Банк
Багато хто в контексті ситуації, що цікавить нас, мислить так: оскільки ППЄПи дохід визначають «за касою» (застосовують касовий метод обліку доходів), то все, що зайшло на поточний рахунок, є доходом ППЄПа, а що на рахунок не потрапило, не є доходом. Так, але такі думки, скажімо так, не враховують усієї повноти картини. Подивимося на Книгу ОД(В)*, а конкретно її розділ під назвою «Дохід, який обкладається за ставкою 15 %». І у нас відразу ж з’являться свіжі думки (у цьому розділі ми вказуємо, серед іншого, доходи, отримані при застосуванні заборонених для єдиноподатників способів розрахунку, у тому числі взаємозаліку).
* Книги обліку доходів (і витрат), форми яких затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.
Отже, привід дещо поглибити розуміння цієї ситуації є.
1. Самі податківці тут доливають оливи до вогню. Ви, напевно, бачили їх консультації, в яких стверджується: до доходу слід уключати все, що «капнуло» на рахунок (лист ДФСУ від 25.09.2015 р. № 2846/Г/26-15-17-04-14, категорія 107.04 ЗІР для ППЄПів). Отже, гроші, які до нашого рахунку не дійшли («на шляху до нього» банк їх забрав собі як комісію), до доходу єдиноподатника не потрапляють.
При цьому багато хто зазначає, що саме так і діють, пройшли не одну податкову перевірку і запитань з боку податківців не було.
Так, але якщо ми заглянемо вже до «ЮРЄПівської» підкатегорії 108.01.02 ЗІР, то знайдемо інше тлумачення: якщо із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги розрахункового обслуговування, то доходом юрособи — платника ЄП є повна сума виручки (з урахуванням комісії, утриманої банком).
Отже, на рівному місці позиція протилежна — «надвоє баба ворожила». Можливо, для ППЄПів, які не ведуть бухоблік, податківці хотіли зробити послаблення. Але в який бік податківців «гойдне» під час перевірки, невідомо.
2. До уваги потрібно взяти договір з покупцем і рахунок-фактуру. Сума, зазначена в договорі та рахунку (10000 грн.), повинна «перетворитися» на дохід. Якщо ж реальний дохід — 9950 грн., значить, було повернення товару. Але документів про це, природно, немає. Так куди ж дівалося 50 грн. доходу?
50 грн. — це комісія банку. У такому разі виникає логічне запитання: чому 50 грн. не сплачено ППЄПом до банку, а просто недонадійшли йому на рахунок? Виходить, банк недодав вам 50 грн. доходу, а ви не сплатили йому 50 грн. комісії, і в результаті — зарахували взаємні вимоги.
А взаємозалік для ППЄПа (утім, як і ЮРЄПа), якщо йдеться про доходи, — річ дуже небезпечна, оскільки у тому числі позбавляє його спрощенки ( ч. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ)!
У цьому випадку ми бачимо, що 50 грн. доходу саме й не надійшли нам, оскільки був застосований взаємозалік. Тобто «порушили»…
То що, записувати цей дохід до розділу «Дохід, який оподатковується за ставкою 15 %»? Формально ми повинні вчинити саме так. Але так чинити не потрібно! Як тільки це зробимо — відразу підпишемо собі вирок на виліт з ЄП. Не зробимо — можливо, податківці подивляться на це крізь пальці.
За фактом податківці зазвичай не «тиранять» тих, хто працює за такою схемою (див. вище). Але знову ж таки, немає гарантій, що потім вони не повернуться до цього питання і не «розлучать» вас з ЄП заднім числом**.
** Вам буде цікавою стаття «Якщо вас «попрощали» зі спрощенкою «заднім числом» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 43.
«Але що робити, якщо банк хоче працювати тільки на таких умовах (якби банк спочатку зараховував усі кошти на рахунок, а потім відразу списував комісію, жодних проблем би не було)»? — заперечите ви.
У такому разі, на нашу думку, краще ставити до доходу (гр. 2 Книги ОД(В)) усю суму, яка повинна була надійти від покупця (10000 грн.). Якщо подивитися виписку банку, то це буде сума, що реально «капнула» на рахунок (9950 грн.) + комісія банку (50 грн.).
Тим же ППЄПам, які є завзятими поборниками «виручки без комісії», радимо заручитися письмовою індивідуальною консультацією від податківців***.
*** Цікаву статтю на цю тему — «Індивідуальна податкова консультація: «слали і слатимуть»?» — знайдете в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 37.
Запис про дохід у Книзі ОД(В), нагадаємо, робимо того дня, коли гроші надійшли на поточний рахунок ( п. 296.2 ПКУ). Це рівною мірою стосується і банківських платежів, і платежів через POS-термінал, і ПТКС****.
**** ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування) — пристрій, що надає можливість користувачу здійснювати операції з ініціації переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
POS-термінал
Зазвичай за договором еквайрингу комісію з кожної операції сплачує сам ППЄП, тому виручка в цьому випадку відображається так само, як і при отриманні оплати через банк, — уся сума, зазначена у прайсі (ціннику), уключаючи комісію банку.
ПТКС
У цьому випадку зазвичай комісія справляється за рахунок платника коштів. Отже, платник ініціює переказ одержувачу коштів уже в «урізаній» на суму комісії сумі.
Тому сума, що «капнула» фактично ППЄПу на рахунок, має збігатися із сумою, зазначеною в договорі. Це і є дохід. Ну а комісію сплачує покупець (додатково, зі своєї кишені) — власнику ПТКС, а не продавцю товару (послуги). Тож ППЄПа це не стосується.
