* Про зміни щодо них ви могли прочитати у статті «Податки/збори «другого плану»: до і після» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 4.
Екоподаток
Платники екоподатку визначені в п. 240.1, а неплатники — у пп. 240.3 — 240.5 ПКУ. Тут «тихо та любо». У тому плані, що останнім часом жодних змін не спостерігається. Нагадаємо лише декілька моментів для «новачків».
Питання, що свого часу набило оскому… Зараз вже на 100 % визначено, що розміщення відходів — це розміщення в розумінні п.п. 14.1.223 ПКУ: постійне (остаточне) перебування чи захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримані дозволи уповноважених органів. Тому «звичайні» підприємства, які тільки утворюють відходи та тимчасово їх зберігають до передачі на утилізацію/захоронення, платниками екоподатку не є.
Не заперечують навіть податківці (див. роз’яснення в категорії 120.01 ЗІР), але вони висувають при цьому додаткову умову — наявність договору на видалення та утилізацію відходів із суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами). Те саме — якщо відходи (у тому числі металобрухт) продаються як товар або використовуються у власному виробництві платника.
Екоподаток за «повітряне забруднення» сплачується за викиди в атмосферне повітря виключно стаціонарними (у розумінні п.п. 14.1.230 ПКУ) джерелами забруднення.
На думку податківців, до стацджерел можна віднести серед іншого парові та водогрійні котли, виробничі печі, дизель-генератори, газозварювальні установки, газорізальне обладнання, а також міні-електростанції (див. роз’яснення в категорії 120.09 ЗІР).
Якщо ви здійснюєте скиди стічних вод не у водний об’єкт, а в міську каналізацію, сплачувати екоподаток не потрібно. У цьому випадку ви просто сплачуєте певну суму за послуги водовідведення за укладеними з відповідним комунальним підприємством договорами, до якої може входити у тому числі і компенсація екоподатку. Такої самої думки дотримується й ДФСУ (див. лист від 19.02.2016 р. № 3723/6/99-99-15-04-01-15).
Філії та інші відокремлені підрозділи юрособи самостійними платниками екоподатку не є (див. також роз’яснення податківців у категорії 120.01 ЗІР), тому звітувати за них зобов’язане головне підприємство.
Єдиною зміною, внесеною податковою mini-реформою в частині екоподатку, є зростання його ставок. Звітуючи за І квартал, застосовувати доведеться вже підвищені розміри. Їх знайдете:
— за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення — у ст. 243 ПКУ;
— за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти — у ст. 245 ПКУ;
— за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах — у ст. 246 ПКУ.
Для визначення розміру податкових зобов’язань з екоподатку необхідно використовувати відповідні документи, зокрема, дозвіл на викиди забруднюючих речовин. Відповідно до нього здійснюють ідентифікацію видів таких речовин, визначають клас їх небезпеки та інші дані, деякі з яких можуть стати в нагоді під час розрахунку податкових зобов’язань. Як і раніше, при скидах забруднюючих речовин в озера і ставки розраховане значення доведеться також збільшити на коефіцієнт 1,5.
Результати розрахунків залишається перенести до декларації. Для складання звітності з екоподатку використовуйте форму декларації, затверджену наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715**. Граничний строк її подання за І квартал — вівторок, 10 травня. Сплатити зобов’язання, визначені в ній, необхідно не пізніше п’ятниці, 20 травня.
** Знайомству з якою при її появі була присвячена стаття «Зустрічайте: нова дека з екоподатку» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 40.
Номер декларації вказується арабськими цифрами починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року декларацій. Відповідно, якщо платник не подавав уточнюючих декларацій з початку поточного року, порядковий номер декларації за I квартал 2016 року буде «1».
А про спеціальні правила відмови від подання «екопустушок» ви могли довідатися зі статті «Без екоподатку: коли не обійтися без заяви», опублікованої в попередньому номері журналу.
Рентна плата за спецводокористування
Тут також усе практично без змін. Платники ( п. 255.1 ПКУ) і неплатники ( пп. 255.2, 255.4, п.п. 5 п. 297.1 ПКУ) ті самі.
Значимою зміною для платників рентної плати за спецводокористування є зростання ставок. Саме підвищені з 01.01.2016 р. їх величини використовуйте при проведенні розрахунків.
Що стосується декларації, то складати її доведеться за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719***. Строки подання є стандартними для квартальної звітності. Тобто граничний строк для подання декларації — вівторок, 10 травня. Розплатитися за зобов’язаннями доведеться не пізніше п’ятниці, 20 травня.
*** Про появу якої ми інформували вас у статті «Об’єднана дека за рентними платежами: перше знайомство» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 40.
Нагадаємо: віднедавна для всіх видів рентної плати (перелічені в п. 251.1 ПКУ) передбачена загальна форма декларації. Благо, платників рентної плати за спецводокористування не зачепила зміна базового звітного періоду****, тому податкові зобов’язання саме за водною рентою слід, як і раніше, відображати поквартально. Тобто першим звітним періодом 2016 року є І квартал. **** На яких саме платників рентної плати поширилася дія цієї зміни, ви могли прочитати в матеріалах «Адміністрування податків: правки «косметичні» і не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 3) і «Податки/збори «другого плану»: до і після» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 4).
У самій декларації платникам рентної плати за спецводокористування доведеться вказати такі дані:
1) податкові зобов’язання за І квартал — рядок 4.4. Якщо у звітній декларації не виправляють помилки попередніх періодів, то цей рядок виявиться єдиним заповненим (що стосується рентної плати за спецводокористування);
2) різниця, яка є перевищенням суми збільшення над сумою зменшення податкових зобов’язань періоду, що уточнюється, — рядок 4.4.1;
3) сума штрафу — рядок 4.4.2;
4) сума пені — рядок 4.4.3.
Ясна річ — дані про штраф доведеться відображати лише в разі виникнення недоплати внаслідок впливу помилок, допущених у минулих звітних періодах, пеню ж доведеться нараховувати, якщо з виправленням запізнилися більш ніж на 90 календарних днів (якщо менше — п. 129.9 ПКУ звільняє від її нарахування та сплати). Заповнюється ж декларація на підставі даних з додатків 5, 6 і 7. У них здійснюють безпосередній розрахунок податкових зобов’язань. При цьому вторинні водокористувачі (найпоширеніша категорія платників ренти за спецводокористування) заповнюють додаток 5, тоді як додаток 6 — особи, які використовують поверхневі води для потреб водного транспорту (за I квартал декларація «водотранспортниками» не подається, рента не сплачується), а додаток 7 — суб’єкти гідроенергетики.
Декларація подається починаючи з того періоду, коли фактично почалося спецводокористування, — незалежно від строку дії дозволу на нього. Навіть якщо строк дії дозволу закінчився, а платник продовжує спецводокористування — він не припиняє подавати декларацію. Сплачувати спецводоренту в такому разі доведеться у п’ятикратному розмірі — як за понадлімітне використання (див. роз’яснення в категорії 121.05 ЗІР). А ось якщо після того, як минув строк дії дозволу, водокористувач припинив використання води — надалі декларація не подається. У такому разі квартал, в якому закінчився строк дії дозволу, буде останнім звітним періодом.
Стосовно заповнення додатка 5 зауважимо таке. Ідеться про проблему, яка виникає у платників «загальної» спецводоренти (за використання поверхневих та/або підземних вод) при розрахунку податкових зобов’язань у рядку 11. Для таких платників значення показника V = 100. Але алгоритм розрахунку спеціалізованого програмного забезпечення для кодів водних об’єктів класу 1.1.0 неминуче видає V = 1. Отже, сума податкових зобов’язань збільшується у 100 разів порівняно з тією, яка має бути. Що робити в цьому випадку?
На нашу думку, із ситуації, що склалася, є два виходи. Перший — відключити автозаповнення декларації. Схоже, саме до цього варіанта схиляються податківці (принаймні у своїх усних роз’ясненнях). Другий — через рядок 9. У цій графі потрібно вказати ставки спецводоренти з розрахунку не на 100 куб. м, а на 1 куб. м.
Простіше кажучи, розділити на 100 ставку, установлену пп. 255.5.1 і 255.5.2 ПКУ. І у спеціальному полі декларації (керуючись п. 46.4 ПКУ) пояснити, чому ви це зробили. 
