* Про такі витрати ви могли прочитати у статті «Розрахунково-касове обслуговування — 2015: без істотних змін!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 13.
Передусім важливо поділити дві складові операції: отримання плати за надані послуги (1000 €) і списання банком комісії за проведення розрахунків (5 €). У результаті на рахунок підприємства потрапила дельта цих сум (995 €). Давайте ж з’ясуємо, як ці дві складові відобразити у звітності.
ПДВ-дека. Сума операції, що підлягає відображенню у ПДВ-деці, має дорівнювати еквіваленту 1000 €, а не 995 €! Адже база оподаткування згідно з п. 188.1 ПКУ визначається виходячи з договірної вартості послуг. А згідно з договором та актом вона у нас дорівнює саме 1000 €. На цю саму суму (тобто без вирахування комісії банку) оформляємо і ПН (якщо місце постачання згідно зі ст. 186 ПКУ — Україна; інакше ПН не оформляємо).
Нагадаємо: якщо маємо справу з «об’єктним» постачанням послуг (місце постачання згідно зі ст. 186 ПКУ — Україна), дату виникнення ПЗ з ПДВ визначаємо за першою з подій: датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок** або датою оформлення документа, що посвідчує факт постачання послуг платником (у випадку, що розглядається, — акта).
** Податківці вперто вважають, що орієнтир — надходження грошей на поточний, а не на розподільчий рахунок (див. консультацію в категорії 101.05 ЗІР).
Саме на дату визначення ПЗ з ПДВ і робимо «конвертацію» у гривні — за офіційним курсом НБУ, який діє на 0 годин дня «конвертації».
Надання послуг розрахунково-касового обслуговування не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п.п. 196.1.5 ПКУ. Тому в деці сума, еквівалентна 5 €, має бути відображена в рядку 11.1*** (незалежно від того, обкладається операція з поставки послуг ПДВ чи ні).
*** Рядок 11.2 у ПДВ-деклараціях починаючи з липня 2015 року не заповнюється. Вам буде цікавий матеріал «Стала телефоністка мадонною…»., або Відповіді з «гарячої лінії» з ПДВ» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 46.
Якщо ж комісію утримав банк-нерезидент, то такі послуги у ПДВ-декларації взагалі не показуємо (місце їх постачання — не територія України).
Обсягам «послугового» постачання — шлях до розділу I ПДВ-декларації (рядок підбираємо залежно від того, де знаходиться місце постачання, ставки ПДВ тощо).
Баланс (форма № 1). Припустимо, що подавати баланс необхідно саме за цією формою (а не за формою № 1-м чи 1-мс). На які ж статті балансу вплине проведення цих операцій?
Рахунки обліку заборгованостей закриті (надання послуг і плата за них мали місце в одному місяці). На рахунках підприємства утворилися додаткові грошові кошти (зрозуміло, що за вирахуванням утриманої банком комісії).
У балансі їх відображають у рядку 1165 «Гроші та їх еквіваленти». Причому, якщо частина грошей (інвалюта) на дату балансу продовжувала перебувати на поточному інвалютному рахунку, то згідно з вимогами п. 8 П(С) БУ 21 (ср. ) за такими коштами визначають курсові різниці. Залежно від того, буде курс на дату балансу вище чи нижче, ніж на дату надходження валюти на рахунок, в обліку виникне додатна курсова різниця (що збільшила доход) або від’ємна (відображена у складі витрат). Гадаємо, не потрібно пояснювати, як ці суми в результаті вплинуть на фінансовий результат періоду.
Сама ж сума залишку на інвалютному рахунку перераховується у гривні з використанням офіційного курсу НБУ на дату балансу. Саме за цією вартістю її відображають у складі рядка 1165.
Плата за розрахунково-касове обслуговування банку в цьому випадку спочатку потрапить на адміністративні витрати (рахунок 92), після чого зменшить фінансовий результат періоду.
Звіт про експорт (імпорт) послуг (форма № 9-ЗЕЗ). З цим Звітом найпростіше. По-перше, з Інструкції № 266**** випливає, що вирахувань комісії банку з доходу робити не потрібно (ставимо 1000 €, а не 995 €), оскільки при заповненні керуємося принципом нарахування і потрібно показати «вартість фактично наданої послуги». По-друге, Звіт заповнюють у валюті контракту або валюті, в якій здійснюють розрахунки. Тобто переводити суму операції у гривні немає жодної потреби!
Так, якщо розрахунки здійснювалися в євро, то в графі «Ґ» Звіту слід вказати «Євро», а у графі «Д» — «978» (код валюти згідно з додатком 3 до Інструкції № 266).
Що стосується графи 1, призначеної для зазначення вартості фактично наданої послуги, то в нашому випадку тут слід вказати «1,00». Пояснюється це тим, що дані цієї графи наводять у тисячах одиниць з двома знаками після коми.
Майте на увазі: Звіт за ф. № 9-ЗЕЗ заповнюють окремо за кожен квартал (без наростаючого підсумку з початку року).
Декларація про валютні цінності. У розділі V декларації присутні рядки, в яких необхідно наводити інформацію про здійснення операцій, що розглядаються. Це рядки 1.1 «Вартість експортованих товарів, робіт, послуг» і 1.2 «Виручка в іноземній валюті, отримана від експорту товарів, робіт, послуг». Виходить, що якщо комісію утримав банк-нерезидент, то виручку ми повинні показати фактично отриману (за вирахуванням комісії). Однак перейматися з цього приводу не слід. Ця ситуація передбачена в п. 1.8 Інструкції № 136*****. Згідно з цим пунктом сума валютної виручки може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором «здійснюється оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним договорами». При цьому документальне підтвердження не потрібне, якщо комісія передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 €.
