Чи можуть податківці визнати правочин незаконним? Однозначно, не можуть. Протиріч з ЦКУ і ГКУ немає. Так, є правила «розмежування» між групами єдиного податку (ЄП) — для застосування того чи іншого алгоритму оподаткування. Так, є податкові наслідки для випадку, коли ППЄП «виходить за межі дозволеного» для своєї групи. Але це жодним чином не впливає на законність вчинюваного правочину.
Тому юрособа та ППЄП групи 1 мають право укласти та виконати договір постачання.
Чим це позначиться для них у «податковому плані» — розглянемо далі.
Чим гукнеться ЮО
Для юрособи така операція не матиме жодних негативних наслідків. Вартість товару, придбаного у ППЄПа, цілком можна включити до витрат. За наявності первинного документа, зрозуміло.
Жодних різниць за придбаннями у ППЄПів ПКУ не передбачає. Для ПДФО- і ВЗ-«неутримання» слід подбати про підтвердження підприємницького статусу продавця.
Далі, незважаючи на те, що ПДФО та ВЗ ви не справляєте, у формі № 1ДФ усе одно потрібно показати виплату доходу ППЄПу (ознака доходу — «157»).
Цікаво, що податківці дозволяють не відображати у формі № 1ДФ виплату ППЄПу, якщо підзвітна особа юрособи придбала у нього послуги, перебуваючи у відрядженні (категорія 103.25 ЗІР). Обґрунтування податківців — «оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження».
Що ж, логіка є видимою. Причому ліберальною.
Але чи можна її «приміряти» на придбання підзвітною особою товарів для підприємства?
Ні, не можна. Причому не має значення, яким чином буде здійснена оплата.
Тому подання форми № 1ДФ при цьому є неминучим*.
* Корисні нюанси з цього питання ви зможете знайти у статті «Стукаємо» до податкової на контрагентів-ФОП: запитання щодо форми № 1ДФ» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 44).
У будь-якому разі, як бачимо, для юрособи взаємодія з ППЄПами групи 1 нічим не загрожує, чого не скажеш про самих ППЄПів.
Чим гукнеться ППЄПу
По-перше, ППЄП групи 1, який допустив продаж товару юрособі (у тому числі її підзвітній особі), втрачає право бути спрощенцем. Дозволеним для нього, нагадаємо, є лише роздрібний продаж товарів (якщо говоримо про підприємців-торговців). Продаж товарів юрособі (суб’єкту господарювання) є оптовим (нехай навіть товар продається в єдиному примірнику).
Нагадаємо, що роздрібна торгівля — це продаж товару кінцевим споживачам, тобто населенню. А оптова — це продаж товару юрособам або підприємцям (пп. 4.4 і 4.5 ДСТУ 4303:2004, секція G КВЕД-2010). Обсяг проданих партій товару не має значення! По-друге, з відповідного доходу потрібно буде сплатити ЄП за ставкою 15 %.
Формально ППЄП повинен у такому разі подати заяву про перехід на загальну систему (ЗС). При цьому до кінця кварталу він може допрацювати на спрощенці (загальносистемником стане з початку наступного кварталу ( п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ)). Після чого повинен буде подати декларацію платника ЄП у «квартальний» строк.
Якщо заяву не буде подано, то податківці довідаються про перехід на ЗС із декларації, поданої у «квартальний» строк (тоді як ППЄПи групи 1, які нічого не порушували і не «перестрибували» до «старших» груп, звітують тільки за підсумками року в річні строки).
Якщо заява та декларація не будуть подані (наприклад, у тому випадку, якщо ППЄП «не в курсі» того, що він порушив умови перебування у групі 1) і це порушення згодом виявлять податківці, то вони можуть «розлучити» ППЄПа зі спрощенкою заднім числом, а це досить небезпечно у плані штрафів**.
** Про них ми розповідали у статті «Якщо вас «розлучили» зі спрощенкою «заднім числом» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 43).
Крім того, такий ППЄП не зможе повернутися на ЄП ще як мінімум рік ( п. 299.11 ПКУ). Що ж робити?
Якщо оплата вам надходитиме з рахунка юрособи або підзвітна особа вимагатиме документи, що підтверджують підприємницький статус, то відмовтеся від правочину. Адже ви розумієте, що маєте справу з постачанням (оптовим продажем) і такі операції вам «вилізуть рогом». Ну а якщо ви вже «провернули» такий правочин, то попросіть покупця розірвати договір, поверніть йому гроші (а він вам — товар). Виручка, повернена внаслідок розірвання договору, не включається до доходу ППЄПа ( п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Тому негативних наслідків можна буде уникнути.
Оскільки такі операції є «слизькими», за ними має бути максимум документів: угода про розірвання договору, лист про повернення оплати, лист про повернення товарів, платіжне доручення на повернення грошей покупцю-юрособі тощо. Якщо ж покупець нічим не видав, що він діє як підзвітна особа (придбаває товари для потреб юрособи), і ви продали йому товари як пересічній людині, то залишається сподіватися на те, що покупець не покаже виплату на вашу користь у формі № 1ДФ, і мати напоготові такі аргументи:
— ваша торгівля організована як роздріб, тобто ви пропонуєте покупцям «долучитися» до умов вашого публічного роздрібного договору купівлі-продажу ( ст. 698 і 633 ЦКУ), але жодним чином не укласти договір постачання;
— ви продали товар фізособі на загальних для усіх покупців умовах, не отримуючи від неї пропозиції укласти договір (оферту) від імені суб’єкта господарювання.
Тоді маємо звичайний роздрібний продаж фізособі.
Свого часу податківці просували саме таку логіку, коли примушували сплачувати «роздрібний» акциз з проданого суб’єктам господарювання палива через АЗС. 
