Визнання банку неплатоспроможним: чим відгукнеться?
Перший крок «похилом» для банку — визнання його проблемним відповідно до ст. 75 Закону № 21211. Але на цьому етапі банк ще може поправити стан справ. Чого не скажеш про випадки визнання банку неплатоспроможним згідно зі ст. 76 вказаного Закону. НБУ не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про таке рішення ФГВФО, після чого той запроваджує в банку тимчасову адміністрацію (далі — ТА).
1 Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.
Після цього управління банком здійснює уповноважена особа Фонду. Вимоги щодо її дій з виведення неплатоспроможного банку з ринку прописані в ч. 2 ст. 39 Закону № 44522, згідно з якою таке виведення можливе шляхом:
2 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.
1) ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізосіб;
2) ліквідації банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов’язань на користь приймаючого банку;
3) відчуження всіх або частини активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;
4) створення та продажу інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань неплатоспроможного банку та подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;
5) продажу неплатоспроможного банку інвестору.
НБУ не здійснює банківський контроль над банком, в якому запроваджена ТА або здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому порядку.Під час запровадження ТА згідно з п. 1 ст. 36 Закону № 4452 не здійснюють задоволення вимог вкладників3 та інших кредиторів банку.
3 Вкладники — це фізособи (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452).
Винятки існують для вкладів за деякими договорами на користь звичайних фізосіб і фізосіб-підприємців (ФОП). Також це обмеження не працює при виконанні операцій з виплати переказу коштів фіз- і юросіб, що надійшли на їх рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Подальша «доля» банку може передбачати або повну його ліквідацію (для прийняття рішення про ліквідацію банку НБУ відведено 5 днів з дня отримання пропозиції ФГВФО про ліквідацію банку), або перехід права власності на нього іншому власнику з подальшим поновленням нормальної роботи.
Для пред’явлення претензій до банку, що ліквідується, ви маєте 30 днів з дня відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
ФГВФО не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці (http://www.fg.gov.ua/).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону № 4452 Фонд публікує відомості про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» не пізніше ніж через 7 днів з дня початку процедури ліквідації банку. У такий же строк ФГВФО розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку, у всіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.Але що ми все про банк? Пропонуємо перейти безпосередньо до проблем, з якими у разі його неплатоспроможності можете стикнутися ви самі.
Недоступні гроші на рахунку
Як ви вже знаєте, під час запровадження ТА в банку той припиняє задовольняти вимоги своїх вкладників і кредиторів. Часто виникає дискусія на предмет «А хіба клієнт банку, який уклав з ним договір на розрахунково-касове обслуговування, є кредитором?!» На жаль для клієнта, банки вважають його таким, спираючись на ст. 2 Закону № 2121, згідно з якою кредитор банку — це юр- або фізособа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника стосовно його майнових зобов’язань. Не на користь клієнта той факт, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452 уповноважена особа ФГВФО (у разі делегування їй повноважень) має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
Суди також часто підтверджують — «Так, кредитор!»4.
4 Див., наприклад, постанови ВСУ від 10.06.2015 р. № 3-223гс15, від 25.03.2015 р. № 3-24гс15, від 29.04.2015 р. № 3-61гс15.
Отже, доведеться чекати. При цьому можливі два варіанти розвитку подій. У разі «меншого з двох лих» активи та зобов’язання банку перейдуть новому власнику, після чого банк відновить обслуговування клієнтів.
Якщо ж банк буде піддано ліквідації, то клієнт, хоч-не-хоч, стане його кредитором. У 30-денний строк з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку необхідно заявити про свої вимоги до нього.
Покваптеся, адже після закінчення 30 днів ФГВФО припиняє приймання вимог кредиторів, а будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, окрім вимог вкладників-фізосіб. Такий порядок прописаний в ч. 1 ст. 49 Закону № 4452.Вимоги погашають у порядку черговості, наведеному у ст. 52 Закону № 4452 (ср. ). Причому юрособи — клієнти банку, не пов’язані з ним, там сьомі у черзі. Вимоги до банку, не задоволені у зв’язку з недостатністю майна, вважаються погашеними ☹.
Не сплатили податки
Можлива ситуація, коли у зв’язку з неплатоспроможністю банку він не виконав доручення зі сплати податку / збору / обов’язкового платежу. «Хто є правим, хто винуватим» у такій ситуації?
Відрада для платника податків — п. 129.6 ПКУ, згідно з яким за порушення строків зарахування податків до бюджетів5 з вини банку6 саме банк несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджетів5. А ось платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів5, уключаючи нараховану пеню або штрафи.
5 Або державні цільові фонди.
6 Те саме стосується Держказначейства в разі обслуговування рахунків платників у СЕА ПДВ (але в цьому випадку це нас не цікавить).
Підтверджує справедливість такого твердження і ДФСУ, вказуючи (категорія 138.05 ЗІР), що податківці не застосовують до платника податків штрафні санкції в разі несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів банку.
Однак для звільнення від відповідальності платник повинен подати до податкової заяву з копіями платіжних документів, що посвідчують факт їх подання до банку.
Такий самий порядок дій платника і в разі «збою» у сплаті ЄСВ (див. категорію 301.08 ЗІР).Водночас виникає запитання із сумами, що «зависли»: чи потрібно вам повторно здійснювати платіж, якщо гроші до бюджету так і не потрапили? Однозначної відповіді на нього, на жаль, немає. Висновок залежить, головним чином, від того, який з двох підходів до моменту виконання податкового зобов’язання застосовувати. Якщо той, який ближче податківцям (обов’язок платника виконується із зарахуванням коштів на єдиний казначейський рахунок), то, очевидно, податок доведеться перерахувати повторно. Податківці при цьому можуть посилатися на те, що п. 129.6 ПКУ знімає з платника лише відповідальність, тоді як обов’язок зі сплати податку зберігається (лист ДФСУ від 19.05.2015 р. № 1365/99-99-10-03-02-18). Зрозуміло, що цей підхід є найбезпечнішим.
Якщо ж вважати, що обов’язок припиняється з поданням платіжного доручення, то необхідності в повторному перерахуванні податку немає (адже обов’язок платника вже виконаний). Правильність цього підходу свого часу підтверджували як чиновники (див. лист Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 05.09.2002 р. № 06-10/360), так і суди. Таким чином, якщо ви віддасте перевагу цьому підходу і вирішите не «годувати» бюджет ще однією порцією податків, у вас є усі шанси відстояти свою правоту.
При цьому окремо виділимо сплату ЄСВ. На відміну від ПКУ, Закон про ЄСВ прямо вказує на день, який вважається датою сплати ЄСВ. При безготівковій сплаті ним є день списання відповідної суми з рахунка платника.«Завис» платіж контрагенту
Ворогу не побажаєш стикнутися з ситуацією, коли гроші, які за дорученням покупця (замовника) мають бути перераховані на рахунок постачальника (виконавця, підрядника), банк «заморозив» унаслідок своєї неплатоспроможності.
Тут ситуація ще більш неприємна, адже законодавчі «поблажки» не врятують від відповідальності перед контрагентами. Тому наша вам порада: спробувати домовитися з ними по-доброму, попросивши погодитися на відстрочення платежу.
Якщо ж такий варіант не пройшов, тоді майте на увазі: п. 30.1 Закону № 23467 вважає переказ завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок одержувача або її видачі йому в готівковій формі. ВГСУ в постанові № 148 вказує, що порушення банком, який обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, у зв’язку з чим відбулося прострочення виконання грошового зобов’язання, не звільняє боржника від відповідальності за його невиконання.
7 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
Однак це надає боржнику право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою про сплату пені відповідно до п. 32.2 Закону № 2346.А от якщо порушення строків завершення переказу було допущене банком, який обслуговує одержувача, тоді платник не несе відповідальності за прострочення перед одержувачем (відповідно до абз. 2 п. 32.2 Закону № 2346). Банк же «наражається» на пеню в тих самих розмірах, що й банк платника.
Норми ЦКУ також не на боці платника, що проводив платіж через банк, який несподівано «здувся». Так, ст. 625 цього Кодексу свідчить, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Причому якщо він прострочить виконання грошового зобов’язання, то на вимогу кредитора зобов’язаний буде сплатити не лише суму боргу (з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення), а й 3 % річних9 від простроченої суми.
9 Якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.
Облікові наслідки
Запровадження в банку ТА — сигнал про те, що найближчим часом скористатися грошима на своїх рахунках (як поточних, так і депозитних) підприємство не зможе. І оскільки є ймовірність того, що такі кошти і зовсім не повернуться до свого законного власника, то бухгалтер на підставі свого професійного судження може зробити висновок про те, що гроші на рахунках підприємства можна вважати сумнівним боргом.
Сумнівний борг згідно з абз. 7 П(С)БО 10 — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником.Це супроводжується проводкою Дт 37 — Кт 31, на що свого часу вказував Мінфін (лист від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202).
Кошти в інвалюті є сенс перекласифікувати в сумнівну заборгованість за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату прийняття рішення про відкликання ліцензії банку та його ліквідацію. Пояснюється це тим, що вимогу, заявлену в інвалюті, уключають до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній саме за таким курсом згідно з п. 4.21 розд. V Положення № 210.
Резерв сумнівних боргів (далі — РСБ) є сенс створювати за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості, що супроводжується проводкою Дт 944 — Кт 38. Але тільки для високодохідних платників ППП така операція є небажаною у зв’язку з вимогами п.п. 139.1.1 ПКУ, згідно з якими фінрезультат до оподаткування на таку суму доведеться збільшити. А ось зменшують його лише при коригуванні суми резерву у бік зменшення11.
11 З нещодавнім фіскальним роз’ясненням податківців із цього приводу ви могли ознайомитися у статті «Свіжі» роз’яснення податківців: радісні та «сумнівні» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 24).
Якщо при запровадженні у банку ТА заборгованість була визнана в бухобліку сумнівною, то при ліквідації банку є сенс визнати її безнадійною.
Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і ФОП.Фактами, що сигналізують про безнадійність заборгованості, можуть бути:
— несвоєчасно (після закінчення 30 днів з дня опублікування рішення про ліквідацію банку) заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості з банку;
— заявлені вимоги не задоволені у зв’язку з недостатністю майна.
Списання заборгованості супроводжують проводкою Дт 944 — Кт 377 (якщо РСБ не створювали) або Дт 38 — Кт 377 (якщо РСБ був створений).
У податковому обліку вважати заборгованість безнадійною дозволить п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ, згідно з яким такою є заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією.
Суму списаної дебіторської заборгованості згідно з вимогами Інструкції № 29112 обліковують також на забалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника. Ось тільки при повній ліквідації банку особливого сенсу в цьому ми не бачимо.Якщо вам аж надто пощастить і банк поверне-таки заборгованість (або внаслідок його передачі новому інвестору, або якщо майна банку вистачить для задоволення ваших вимог), то в обліку це повинно відобразитися так:
— якщо заборгованість визнали сумнівною, але РСБ не створювали, — Дт 311, 312 — Кт 377;
— якщо заборгованість визнали сумнівною та створили РСБ — така сама проводка + сторнуємо створення резерву на суму заборгованості банку (Дт 944 — Кт 38);
— якщо заборгованість повернули після визнання її безнадійною — Дт 311, 312 — Кт 716. Одночасно списуємо суму заборгованості із забалансового субрахунку 071.
Наостанок побажаємо, щоб заключним етапом співпраці з проблемним банком було саме повернення ваших грошей і в повній сумі ☺. Так, і не забувайте регулярно стежити за «добробутом» банку, в якому відкрили новий рахунок (рахунки), щоб уникнути неприємних ситуацій у майбутньому.