Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Сплата на ПДВ-спецрахунок і формула СЕА: розбираємо популярні запитання

Віталій Смердов • шеф-редактор, v.smerdov@buhgalter 911.com
Бухгалтер 911 Липень, 2015/№ 30
Друк
Закінчення тестового режиму СЕА з ПДВ викликало хвилю запитань*. Сьогодні пропонуємо вам розглянути ті з них, які стосуються перекидання сум на ваш електронний ПДВ-рахунок. Причому зізнаємося: їх основою стали ваші повідомлення на стрічці та форумі сайта buhgalter911.com.
електронне адміністрування ПДВ

* З відповідями на запитання, які стосувалися витягу з СЕА, ви могли ознайомитися у статті «Витяг з СЕА з ПДВ: розбираємо докладно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29.

Сплата ПДВ: на ПДВ-рахунок чи одразу до бюджету?

Ми вже говорили про цю проблему в минулому номері журналу, але стисло повторимо ще раз (згадати її корисно як мінімум для відповіді на наступні запитання). Сплачувати ПДВ потрібно на електронний ПДВ-рахунок, відкритий у Казначействі (його відкривають кожному платнику ПДВ). Останнє, у свою чергу, автоматично спише її в бюджет — не пізніше останнього дня для сплати на підставі реєстрів, отриманих від ДФСУ.

У той же час, як показала практика (гаряча лінія, семінари, форуми тощо), багато хто цей порядок ігнорував — як через незнання, так і свідомо — і сплачували ПДВ «за старим звичаєм». Тобто безпосередньо на бюджетний рахунок. До чого це призвело? Переважно до того, що в таких платників ці суми не збільшили ліміт реєстрації ПН/РК.

img 1

Сплачувати ПДВ-зобов’язання безпосередньо до бюджету потрібно лише в кількох випадках: сплата «ввізного» ПДВ, подання УР, сплата ПДВ/штрафів/пені за підсумками податкової перевірки.

Тішить у цій ситуації хоча б те, що податківці контролюють сплату ПДВ за бюджетним рахунком. А тому недоплата у таких платників не виникла**.

** Детальніше про цю проблему читайте в статті «Сплата ПДВ «повз» ПДВ-рахунок: розгрібаємо наслідки» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29.

Чим погашати ПДВ-зобов’язання?

Запитання просте, але ставиться часто. Як ми вже говорили, ПДВ-зобов’язання погашаються через електронний ПДВ-рахунок. Причому на ньому збираються тільки «живі» гроші, які ви туди закинули для ( п. 2001.4 ПКУ):

img 2

Погасити ПДВ-зобов’язання за декларацією за червень можна і за рахунок переплат, сформованих на 1 липня (відображаються в ряд. 11 витягу). І якщо вони перевищують суму в ряд. 25.1 деки, сплачувати нічого не доведеться.

— погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією;

— поповнення формули з метою реєстрації ПН/РК.

Але як дізнатися, скільки у вас там коштів? Колеги, а тепер увага: гроші, якими ви можете погасити ПДВ-зобов’язання, відображаються лише в ряд. 1 «Стан рахунка» витягу з СЕА за формою J1401204 (далі — витяг).

img 3

В ідеалі ці відомості повинен також відображати і ваш бухрахунок, на якому відображається рух коштів за електронним ПДВ-рахунком (про це ви зможете прочитати далі).

Інформація ж, яку ви бачите в інших рядках витягу, для цього не підходить. І в цьому ключі розберемо кілька популярних запитань:

— чи можна для погашення ПДВ-зобов’язань використовувати суму з ряд. 2 (∑Накл)? Ні, не можна. Цей рядок показує, зокрема, на яку суму ПДВ ви маєте право зареєструвати ПН і РК. Причому вона формується не лише з «живих» грошей (∑ПопРах), а й так само з «вхідного» ПДВ та інших сум, перелічених у п. 2001.3 ПКУ та п. 9 Порядку № 569***;

*** Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569.

— чому суму коштів, якими можна погасити ПДВ-зобов’язання, не можна взяти з ряд. 5 (∑ПопРах)? Відповідь на поверхні: ряд. 5 витягу формується наростаючим підсумком, тому не відображає реальну суму «живих» грошей на вашому ПДВ-рахунку.

Відображаємо рух за ПДВ-рахунком у бухобліку

Тут на вас чекає дещо новеньке. Як ми вже говорили, ПДВ потрібно сплачувати через електронний ПДВ-рахунок. Але врахуйте: коли ви перекидаєте на нього кошти, сплатою ПДВ це ще не вважається.

По-перше, цей рахунок є вашим, а тому кошти на ньому — ваші активи (всупереч поширеній думці). Інша річ, що режим їх використання жорстко обмежений ПКУ та Порядком № 569.

По-друге, ПДВ-рахунок ви можете поповнювати не лише для сплати ПДВ, а й для цілей реєстрації ПН/РК (при цьому ПДВ до сплати за ряд. 25.1 у вас і зовсім може не бути).

До речі, саме тому показувати його поповнення через дебет субрахунку 641 некоректно. Те саме стосується і відображення подібних сум на рахунках дебіторської заборгованості (адже це не заборгованість Казначейства перед вами).

img 4

Листування колег-бухгалтерів у стрічці buhgalter911.com показує, що багато хто діє саме так. Ще раз повторимо: це неправильно. Але зверніть увагу: до окремої відповідальності за ПКУ це не призводить.

Виникає запитання: як показати суму на електронному ПДВ-рахунку? Мінфін спеціально для цього запровадив субрахунок 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» (див. наказ № 573****). Враховуючи це, поповнення ПДВ-рахунка / погашення ПДВ-зобов’язань повинне мати такий вигляд:

**** Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 18.06.2015 р. № 573.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

1

Поповнення електронного ПДВ-рахунка (для сплати ПДВ-зобов’язань за декларацією або для цілей реєстрації ПН/РК)

315

311

2

Списання Казначейством коштів з електронного ПДВ-рахунка для погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією*

641

315

* Будь-яка господарська операція повинна відображатися на підставі первинного документа. У той же час ця сума списується до бюджету без вашої участі. Яким же документом підтвердити цю операцію? Хтось може сказати, що лише витягом, але, на жаль, він не є первинним документом. Тому, в ідеалі, тут потрібна бухгалтерська довідка (з доданням до неї згаданого витягу або витягу за формою J1401901).

Але діяти таким чином потрібно лише після набрання чинності наказом № 573. Тим більше, що лише після цього, судячи з усього, відновлять бухгалтерське програмне забезпечення.

У свою чергу, до зазначеної дати діяти слід було так, як і раніше. Нагадаємо: ми радили використовувати для цього рахунок 33 «Інші грошові кошти»*****. При цьому після того, як субрахунок 315 запрацює, залишки на рахунку 33 в ідеалі варто перекинути на нього.

***** Див. статтю «Сплата ПДВ через спецрахунок» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 12.

img 5

На момент виходу номера це вже повинно відбутися — 24.07.2015 р., з дати офіційного опублікування у бюлетені «Офіційний вісник України», 2015, № 56.

У той же час, упевнені, у багатьох із вас до підходу Мінфіну є претензії... як і в нас . Річ у тім, що з позиції методології він є неправильним. Адже на рахунку 31 збираються кошти, які можуть використовуватися для поточних операцій. При цьому очевидно, що стосовно коштів на вашому ПДВ-рахунку цього сказати не можна — у ПКУ та Порядку № 569 прописані конкретні напрями їх використання (на підтвердження див. хоча б п. 2001.7 цього Кодексу). Але, як кажуть, що написано пером...

img 6

Якщо ви не збираєтеся дотримуватися підходу Мінфіну (приміром, плануєте продовжувати використовувати запропонований нами рахунок 33), то ви порушите лише план рахунків. У свою чергу, до відповідальності за ПКУ це не призведе.

Куди пропадає сума з ряд. 1 витягу?

Цей рядок — єдиний показник витягу, який формується не наростаючим підсумком. Він відображає суму «живих» грошей на вашому ПДВ-рахунку на дату формування витягу. Тому якщо на момент отримання витягу Казначейство вже списало з вашого рахунка суму для сплати ПДВ, ви її в цьому рядку не побачите. Тобто ця ситуація є нормальною.

Якщо ж ви раптом сумніваєтеся, чи проходила сума через ваш ПДВ-рахунок (приміром, якщо ви запросили витяг після того, як її списали), то перевірте показник ряд. 5 (∑ПопРах). Як ми вже говорили, цей рядок формується наростаючим підсумком, а тому зазначену суму у будь-якому випадку буде відображено в ньому. Крім того, із зрозумілих причин, цю суму буде відображено і в ряд. 2 витягу (∑Накл). Інша річ, що перевіряти за її значенням, чи проходили кошти через ПДВ-рахунок, незручно. Адже її формує (збільшує/зменшує) і низка інших показників.

Поповнюємо рахунок для реєстрації ПН — гроші на вітер?

Ми не введемо в оману, якщо скажемо, що 1 липня багато платників зустріли з мінусом за формулою. Іноді великим ☹. У цьому випадку, щоб нормально працювати і складати/реєструвати ПН/РК, ліміт за формулою доводилося поповнювати — і якщо не було «вхідних» ПН / увезення товарів, то робити це потрібно було «живими» грошима.

У цьому ключі багато наших колег переживають: чи потрібно буде потім для сплати ПДВ-зобов’язань повторно закидувати гроші на електронний ПДВ-рахунок? Запам’ятайте: сумою, якою ви поповнюєте ПДВ-рахунок для реєстрації ПН/РК, можна погашати ПДВ-зобов’язання за декларацією. Тому якщо її достатньо (ряд. 1 витягу ≥ ряд. 25.1 декларації), то додатково закидувати суму на ПДВ-рахунок вам не потрібно.

Коли відбувається збільшення/зменшення ПДВ-рахунка?

Ні ПКУ, ні Порядок № 569 на це запитання не відповідають. У цьому ключі орієнтуватися потрібно, судячи з усього, на Закон № 2346******. Адже саме він установлює загальний порядок переказу коштів у межах України. При цьому ст. 8 цього Закону передбачає, що доручення клієнтів за розрахунковими документами, які надійшли:

****** Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

— протягом операційного дня, повинні виконуватися цього ж дня;

— у післяопераційний час — не пізніше наступного робочого дня.

При цьому, як показує практика, кошти, направлені на електронний ПДВ-рахунок у першій половині дня, потрапляють на нього, як правило, уже в другій половині дня. З цієї миті відповідна сума:

— враховується у формулі та може використовуватися для реєстрації ПН/РК;

— може використовуватися для погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією.

Ряд. 2 витягу ≠ ряд. 1: це нормально?

Щоб запитання було вам зрозумілішим, процитуємо його в оригіналі (див. врізку).

img 7

«Поповнили ПДВ-рахунок для реєстрації ПН. У «витягу» в ряд. 1 ці кошти є, а в 2-му рядку сума зовсім маленька. Це Казначейство не перерахувало гроші»?.

Зверніть увагу: ці кошти потрапили на ваш електронний ПДВ-рахунок і показник ряд. 1 — живе тому підтвердження. Що стосується ряд. 2, то в ньому у платника, судячи з усього, значилася мінусова сума. Саме тому сума в ньому виявилася меншою, ніж сума в ряд. 1.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі