Місцезнаходження юрособи: про що краще знати заздалегідь

¹ Дивіться статтю «9-й стан» у платника ПДВ: до чого це призводить?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 38).

² Матеріали «Перейменували вулицю — дії підприємства» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 50 та «Декомунізація / зміна назви вулиці та документи підприємства: чого вимагають контролери?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 12.

³ Для вас також може бути цікавою стаття «Офіс підприємства — у квартирі засновника: чи є проблеми?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29.

Вступ про місцезнаходження

Місцезнаходження юрособи — це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юрособи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Таке визначення дає ст. 93 ЦКУ. Причому з нового року ст. 1 Закону № 755⁴, яка раніше мала свою думку з цього приводу , йому також «покоряється».

⁴ Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV. Про кардинальні зміни до нього ви могли прочитати у статті «Новації держреєстрації: повний онлайн і К°» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 4).

Крім місцезнаходження, існує також поняття «податкова адреса». Згідно з п. 45.2 ПКУ, це місцезнаходження юрособи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Податкова адреса, таким чином, відповідає місцезнаходженню юрособи.

А ось таких понять, як «фактична» та «юридична адреса», чинне законодавство не містить, незважаючи на їх поширеність у вжитку.

Це, скажімо так, загальні моменти. Ми ж зараз пропонуємо вам розглянути нюанси, пов’язані з реєстрацією місцезнаходження юрособи в квартирі засновника.

Якщо місцезнаходження = адресі засновника: розгрібаємо наслідки

При цьому можливі два варіанти розвитку подій:

1) квартиру (будинок) засновника дійсно використовують для ведення діяльності юрособи (найбільш поширений варіант — використання як офісу);

2) адреса квартири (будинку) засновника значиться як місцезнаходження юрособи лише де-юре. Де-факто ж до такої діяльності він відношення не має. Другий варіант набагато популярніший від першого.

Проте, як видно з наведеного вище визначення місцезнаходження, жодній з умов, що висуваються ст. 93 ЦКУ, квартира (будинок) засновника у такому разі не відповідає.

Продовжуючи розгляд матеріалу, братимемо до уваги обидва можливі варіанти, при цьому виділяючи характерні особливості кожного з них (само собою, якщо вони є).

Проблеми з ПДФО та військовим збором при безоплатному користуванні. Можна говорити, що прибуткових та ПДВ-наслідків при безоплатному користуванні (у користувача) вже немає. А ось про ПДФО, військовий збір, єдиний податок цього, на жаль, не скажеш.

По-хорошому з власником квартири (будинку) потрібно укласти договір, що засвідчує законність користування нею (ним). Це може бути договір оренди або позички⁵. Причому перший є платним. У другому ж потрібно прямо зазначити, що користування є безоплатним.

⁵ За договором позички одна сторона (позикодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку ( ст. 827 ЦКУ).

Якщо квартиру (будинок) дійсно використовують у госпдіяльності (найчастіше як офіс), то її (його), по-хорошому, потрібно перевести до нежитлового фонду.

Але якщо договір не було укладено? У такому разі податківці можуть «побачити» саме орендні відносини. Які ж наслідки це матиме?

ПДФО. Тут (у випадку з орендою) відповідно до п.п. 170.1.2 ПКУ юрособа повинна виступати податковим агентом орендодавця (засновника). Причому об’єкт обкладення ПДФО визначають на рівні не менше мінімальної суми орендного платежу за повний або неповний місяць оренди.

Мінімальну суму орендного платежу визначають згідно з Методикою № 1253⁶. Для цього існує формула:

⁶ Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджена постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253.

П = З х Р,

де П — мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно (у гривнях);

З — загальна площа орендованого нерухомого майна (в м²);

Р — мінімальна вартість місячної оренди 1 м² загальної площі нерухомого майна. Її визначають з урахуванням місцезнаходження об’єкта, інших функціональних та якісних показників.

Встановлюється така вартість органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована нерухомість (у гривнях).

Тішить той факт, що безпосередньо в ПКУ зазначено: якщо мінімальна вартість не встановлена або не оприлюднена до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначають виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди. До речі, місцями мінімальна вартість таки дійсно не встановлена .

Виходить, якщо мінімальної вартості немає і договір не було укладено, то і пред’явити якісь претензії підприємству складно .

До речі, з мінімальною сумою орендного платежу слід «рахуватися» і у тому разі, якщо договір оренди укладено, але суму орендного платежу в договорі встановлено в сумі, нижче цієї межі. ПДФО-наслідки у такому разі повинні визначатися саме виходячи з мінімальної суми орендного платежу.

Військовий збір. Що стосується «молодшого брата» ПДФО — військового збору, то базу для його сплати розраховують аналогічним чином. Єдина відмінність — ставка збору дорівнює 1,5 %.

ЄСВ. Необхідності нараховувати ЄСВ немає, оскільки оренда за своєю правовою природою не є ані роботою, ані послугою (а обкладається саме винагорода за договором робіт/послуг, причому орієнтація — на цивільне законодавство). Це вже нікому не потрібно доводити .

Податок на нерухомість. Його зобов’язана сплачувати саме фізособа — власник квартири (будинку)⁷.

⁷ Дивіться статтю «Податок на нерухомість: актуальні запитання — належні відповіді!» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 37).

Тобто ці турботи юрособи жодним чином не стосуються. Жодного «податкового агентства» у дусі ПДФОшно-військового за юрособою в цьому випадку не закріплено.

Відповідальність. Якщо квартирою (будинком) фізособи-засновника користується юрособа, але відповідний договір не укладено (!), це може мати негативні наслідки. Їх джерело — податківці. Але знову ж таки, це за умови, що мінімальну вартість місячної оренди встановлено та оприлюднено належним чином.

1. Штраф згідно з п. 127.1 ПКУ за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. У нашому випадку йдеться про ПДФО та військовий збір.

Перше порушення карається штрафом у розмірі 25 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті. Повторне протягом 1095 днів — 50 %, третє і наступні — 75 %.

2. Штраф згідно з п. 119.2 ПКУ за неподання⁸ податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, та про суми утриманого з них податку. У нашому випадку караною провиною є неподання форми № 1ДФ. «Важить» таке порушення 510 грн. Повторний «злочин» протягом року після застосування штрафу за таке саме порушення — 1020 грн.

⁸ А також подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками. У такому разі штраф застосовують, якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Як бачите, виходить зовсім невесело .

Як же уникнути подібних неприємностей? Якщо адреса квартири потрібна лише для того, щоб значитися тільки на папері без фактичного розміщення офісу, можна змінити номінальне місцезнаходження на фактичне. Хоча й тут є безліч нюансів.

Якщо ж реєстрація нового місцезнаходження неможлива/проблематична/нецікава, врегулюйте відносини із засновником відповідним договором. Нехай то буде договір оренди або позички.

При цьому якщо ви своїм вибором спинитесь на договорі оренди — це коли обидві сторони хочуть, щоб користування було оплатним (наприклад, підприємство працює на єдиному податку, див. далі), — то не забувайте про ПДФО/військову вимогу:

— розмір орендної плати в договорі може бути навіть «копійчаним»;

— головне, щоб ПДФО і військовий збір утримували із засновника та перераховували до бюджету з урахуванням мінімальної суми орендного платежу.

Як у бухгалтерському, так і в податковому обліку підприємства суми орендної плати можна буде віднести до складу витрат. Навіть для високодохідних платників податку на прибуток у цій частині не передбачено якихось коригувань.

Доходи єдиноподатника при безоплатному користуванні: бути чи не бути? Зареєструвати місцезнаходження за місцем проживання засновника цілком може і юрособа-єдиноподатник. Для неї найбільш актуальним у такому разі буде запитання: чи виникає у юрособи дохід при безоплатному користуванні квартирою засновника?

Виникнути воно могло хоча б тому, що згідно з п. 292.3 ПКУ до суми доходу включається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Прямої відповіді на нього ані в ПКУ, ані в ЗІР знайти не вдасться. Проте звернемо вашу увагу на такі моменти.

По-перше, той-таки п. 292.3 ПКУ уточнює, що безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством. При цьому за такими договорами не мають бути передбачені грошова або інша компенсація вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення.

Щоб послуги вважалися наданими безоплатно, має бути письмовий договір, що засвідчує цей факт.

Якщо укладено договір позички квартири, то, відповідно, можна говорити про «безоплатний» дохід. Якщо ніякого договору немає — то й доходу формально немає.

По-друге, датою отримання доходу єдиноподатника згідно з п. 292.6 ПКУ в цьому випадку є дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих послуг. Тобто такий акт є ще одним атрибутом доходу від безоплатно отриманих послуг.

Відображення доходу від безоплатно отриманих послуг має бути засвідчене актом приймання-передачі безоплатно отриманих послуг.

Вже ці факти наштовхують на думку, що оскільки немає договору і акта, то не повинно бути й доходу. Але чи не угледять порушення в їх відсутності податківці?

Можуть . Або змусять визнати єдиноподатковий «безоплатний» дохід. У такому разі закономірно виникає інше запитання: як оцінити єдиноподатковий дохід? Відповідь на нього ДФСУ дає в підкатегорії 108.01.02 ЗІР. Вона нагадує: якщо ціну в договорі не встановлено і не може бути визначено виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (згідно зі ст. 632 ЦКУ). Враховуючи зазначене, до суми доходу юрособи-єдиноподатника третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.

Поняття «звичайна ціна» при цьому визначене п.п. 14.1.71 ПКУ. У загальному випадку вона відповідає рівню ринкових цін.

Або ж, якщо з безоплатністю зв’язуватися податківці не захочуть, можуть зайти з ПДФО/військового боку (див. вище).

Вихід — укладення договору оренди.

Анулювання ПДВ-реєстрації — забуте минуле?

Завершимо на оптимістичній ноті. Відсутність особи за місцезнаходженням з початку цього року не може стати причиною для анулювання ПДВ-реєстрації. Відповідну підставу вилучили з п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ⁹.

⁹ Про що ми повідомляли вас у статті «ПДВ-новинки-2016» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2, с. 12.

Нагадаємо: раніше цей підпункт робив можливим ПДВ-розреєстрацію за наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запису про відсутність юр- або фізособи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юрособу.

Крім того, Закон № 755 із цього року унеможливив внесення до зазначеного реєстру подібних записів у принципі.

Тому в 2016 році «9-й стан» більше не має під собою хоча б якогось законодавчо обґрунтованого фундаменту.