З боку Закону про РРО
Приводом для написання статті стали лист ДФСУ від 23.11.2015 р. № 24853/6/99-99-22-07-03-15 і консультація податківців у категорії 109.02 ЗIР, де вони наполягають на тому, щоб ППЄПи, які перевищили 1 млн грн., використовували РРО навіть для тих видів діяльності, які від РРО «звільнені» у принципі (згідно із Законом про РРО). Погодьтеся, позиція є абсурдною.
З одного боку, у ст. 9 Закону про РРО чітко зазначено, що РРО не потрібний будь-яким особам, які, зокрема:
— продають проїзні та перевізні документи на автотранспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю;
— продають у кіосках, з лотків і розносок газети, журнали, листівки, конверти, марки, якщо питома вага такої продукції більше 50 % загального товарообороту та за відсутності алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів.
Крім того, без РРО можуть працювати ті, хто потрапив до списку з Переліку № 1336* ( ст. 10 Закону про РРО). Наприклад:
— роздрібні торговці через засоби пересувної торгівлі (автокрамниці, автоцистерни, бочки, лотки, столики та ін.), які розміщені за межами стаціонарних приміщень;
— роздрібні торговці на ринках та ярмарках.
Щоправда, для «звільненців» за Переліком № 1336 замість РРО прописана необхідність застосовувати КОРО з РК, а також для деяких позицій (у тому числі для названих нами) прописаний граничний обсяг операцій. Тож ППЄПа-«надмільйонника» ця «опція» може й не зацікавити.
Але податківці говорять, мовляв, так, ці особи можуть обходитися без РРО, але тільки якщо вони не є ППЄПами. У ППЄПів, бачте, свої правила, і їм у разі перевищення 1 млн РРО потрібний навіть для таких ось пільгових видів діяльності. Театр абсурду ☹!
З точки зору ПКУ
У ПКУ є п. 296.10 — про звільнення ППЄПів від РРО. Навіщо його запровадили? Зрозуміло, щоб звільнити малий бізнес від клопоту та витрат, пов’язаних з купівлею, обслуговуванням і звітністю за цим апаратом. Природно, не для того, щоб зобов’язати ППЄПів використовуватися РРО в тих випадках, коли навіть підприємствам і ФОП на ЗС можна обходитися без нього!
Але, можливо, формулювання п. 296.10 ПКУ вийшло не дуже вдалим (див. врізку).
«Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку <…> другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень <…>»
Ось ця фраза «незалежно від обраного виду діяльності», очевидно, і зіграла злий жарт.
Насправді, вона була введена виключно тому, що до 23.07.2015 р. від РРО звільнялися лише ті ППЄПи, які займалися торгівлею на ринках і продажем товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Щоб підкреслити, що з 23.07.2015 р. не має значення, на ринку ППЄП торгує чи ні: від РРО він все одно звільнений — у п. 296.10 ПКУ і з’явилася ця фраза.
Однак податківці тлумачать її абсолютно інакше: мовляв, який би вид діяльності ППЄП не провадив, якщо його річний доход більше 1 млн грн., то він зобов’язаний використовувати РРО.
Крім того, їм у цьому «допомагає» і ч. 6 ст. 9 Закону про РРО, де зазначено, що ППЄПи звільняються від РРО згідно з ПКУ. Тобто для них у питаннях звільнення, що стосується РРО, пріоритет мають норми ПКУ.
Але, на нашу думку, ПКУ і Закон про РРО не суперечать один одному.
Насправді, розбираючись з питанням РРО у ППЄПа, правильно діяти так: (1) спочатку звернутися до п. 296.10 ПКУ як до спеціальної норми, що стосується ППЄПів; (2) а у випадку з «особливими» видами діяльності — до ст. 9 або 10 Закону про РРО, яка звільняє від РРО всіх без винятку СПД, оскільки є спеціальною стосовно таких «особливих» видів діяльності.
Що ж робити?
Знову упираємося у «сміливих-обережних».
Якщо ви — сміливий ППЄП, можете РРО не застосовувати. Однак, виходить, слід бути готовим до суду з податківцями.
Додатковий аргумент, на який можна спиратися, — конфлікт інтересів (п. 56.21 ПКУ), згідно з яким якщо має місце неоднозначне (множинне) тлумачення норм ПКУ або інших нормативно-правових актів, рішення приймається на користь платника податків!
І пам’ятаєте: якщо говоримо про «проїзно-перевізне» РРО-звільнення, ви повинні чітко дотримуватися вимог п. 4 ст. 9 Закону про РРО.
Тобто видавати пасажирам квитки за формою, що відповідає наказу № 503** (обов’язково мають бути надруковані серія, номер квитка та номінальна вартість). Також податківці вважають, що на кожний транспортний засіб у будь-якому разі має бути зареєстрована КОРО***.
*** Усі подробиці знайдете у статті «Автобусні перевезення на ЄП: що робити з липня з РРО» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 16.
Обережний ППЄП-«понадмільйонник» відповідно вважатиме за краще РРО застосовувати.
За попередніми даними держава планує за свій рахунок придбати РРО-апарати для ППЄПів.
Утім, можна перейти на ЗС і сміло працювати без РРО, оскільки продаж квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю звільнений від РРО і КОРО з РК ( п. 4 ст. 9 Закону про РРО).
