Як ви вже, напевно, здогадалися — «корінь зла» в тому, що продаж таких товарів, як зошити і підручники, підпадає під звільнення від обкладення ПДВ 
. А раз так, то торговцеві не обійтися без нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за товарами/послугами подвійного призначення. Трохи перефразовуємо: «немає пільги, немає проблеми». Так коли ж вона є, а коли її немає?
Нам дорога до п.п. 197.1.25 ПКУ. Згідно з ним звільняються від ПДВ операції з:
1) постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;
2) підготовлення (літературного, наукового і технічного редагування, коригування, дизайну та верстки), виготовлення (друку на папері або запису на електронному носії), розповсюдження:
— книг, у тому числі електронного контенту (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;
— учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Отже, видавнича пільга з ПДВ поширюється, зокрема, на продаж книг, учнівських зошитів, підручників і словників (українсько-іноземної або іноземно-української мови) тільки вітчизняного виробництва і тільки в разі продажу таких книг на території України.
Якщо ви торгуєте вищепереліченими товарами, які вироблені не в Україні, або якщо вироблені в Україні книги або зошити ви експортуєте, то цієї пільги немає. Товари, що підпадають під пільгу
На перший погляд усе просто і зрозуміло. Проте слід звернути увагу на деякі нюанси. Якщо йдеться про постачання учнівських зошитів, підручників, навчальних посібників і словників, то з переліком пільгових товарів усе більш-менш зрозуміло й однозначно. А ось з книгами не все так просто. Річ у тому, що податківці досі говорять про сумнозвісну «проблему 48 сторінок».
Податківці здавна наполягають на тому, що під видавничу пільгу з ПДВ підпадають тільки книги, обсяг яких перевищує 48 сторінок. Почалося все ще в докодексні часи (див. лист ДПАУ від 20.09.2006 р. № 17535/7/16-1517). З часом сама видавнича пільга еволюціонувала і перемістилася в п.п. 197.1.25 ПКУ. Водночас вимоги податківців про обмеження дії цієї пільги лише «товстими» книгами обсягом більше 48 сторінок залишилися незмінними (див. листи ДФСУ від 04.09.2014 р. № 2935/6/99-99-19-03-02-15 і від 05.07.2017 р. № 969/6/99-99-15-03-02-15/ІПК*).
* У цій консультації податківці висловлюються проти застосування ПДВ-пільги при постачанні розважально(освітньо)-ігрових комплектів (книжок (коди 4901 і 4903 УКТ ЗЕД) з додатковим компонентом (модулем), який призначений для відтворення звуків та мелодій та є невід’ємним (вбудованим) елементом книжки).
Формування податкового кредиту
Як скласти податкову накладну при пільговому постачанні, напевно, знає кожен бухгалтер**.
** Вам на допомогу стаття «Зустрічаємо нову ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 7).
У ПДВ-декларації операції, звільнені від обкладення ПДВ, указуємо в ряд. 5 і розшифровуємо їх у додатку Д6. А ось про що іноді забувають, так це про формування податкового кредиту, пов’язаного з постачанням пільгових товарів.
На сьогодні, нагадаємо, в податковий кредит платники ПДВ включають усі суми за податковими накладними незалежно від того, в якій діяльності — загальній, пільговій або звільненій — використовуються придбані товари. Водночас не всіма сумами «вхідного» ПДВ платник зможе скористатися.
Якщо йдеться про звільнені операції, то податковий кредит, пов’язаний з такими операціями (якщо він є), платник ПДВ повинен компенсувати шляхом нарахування податкових зобов’язань.
Про проведення таких нарахувань прямо говорять:
1) п.п. «б» п. 198.5 ПКУ. У цьому підпункті йдеться про нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за товарами/послугами, які були використані в пільговій операції і при придбанні яких постачальниками були нараховані суми ПДВ (були зареєстровані податкові накладні).
При цьому йдеться про ті товари і послуги, які можна прямо пов’язати (наприклад, за фізичними параметрами) з відповідною пільговою операцією.
Наприклад, вартість пального, використаного при доставці зошитів або підручників, тощо. Проводиться таке нарахування шляхом складання зведеної ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбулася звільнена операція. Звичайно, її потрібно зареєструвати в загальному порядку;
2) п. 199.1 ПКУ. У ньому йдеться про нарахування частково «компенсуючих» (розподільчих) податкових зобов’язань. При здійсненні одночасно оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операцій у платника податку виникає «подвійний» податковий кредит. Тобто податковий кредит за товарами і послугами, стосовно яких не можна точно сказати, яка його частина стосується пільгової, а яка — звичайної (оподатковуваної) діяльності.
Ідеться, наприклад, про податковий кредит, сформований при придбанні комунальних послуг, сплаті орендної плати, придбанні канцтоварів тощо. Про цей вид коригування поговоримо далі. А зараз нагадаємо, що і в першому, і в другому випадку база нарахування податкових зобов’язань визначається виходячи з вимог п. 189.1 ПКУ.
«Розподільче» ПДВ-правило
Найчастіше до товарів/послуг і необоротних активів, призначених для одночасного використання в оподатковуваній і не оподатковуваній діяльності, відносять оренду офісу, комунальні платежі, послуги зв’язку, канцелярські товари тощо.
Якщо постачання поліграфічної продукції, на яку поширюється ПДВ-пільга згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ, було єдиною пільговою операцією, то за підсумками звітного періоду її здійснення нараховуємо податкові зобов’язання за товарами/послугами, які були використані в «подвійних» операціях.
Тобто розподіляється не весь ПДВ за підприємством, а тільки той, який входить у вартість «подвійних» товарів/послуг (див. вище). Для цього розраховуємо коефіцієнт «анти-ЧВ». «Анти-ЧВ» розрахований за формулою: «анти-ЧВ» = 1 - ЧВ.
При цьому ЧВ (частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях) визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних і не оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у відсотках величина застосовується впродовж поточного календарного року. Так визначають ЧВ наприкінці року.
Але якщо йдеться про тих, хто вперше зіткнувся зі звільненими операціями, то ЧВ визначають за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних і не оподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані звільнені операції.
Тобто за даними того місяця, в якому вперше відбувся продаж звільнених товарів. Розраховують розмір «анти-ЧВ» у додатку Д7 до ПДВ-декларації за місяць, у якому відбулося перше пільгове постачання. Для цього слід заповнити рядок 2 у таблиці 1 цього додатка.
До відома! Коефіцієнт, який буде розрахований у гр. 7 рядка 2 таблиці 1 додатка Д7, платники, що вперше здійснили пільгове постачання, застосовуватимуть його до кінця року, поки не зроблять річний перерахунок і не визначать «анти-ЧВ» за весь рік. Ті ж підприємства, які вже мали справу з пільговим постачанням, у звітному році беруть «анти-ЧВ» з додатка Д7, поданого на початку року (за січень або за I квартал).
Щоб нарахувати «компенсуючі»-розподільчі податкові зобов’язання, платникові ПДВ слід не пізніше останнього дня звітного періоду скласти з урахуванням «анти-ЧВ» і вартості товарів/послуг подвійного призначення розподільчу зведену податкову накладну і зареєструвати її в реєстрі.
У наступних періодах поточного року, коли не оподатковуваних операцій не буде, «часткового» нарахування ПЗ теж не буде.
Адже немає одночасного здійснення оподатковуваних і звільнених від ПДВ операцій. А за підсумками року (у декларації за останній період поточного року) проводимо перерахунок коефіцієнта «анти-ЧВ».
