Договірна відповідальність: як обліковувати штрафи та пеню?

В обраному У обране
Друк
Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Серпень, 2015/№ 35
За невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання договірних зобов’язань до порушника можуть бути застосовані штрафні санкції. З порядком їх обліку у порушника та «жертви» розбиратимемося у статті, що пропонується вашій увазі.
бухоблік, податок на прибуток, ПДВ

Штраф і пеню ЦКУ визначає як неустойку ( ч. 1 ст. 549), а ГКУ — як штрафну санкцію ( ч. 1 ст. 230). При цьому під неустойкою розуміють грошову суму або інше майно*, які боржник зобов’язаний передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. При цьому зауважте:

* Водночас згідно з ч. 1 ст. 230 ГКУ неустойка може бути тільки грошовою сумою і не може бути іншим майном. Звертає на це увагу й ВГСУ (в Інформаційному листі від 07.04.2008 р. № 01-8/211).

штраф обчислюють у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання;

пеню — від суми несвоєчасно виконаного грошового (!) зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Заходи відповідальності, передбачені за несвоєчасне виконання негрошових зобов’язань (наприклад, постачання товару), пенею не є. Прописуючи в договорі відповідальність для таких випадків, вживання слова «пеня» краще уникнути.

Важливо: штраф і пеня можуть застосовуватися одночасно. Підтверджує це, зокрема, п. 2.1 постанови № 14**.

** Постанова пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» від 17.12.2013 р. № 14.

Щоб уникнути непорозумінь, у договорі бажано чітко прописати, яку саме штрафну санкцію застосовують у разі порушення умов договору: штраф, пеню чи обидва види неустойки незалежно один від одного. Від застосування ж загального поняття «неустойка» бажано відмовитися на користь конкретнішого її виду.

Крім того, умова про договірну неустойку (не плутати із законною, тобто позадоговірною) в обов’язковому порядку має бути внесена письмово до договору або іншого документа, прирівняного до договору. Інакше подібна умова буде нікчемною (на це звертає увагу ВГСУ — див. п. 1.6 постанови № 14).

Що стосується пені, то про неї вам важливо знати те, що її нараховують виключно при невиконанні грошового зобов’язання, а її стягнення в загальному випадку обмежене подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді, за який сплачують пеню (згідно з  ч. 2 ст. 343 ГКУ і  ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.96 р. № 543/96-ВР).

Далі представимо основні правила обліку зазначених сум.

Облік у винуватця

Для винного в порушенні договірних зобов’язань неустойка включається до складу інших операційних витрат ( п. 20 П(С)БО 16). Для їх обліку призначено субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Такі витрати відображають у періоді їх визнання (зокрема, на момент набуття чинності рішенням господарського суду). До речі, сюди ж потрапляють суми відшкодування збитків, а також інфляційні та 3 % річних.

Запам’ятайте один момент: якщо раптом контрагент «пробачить» вам суму неустойки і спише її, то таку суму вам доведеться поставити в доходи. При цьому в такому разі ця сума компенсуватиметься раніше відображеними доходами і об’єкт оподаткування, по суті, не завищиться (якщо це сталося в межах одного періоду).

Якщо ж покупцю за рішенням суду перераховують назад раніше перераховану їм передоплату, то обходяться без використання цього субрахунку. При цьому складають проводку: Дт 681 — Кт 311.

Коригувань з податку на прибуток, пов’язаних зі сплатою неустойки, чинна редакція ПКУ не передбачає. Тому якщо ще до нового року віднесення подібних витрат до складу податкових було під табу, то зараз проблем з цим не повинно виникати ані в низько-, ані у високодохідних платників податку.

Що стосується ПДВ-обліку, то тут проблеми були зняті ще раніше. Ще три роки тому вийшла УПК № 590***. У ній податківці погодилися, що суми коштів, які сплачуються у вигляді неустойки**** при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу оподаткування поставлених товарів/послуг. Таким чином, про ПДВ-наслідки говорити не доводиться. Через рік після цього для більшої пильності подібні норми було внесено до ПКУ ( п. 188.1).

*** Узагальнююча податкова консультація щодо включення до бази оподаткування ПДВ та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 590.

**** Те саме стосується втрат від інфляції за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 % річних від простроченої суми (або іншого процента, установленого договором).

У ньому встановлено, що до складу договірної (контрактної) вартості не включають суми неустойки (штрафів та/або пені), 3 % річних та інфляційні, які отримані платником податку в результаті невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Якщо постачальник, що провинився, повертає покупцю передоплату, то він має право відкоригувати ПЗ з ПДВ. Підставою для цього має бути РК, складений постачальником на всю суму передоплати, зазначену в ПН. Оскільки відбувається зменшення компенсації товарів, то реєструвати такий РК в ЄРПН повинен:

— покупець — платник ПДВ — у загальному випадку;

— постачальник — якщо покупець є неплатником ПДВ. На щастя, податківці не проти коригування ПДВ-зобов’язань у таких випадках (див. категорію 101.07 БЗ).

У свою чергу, з реєстрацією РК до «долютневих» ПН є низка проблем (див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 34). При цьому пам’ятайте: доки РК не зареєстрований, ПДВ-зобов’язання не зменшити.

Облік у постраждалого

Що для винного — витрати, для постраждалого — дохід. Тому й обліковувати такі суми потрібно на рахунку обліку доходів. Якщо точніше, то на субрахунку 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки». Тут же осідають і суми відшкодування збитків, інфляційних та 3 % річних. Відображається подібний дохід у періоді нарахування (зокрема, у періоді набуття чинності рішенням господарського суду).

Логічно, що якщо постраждалий від безвідповідальності постачальника покупець отримує назад раніше перераховану ним передоплату, має місце проводка: Дт 311 — Кт 371. Тобто доходи не відображають.

Витрати, пов’язані з судовими розглядами, можна віднести до складу адмінвитрат на підставі абз. 8 п. 18 П(С)БО 16 (ср. 025069200). Якщо надалі за рішенням суду винен буде зобов’язаний такі витрати компенсувати, то отримані суми також підлягають уключенню до доходу.

Як для кривдника, так і для ображеного в обліку з податку на прибуток не передбачено жодних коригувань, пов’язаних зі штрафними санкціями. Тому орієнтир — цілком і повністю на бухоблік.

У цьому аспекті жодних змін податковою реформою внесено не було: доходи й раніше необхідно було відображати, на чому наполягав п.п. 135.5.3 ПКУ у «доноворічній» редакції.

А що ж у ПДВ-обліку? Сюрпризів, на щастя, немає і в цьому випадку. Про ПДВ-зобов’язи замислюватися не доведеться! Про це свідчить як ПКУ, так і згадана УПК № 590.

При цьому зауважте: якщо покупець-«жертва» (платник ПДВ) отримує назад раніше перерахований ним аванс, то повинен зменшити ПК у періоді такого повернення. Крім того, він за загальним правилом має зареєструвати і РК за цією операцією (такий РК йому повинен направити постачальник). Але врахуйте: навіть якщо такий РК не надійде або ж покупець його не зареєструє (несвоєчасно зареєструє), він усе одно повинен зменшити ПК у періоді повернення. Причому за відсутності РК провести таке зменшення варто на підставі бухгалтерської довідки.

Насамкінець пропонуємо вашій увазі найпоширеніші проводки, пов’язані з обліком штрафів і пені.

Бухгалтерський облік неустойки

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

Облік у порушника

1

Визнано обов’язок сплати штрафу постачальнику за неналежне виконання умов договору

1200,00

948

685

2

Відображено пеню за несвоєчасну сплату заборгованості

1000,00

948

685

3

Сплачено суму штрафу

1200,00

685

311

4

Сплачено пеню

1000,00

685

311

5

Віднесено витрати у вигляді сплачених неустойок на фінансові результати періоду

2200,00

791

948

Облік у «жертви»

1

Покупець визнав штраф за неналежне виконання умов договору

1200,00

377

715

2

Відображено заборгованість покупця з оплати пені

1000,00

377

715

3

Отримано суму штрафу на поточний рахунок

1200,00

311

377

4

Отримано пеню

1000,00

311

377

5

Віднесено дохід від отриманих неустойок на фінансові результати періоду

2200,00

715

791

m.shevchuk@buhgalter911.com

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд