(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/10
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Вересень , 2015/№ 37

Санкції за готівку: як зараз

У цьому матеріалі ми нагадаємо вам про штрафні санкції, які застосовують за порушення норм з регулювання обігу готівкових коштів (у нацвалюті). При цьому представимо вашій увазі всі види штрафів, передбачені Указом № 436/95*, відкинувши ті, які на сьогодні фактично не можуть бути застосовані.
готівкові розрахунки, відповідальність

* Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Почнемо з того, що фінсанкції з  Указу № 436/95 актуальні і для юросіб, і для громадян-ФОП.

«Надліміт»

Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах карається зараз штрафом у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

Порядок розрахунку ліміту каси регламентовано розд. 5 Положення № 637**.

** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Підприємцям (ФОП) ліміт каси не встановлюється (згідно з  п. 2.7 Положення № 637) — тобто для них цей штраф не актуальний.

Пам’ятайте! Якщо ви не встановили ліміт каси (незалежно від причин), тоді він вважатиметься нульовим, так би мовити з усіма наслідками, що звідси випливають ( п5.8 Положення № 637).

«Понадрозрахунок» готівкою

Указом № 436/95 штраф безпосередньо за перевищення обмеження розрахунків готівкою не встановлено. Раніше працював механізм, згідно з яким для розрахунку санкцій у такому разі суму перевищення додавали до фактичного залишку грошей у касі і порівнювали з її лімітом (згідно з  п. 2.3 Положення № 637, нині зміненого). Але цей механізм уже давно (з 01.09.2013 р.) «убитий». Відповідно, боятися в такому разі потрібно адмінштрафу згідно зі ст. 16315 КУпАП (у розмірі від 1700 до 3400 грн., а якщо «притягуєтеся» повторно — від 8500 до 17000 грн.).

При цьому «заадмінити» перевіряючі можуть як особу, яка приймала платіж, так і особу, яка здійснює платіж. Не страшний цей штраф тільки звичайним «фізикам» (не ФОП).

«Рятувальний круг» стосовно цього адмінштрафу — граничний строк для його застосування. Відповідно до ст38 КУпАП — не пізніше ніж через 2 місяці з моменту вчинення правопорушення. Тобто якщо ви ненароком порушили зазначені вище обмеження, то щоб вас притягнули до адмінвідповідальності, необхідно, щоб з моменту допущення порушення і до моменту перевірки ще не минуло 2 місяці.

Також виділимо ще два моменти:

— стосовно самих готівкових обмежень вас зорієнтує наша стаття «Розрахунки готівкою: пам’ятайте про обмеження!» з журналу «Бухгалтер 911», 2015, № 3;

— актуальну на сьогодні верхню межу для готівкових розрахунків визначено постановою № 210***. НБУ погрожує найближчим часом знизити 150-тисячне обмеження (розрахунки за участі звичайних «фізиків» — не ФОП) до 50 тис. грн. Але поки що цього не сталося.

*** Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

Неоприбутковування готівки в касах

Розмір штрафу вражає — він дорівнює неоприбуткованій сумі готівки х 5.

Плюс дров у багаття підкидають «приколи» перевіряючих, які ввели в ужиток такі поняття, як «неповне», «несвоєчасне» оприбутковування готівки.

Оприбутковування готівки — це сукупність таких дій: фіксація повної суми готівки в чеках РРО і КОРО (якщо є РРО), або ж у ПКО і касовій книзі (якщо немає РРО). Це випливає з  п. 2.6 Положення № 637.

Але свого часу ДПАУ в листі від 05.05.2010 р. № 8795/7/23-7017/538 і НБУ в листі від 16.04.2010 р. № 11-110/2010-6116 (ср. 025069200)додали третій обов’язковий доданок у рівність «оприбутковування готівки» — запис у касовій книзі.

На їх думку, готівка вважається:

неповністю оприбуткованою, якщо готівку проведено через РРО і в день її надходження відображено у касовій книзі (для ФОП це буде Книга обліку доходів (і витрат)), але не проведена в КОРО. З податківцями тут сперечатися безглуздо. ВСУ традиційно їх підтримує;

оприбуткованою несвоєчасно, якщо кошти проведено через РРО і відображено в КОРО, але в день їх отримання не проведено за касовою книгою (для ФОП це буде Книга обліку доходів (і витрат)). Тут уже доказова база «кульгає». Положення № 637 таких вимог не містить. З податківцями сперечатися можна. Водночас і тут успіх не гарантований. Наприклад, ВАдСУ в постанові від 12.02.2014 р. № К-36195/10 «голосує» за одночасне оприбутковування готівки в КОРО та касовій книзі.

ФОП-єдиноподатники, увага! Якщо ви працюєте без РРО, для вас належним оприбутковуванням вважається відображення «вхідної» готівки у Книзі обліку доходів (і витрат). З цим погоджуються й суди (див., зокрема, постанову ВАдСУ від 08.04.2013 р. № К-35180/10).

Податківці вважають, що якщо не роздрукований Z-звіт, то за таким фактом вони можуть накласти 5-кратний штраф за неоприбутковування, оскільки в КОРО запис повинен робитися на підставі саме Z-звіту.

Перевищення строків використання виданої під звіт готівки

Розмір штрафу — 25 % виданих під звіт сум. Повне формулювання правопорушення згідно з  Указом № 436/95 уключає також «видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів».

Але щоб розібратися з штрафом, спочатку з’ясуємо, про які строки йдеться. Так, згідно з  п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт:

— на закупівлю сільгосппродукції і заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів з дня видачі готівкових коштів під звіт;

При видачі підзвітній особі готівки як на відрядження, так і для вирішення в ньому виробничих (господарських) питань строк, на який видано готівку під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення строку відрядження.

— на відрядження — на час перебування у відрядженні;

— на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Подання звіту про використання кошів**** з порушенням установлених строків згідно з  п. 7.39 Положення № 637 дозволяється тільки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

**** Форму такого звіту затверджено наказом Міндоходів від 24.12.2013 р. № 845.

У разі наявності порушення та відсутності можливих «обхідних лазівок» може бути застосовано штраф. Зверніть увагу: «світить» він роботодавцеві (хоча винним за фактом є підзвітник), тому його завдання — вжити всіх заходів, щоб наведені строки не було порушено. Якщо ж це не дасть бажаного результату, то, будучи оштрафованим, роботодавець зможе звернутися з регресною вимогою про відшкодування понесених збитків до підзвітника, який провинився.

І ще: строки, що застосовуються за несвоєчасне повернення виданих під звіт грошей, і строки обов’язкового подання звіту згідно з ПКУ (установлені пп. 170.9.2 і 170.9.3 для невключення підзвітних сум до оподатковуваного доходу фізособи)— це дві великі різниці. Для застосування цього штрафу значення має додержання саме перших.

Проведення готівкових розрахунків без подання отримувачем коштів платіжного документа

Розмір штрафу дорівнює сумі сплачених коштів. Документом, що цікавить нас, може бути товарний або касовий чек, квитанція до прибуткового ордера або інший письмовий документ. Головне, щоб він підтверджував сплату покупцем готівки.

Здавалося б, ця норма стосується продавців товарів (робіт, послуг) в їх відносинах з покупцями. Але це зовсім не так! Ситуацію свого часу роз’яснили податківці (лист від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019), зазначивши, що насправді ця норма стосується порушень суб’єктом господарювання порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітниками готівки без надання ними підтверджуючих документів.

Розрахункові ж операції в готівковій і безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг регулює Закон про РРО. Тобто в ньому і в Указі № 436/95 йдеться про різні порушення, а отже, і різні штрафи.

Тому штрафи, що цікавлять нас, застосовують до суб’єктів, які ведуть облік касових операцій з порушенням норми п. 7.41 Положення № 637. Вона вимагає встановлення достовірності підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів, виданих під звіт як на відрядження, так і на інші потреби.

«Мертві душі» Указу № 436/95

Ураховуючи, що документ уже встиг «взятися сивиною», не обійшлося в ньому й без фактично «неробочих» норм. Передбачено їх абз. 4 і 7 ст. 1 Указу № 436/95.

Перша встановлювала відповідальність за витрачання готівки з виручки від реалізації та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих з кас установ банків) на виплати, пов’язані з оплатою праці за наявності податкової заборгованості. Норма втратила свою актуальність у зв’язку з тим, що зараз (на відміну від законодавства, що діяло раніше) обмежень з використання готівки, якщо є податковий борг, не передбачено. Погоджується з цим і НБУ (листи від 13.04.2005 р. № 11-113/1228-3747 і від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627).

Податківці начебто також не проти, от тільки висловлена ця їх думка була в консультації із ЗІР, що наразі не діє.

Друга повелівала покарати за нецільове використання отриманої в банку готівки у розмірі витраченої суми. Тільки ця норма також «наказала довго жити», адже суб’єкт господарювання має повне право вільно розпоряджатися своїми коштами на рахунках у банках (підтвердження — ст. 1066 — 1068 і  1074 ЦКУ). Відрадно, що й НБУ не проти такого перебігу подій (див. листи від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214 і від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907).

«Терміни життя» штрафів

Штрафи, передбачені Указом № 436/95, є адміністративно-господарськими санкціями (див. лист НБУ від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220). Але чи застосовуються до них строки давності, установлені ч. 1 ст. 250 ГКУ?

Нагадаємо: за загальним правилом адміністративно-господарські санкції можуть накладатися протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 1 рік з дня його вчинення.

Змушені вас розчарувати. Частина 2 ст. 250 ГКУ не поширює ці загальні правила на штрафні санкції за порушення норм законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи.

На думку НБУ, на такі штрафи поширюється встановлений ст. 102 ПКУ строк давності у 1095 днів (див. лист від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354).

Тож приводів для особливого оптимізму тут немає.

m.shevchuk@buhgalter911.com

готівкові кошти, штрафні санкції додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті