Так «від коли» ж запрацювало повідомлення?
Форма повідомлення наведена в додатку до Порядку № 413*. При цьому податківці вважають «днем народження» цієї форми 3 липня, коли вона була офіційно оприлюднена (детальніше — у «Бухгалтер 911», 2015, № 29, с. 4). До речі, і ми підтримували таку позицію. А ось фахівці Мінсоцполітики «учепилися» за 27 червня, коли був оприлюднений текст Порядку № 413, але без форми (див. лист Мінсоцполітики від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15).
Це перший невеселий висновок, який можна охарактеризувати приказкою «пани лаються, а у холопів чуби тріщать». Адже в проміжку між 27.06.2015 р. і 02.07.2015 р. були такі роботодавці, які приймали працівників, але… не подавали повідомлення.
Штраф великий? Ні, ще більший!
Сумнівів немає: допуск до роботи без повідомлення податківців — це порушення вимог трудового законодавства, а саме ч. 3 ст. 24 КЗпП. Отже, має прийти покарання. Але ось щодо міри покарання наші думки з Держінспекцією України з питань праці (далі — Держпраці), яка тут виступає «катом», не збігаються.
Ми вважаємо, що в цьому випадку:
— роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 мінзарплати (поки ще 1218 грн., а після внесення змін до Закону про Держбюджет — 1378 грн.**) як за порушення інших вимог трудового законодавства ( абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
— до посадовців застосовується адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 КпАП).
А ось Держпраці, яка нещодавно висловила свою думку з цього питання, не розмінюється на дрібниці та прирівнює неподання повідомлення до фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Тому до роботодавця за неподання повідомлення й застосовують штраф, установлений абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а це аж 30 мінзарплат.
Поки ще 36540 грн., а після внесення зміни до Закону про Держбюджет — 41340 грн.**).
** Детально про це читайте у «Бухгалтер 911», 2015, № 37, с. 4.
Та й «ставки» адмінштрафу через це підвищуються: від 8500 до 17000 грн. ( ч. 3 і 4 ст. 41 КпАП). На жаль, думку Держпраці дублює й головне «трудовідомство» — Мінсоцполітики в уже згаданому вище листі.
Але з чого раптом такий шоковий висновок? Виявляється, Держпраці вважає, що укладення трудового договору включає видання наказу та подання повідомлення до органів ДФСУ (див. лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).
Ми з такою думкою не згодні. На наш погляд, конструкція ч. 3 ст. 24 КЗпП свідчить про те, що допуску до роботи передують два самостійні етапи: 1) оформлення трудового договору шляхом видання наказу (письмова форма трудового договору використовується тільки у випадках, зазначених у ч. 1 ст. 24 КЗпП); 2) повідомлення податківців про нового працівника.
У ч. 3 ст. 24 КЗпП між вищезгаданими етапами стоїть сполучник «і», що означає: законодавець не мав на увазі під оформленням трудового договору, зокрема, повідомлення податківців.
Порушення першого етапу, згодні, має «каратися» за всією суворістю закону. Адже неоформлений працівник — це зарплата «в конверті» тощо. Проте другий етап — це усього лише «додатковий сигнал» податківцям, який, до речі, дублює подання таблиці 5 Звіту за формою № Д4. При цьому працівник є офіційно оформленим, зарплата нараховується/виплачується, податки сплачуються, звітність подається. Таке суворе покарання виглядає щонайменше несправедливим.
Разом з тим повинні попередити: зважаючи на наявність такого «нехорошого» листа від відомства, яке безпосередньо каратиме за «трудові» порушення, краще не ризикувати та не забувати подавати повідомлення про прийняття працівника. Забудькуватість дуже дорого коштуватиме. А в разі боротьби за справедливість вас чекають судові тяжби.
Але й це ще не всі «шоки». На штраф, передбачений ч. 2 ст. 265 КЗпП, не поширюються строки давності, установлені ст. 250 ГКУ (протягом 6 місяців з дня виявлення, але не пізніше ніж через 1 рік з моменту вчинення).
На це є пряма вказівка у ст. 265 КЗпП.
Тобто навіть якщо ми це порушення припинимо (повідомимо податківців про прийняття працівників), закінчення 1 року з цього моменту нам не допоможе. Хоча для адмінштрафу ( ч. 3 ст. 41 КпАП) картина більш оптимістична — штраф не можна накласти через 3 місяці з моменту припинення адмінпорушення (повідомлення податківців).
Штраф за допуск до роботи без повідомлення накладатиме Держпраці, але тільки після того, як КМУ «явить світу» відповідний порядок. Однак відсутність порядку не означає, що в майбутньому вас не покарають за помилки, допущені сьогодні.
Повідомлення поштою: пряник чи капкан?
Відповідно до Порядку № 413, крім електронного способу подання повідомлення, його можна подати на папері (разом з копією в електронній формі або якщо трудові договори укладені не більше ніж з 5 особами). І тут починається «бій титанів» на ґрунті того, можна чи ні надсилати повідомлення поштою?
Держпраці вважає, що повідомлення на папері можна надіслати поштою (див. лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).
Датою повідомлення буде дата відправлення листа відповідно до поштової квитанції.
Однак головне міністерство — Мінсоцполітики говорить, що надсилання поштою не передбачене (див. лист від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15).
На нашу думку, з урахуванням драконівських штрафів поки що краще не ризикувати з відправленням поштою, а далі видно буде.
