Уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації: є на що звернути увагу

Новий формат уточнюючого розрахунку

Розпочнемо з оновленої форми уточнюючого розрахунку. Так уже повелося, що кожного разу після оновлення ПДВ-звітності старі помилки виправляються за допомогою нового уточнюючого розрахунку. Тобто платник подає уточнюючий розрахунок за формою, встановленою на дату його подання ( п. 50.1 ПКУ, п. 1 розд. IV Порядку № 21*).

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Починаючи з 1 квітня 2017 року діє нова форма уточнюючого розрахунку — у редакції наказу Мінфіну від 23.02.2017 р. № 276.

Тобто виправляючи помилки старих періодів, доведеться провести зіставлення рядків старої і нової ПДВ-звітності. При цьому слід дотримувати такого правила: якщо безпосереднього аналога відповідного рядка в новому уточнюючому розрахунку немає, то показники потрібно вписувати в рядок уточнюючого розрахунку, що найбільше відповідає за змістом. Хоча, враховуючи, що форма ПДВ-декларації помінялася несуттєво, особливих проблем із зіставленням рядків бути не повинно .

Але є «новинка», на яку хочемо звернути увагу, — це порядок виправлення «коригувального» ряд. 7 декларації. А саме, випадок, коли потрібно виправити коригування до «компенсуючих» податкових зобов’язань, нарахованих за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ, або коригування зобов’язань за отриманими нерезидентними послугами з місцем постачання на території України.

До введення нової форми ПДВ-звітності коригування до цих податкових зобов’язань відображалися в загальному «коригувальному» рядку — 7. Тепер же нова форма ПДВ-звітності передбачає, що розрахунки коригування до «компенсуючих» податкових зобов’язань слід відображати все в тому ж ряд. 4.1 (4.2), тобто в тому, в якому нараховувалися «компенсуючі» податкові зобов’язання**.

** Детальніше про це ви можете прочитати в статті «Нова декларація з ПДВ: готуємося до здачі за березень» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 14).

Те ж саме стосується і коригувань зобов’язань за отриманими нерезидентними послугами — їх тепер потрібно проводити в ряд. 6, а не в загальному «коригувальному» ряд. 7.

Так ось: як бути, якщо потрібно виправити коригування за «компенсуючими» податковими зобов’язаннями, раніше відображене за ряд. 7?

Наприклад, у січні 2017 року ви отримали від постачальника товар, призначений для «пільгованої» діяльності, на суму 2400 грн., у т. ч. ПДВ — 400 грн. Нарахували «компенсуючі» податкові зобов’язання на цю суму — 400 грн. (ряд. 4.1).

Але в наступному періоді (у лютому 2017 року) була підписана додугода про зміну ціни. Ціна на товар була знижена до 2100 грн., у т. ч. ПДВ — 350 грн. Підприємство склало розрахунок коригування до «самозведеної» «компенсуючої» податкової накладної, але в ряд. 7 декларації помилково перенесло показники неправильно. Замість значень «250» у колонці А і «-50» у колонці Б, показало відповідно «-240» і «-48».

Припустимо, інших показників у декларації не було.

Помилкова декларація за лютий 2017 року

На перший погляд здається, що виправляти потрібно ряд. 7 (адже саме в ньому помилка). Але уточнюючий розрахунок слід заповнювати вже за новими правилами (п. 1 розд. IV Порядку № 21). Тому виправлення помилки слід показувати за ряд. 4.1 (4.2). І додаток Д1 переадресовує всі коригування за такими операціями до ряд. 4.1 і 4.2.

Уточнюючий розрахунок до декларації за лютий 2017 року

Новий рядок 18.2

Ще один момент. В уточнюючому розрахунку з’явився ряд. 18.2.

Як заповнювати цей рядок, у Порядку № 21 не сказано. Проте, судячи з його формулювання, цей рядок може бути заповнений, тільки якщо уточнюючим розрахунком зменшуються зобов’язання до сплати. Але! Заповнювати його потрібно тільки в тому випадку, якщо за період, який ви виправляєте, у вас є несплачені податкові зобов’язання (визначитися допоможе запит J1302401).

Наприклад, якщо уточнюючий розрахунок подається до декларації за січень 2017 року, то ряд. 18.2 заповнюється, тільки якщо є несплачені (а точніше, не списані Казначейством з вашого ПДВ-рахунку) податкові зобов’язання за січень . У такому разі в довідковому віконці ряд. 18.2 вкажіть суму несплаченого ПДВ за уточнюваний період, а в ряд. 18.2 — суму з гр. 6 ряд. 18, яку направляєте в рахунок несплачених податкових зобов’язань (ця сума не може бути більша, ніж сума, вказана в довідковому віконці ряд. 18.2).

Якщо ж зобов’язання за уточнюваний період сплачені, ряд. 18.2 залишається порожнім.

Виходить, що найбільш вірогідним випадком заповнення ряд. 18.2 буде той, коли помилку виявили за гарячими слідами в поданій поточній декларації (вже після завершення граничних строків її подання) і при цьому зобов’язання за декларацією ще не списані до бюджету.

Як платити за уточнюючим розрахунком?

А тепер ТОП-загадка: куди платити донарахований за уточненкою ПДВ? Це запитання так докладно досі і не роз’яснене .

З 01.01.2017 р. згідно з пп. 200¹.6 і 200¹.2, а також п. 87.1 ПКУ сплата грошових зобов’язань з ПДВ, у тому числі при поданні уточнюючого розрахунку, повинна здійснюватися з ПДВ-рахунку.

Для такого списання податківці повинні подати Держказначейству уточнюючі реєстри на «доплату».

Якщо за уточнюючим розрахунком донараховуються зобов’язання за періоди до липня 2015 року, доплата податкових зобов’язань здійснюється безпосередньо до бюджету ( п. 87.1 ПКУ).

Але вже травень, а в Порядок № 569*** досі відповідні зміни не внесені ! Є лише проект відповідних змін. Про нього ми вже говорили в № 10****. Але відтоді в його «долі» нічого не змінилося. У тому плані, що це, як і раніше, проект.

*** Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

**** Стаття «Як платити ПДВ за уточненкою — підказка з проекту» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 10).

З нього, нагадаємо, випливав важливий висновок: у Порядку № 569 збираються прописати, що:

— платити «самоштраф» і пеню за уточнюючим розрахунком потрібно з поточного рахунку безпосередньо до бюджету;

— а через ПДВ-рахунок ітиме тільки безпосередньо донарахування зобов’язань за уточненкою (гр. 6 ряд. 18 уточнюючого розрахунку).

Тобто логічно саме так чинити вже зараз.

І все б добре, коли б не одне «але». Суперечливі поради від самих податківців. Іноді вони говорять, що платити за уточненкою потрібно безпосередньо до бюджету. А іноді стверджують протилежне. Так, в одній з консультацій в офіційному виданні фіскалів («Вісник. Право знати все про податки та збори», квітень 2017, № 13, с. 47) вказано, що і зобов’язання за уточнюючим розрахунком, і «самоштраф», і навіть пеню потрібно сплачувати виключно з ПДВ-рахунку .

Як чинити, знову ж таки, вирішувати вам. Ми вважаємо, що донараховані зобов’язання за уточненкою потрібно платити на ПДВ-рахунок. Пеню — прямо до бюджету. «Самоштраф» — під знаком питання. Формально згідно із законом — на ПДВ-рахунок. За логікою і за «духом» проекту, про який ми сказали вище, — до бюджету.

ПКУ говорить, що сплачувати з ПДВ-рахунку потрібно грошове зобов’язання з ПДВ. А пеня сюди не вписується.