРО при продажу матеріальних товарів, якщо інтернет-еквайрингу (прийняття платежів через сайт) немає? І що з нематеріальними товарами, про які говорять податківці, що оплачуються прямо на сайті (з використанням інтернет-еквайрингу)? Обережний варіант — вважати, що в обох цих випадках РРО потрібний (хоча, на нашу думку, у першому випадку він не потрібний, у другому — потрібний).
Тим паче що податківці своєю поведінкою не обнадіюють.
У консультації з категорії 109.02 ЗІР ДФСУ вони примудрилися перебрехати вже й самих себе! Зазначена консультація — калька листа № 6556, але найважливіший висновок у ній досить майстерно перекручений, судіть самі:
Консультація з розділу 109.02 ЗІР | |
РРО не застосовується, якщо ви виписали покупцю рахунок і він оплатив його банківською картою | |
«при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет» | «при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманих комп’ютерними та іншими програмами за допомогою мережі Інтернет» |
Погодьтеся, у другому формулюванні одразу випадає з-під РРО-звільнення продаж комп’ютерних програм, ігор та інших нематеріальних товарів, які покупець скачує через мережу на свій комп’ютер. А це якраз найболючіше питання у плані застосування РРО. І як це розуміти: як випадкову помилку або останні тенденції в ДФСУ? Важко сказати, але панікувати точно не варто.
Лист № 6556 поки що не втратив чинність, тому радимо надіслати податківцям запит на отримання індивідуальної податкової консультації, спираючись на думку ДФСУ, викладену в листі № 6556 (ср. ), а також на п. 56.21 ПКУ. Якщо вам дадуть позитивну консультацію, подальших штрафів за роботу без РРО можна не боятися (п. 53.1 ПКУ).
До речі, з 01.09.2015 р. податківцям уже буде складніше обмежитися в консультації відпискою, оскільки в п. 52.3 ПКУ буде прямо зазначено, що індивідуальна консультація повинна містити висновок з питань практичного використання норм законодавства.
Усі інші — за РРО ставай
Отже, ми розповіли про основні звільнення від РРО. Якщо ви не знайшли серед них нічого, що могло б вам допомогти, то, швидше за все, вам потрібно обзавестися РРО. Зокрема, якщо ви продаєте товари (послуги) через Інтернет і приймаєте платежі з карт клієнтів прямо на своєму сайті (користуєтеся послугами інтернет-еквайрингу, на сайті є кнопка «Оплатити»). Хоча й тут є чимало питань — коли вибивати чек, наприклад. Хотілося б сподіватися, що податківці все це прояснять. Але, як то кажуть, надія вмирає останньою.
