Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Змінено Порядок подання фінзвітності: у пошуках нововведень

Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтер 911 Липень, 2018/№ 31
Друк
Оновлені норми Закону про бух­облік1 набрали чинності ще з 1 січня 2018 року2. Звісно, під ці зміни потребував коригування й Порядок подання фінзвітності (далі — Порядок № 4193). І ось нарешті Кабмін уніс відповідні зміни до Порядку № 419. Про нововведення розповімо в статті.

1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV

2 Стаття «Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45).

3 Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Отже, йдеться про постанову КМУ від 11.07.2018 р. № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності». Діє вона вже з 14.07.2018 р., за винятком норми, що стосується подання фінзвітності на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ у єдиному електронному форматі (набирає чинності з 01.01.2019 р.).

При цьому нагадаємо, що згідно з п. 2 ст. 11 Закону про бухоблік порядок і строки подання фінзвітності, консолідованої фінзвітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави визначаються КМУ.

Власне кажучи, Порядок № 419 і є тим документом, у якому це визначено.

А ось склад і форми фінзвітності визначаються вже Мінфіном (п. 4 ст. 11 Закона про бухоблік).

Тепер проаналізуємо, що нового передбачають зміни.

Склад проміжної фінзвітності. Після того як набрав чинності оновлений Закон про бухоблік, виникло недостатнє розуміння стосовно того, в якому складі подавати проміжну (квартальну) фінзвітність. Чи достатньо, як і раніше, двох форм звітів — Балансу і Звіту про фінрезультати, чи потрібно подавати весь «комплект» фінзвітності?

А закрутилася вся ця веремія через те, що раніше в Законі про бухоблік (у його ст. 13) прямо зазначалося, що проміжна фінзвітність складається з Балансу і Звіту про фінрезультати. У новій же редакції Закону про бухоблік такого застереження немає.

Але тепер це питання вирішено img 1! У Порядку № 419 чітко закріпили, що ті підприємства, які ведуть облік за (!) національними положеннями (стандартами) бухобліку (НП(С)БО), складають і подають проміжну фінзвітність, яка охоплює певний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) тільки у складі Балансу і Звіту про фінрезультати (абз. 14 п. 2 Порядку № 419).

Тобто питання про необхідність подання повного комплекту фінзвітності у складі проміжної фінзвітності в тих, хто веде облік за НП(С)БО, тепер відпало.

Але! Подавати дві форми звітів у складі проміжної звітності Порядок № 419 дозволяє тільки підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО. А це одночасно означає (хоча прямо в Порядку й не прописано), що ті підприємства, які складають звітність за МСФЗ, проміжну фінзвітність повинні подавати у складі всіх форм фінзвітності.

Власне кажучи, це відповідає і вимогам МСФЗ. Згідно з п. 4 МСБО 34 проміжна фінзвітність — це фінзвітність, яка складається або з повного комплекту фінзвітності (визначеного в МСБО 1), або з комплекту короткої фінзвітності за проміжний період.

Згідно з МСБО 34 проміжний фінзвіт повинен включати щонайменше такі компоненти:

1) стислий звіт про фінансовий стан;

2) стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;

3) стислий звіт про зміни у власному капіталі;

4) стислий звіт про рух грошових коштів;

5) деякі пояснювальні примітки.

Тобто МСФЗ вимагають подання у складі проміжної фінзвітності всіх форм звітності, нехай і в скороченому вигляді.

Кому і коли подавати фінзвітність? Теж дуже важливе запитання. І в оновленому Порядку № 419 «упорядкованіше» прописано, яку (у якому складі) і кому потрібно подавати фінзвітність.

Як і раніше, фінзвітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до статутних документів, а також згідно із законодавством — іншим органам і користувачам, зокрема органам статистики.

Ось остання категорія — «держоргани» — нас і цікавить. Подаємо фінзвітність, як і раніше, органам статистики та податківцям.

Орган, якому подається фінзвітність

Хто подає

Періодичність і склад звітності

Строки подання

Податківцям

(абз. 13 п. 2 Порядку № 419)

Платники податку на прибуток*

1. Проміжну (квартальну).**

2. Річну.

Проміжна фінзвітність подається підприємствами, що ведуть облік:

— за НП(С)БО — у складі двох форм (Балансу і Звіту про фінрезультати);

— за МСФЗ — у складі всіх форм.

Річна для всіх — у «повному» комплекті

У строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток

(абз. 2 п. 5 Порядку № 419)*

* Подавати фінзвітність податківцям потрібно і неприбутковим організаціям, оскільки фінзвітність є додатком (невід’ємною частиною) неприбуткового звіту (абз. 2 п. 46.2 ПКУ).

** Потрібно розуміти, що «річники», а також неприбутківці проміжну фінзвітність податківцям не подають, оскільки Порядок № 419 вимагає її подання у випадках, визначених ПКУ. А ПКУ вимагає подавати фінзвітність фіскалам тільки разом з податковою декларацією/неприбутковим звітом.

Статистика

(абз. 14 та 15 п. 2 Порядку № 419)

Усі підприємства. При цьому:

Мікропідприємства, малі підприємства*, непідприємницькі товариства і представництва іноземних суб’єктів господарювання

Тільки річну.

Підприємства ведуть облік за:

— НП(С)БО — у складі Балансу і Звіту про фінрезультати (абз. 16 п. 2 Порядку № 419);

— МСФЗ — у складі всіх форм

Не пізніше за 28 лютого року, наступного за звітним

Усі інші підприємства

1. Проміжну (квартальну).

2. Річну.

Проміжна фінзвітність подається підприємствами, що ведуть облік:

— за НП(С)БО — у складі двох форм (Балансу і Звіту про фінрезультати);

— за МСФЗ — у складі всіх форм.

Річна для всіх — у «повному» комплекті

Проміжна — не пізніше за 25 число місяця, що настає за звітним кварталом.

Річна — не пізніше за 28 лютого року, наступного за звітним

* Нагадаємо, що критерії для класифікації мікро/мале/середнє/велике підприємство з 01.01.2018 р. для цілей бухобліку і складання фінзвітности беремо з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (а не з ГКУ). Актуальну інформацію для віднесення себе до мікро/малих ви зможете знайти в статті «Бухоблікові маневри: мікро- → мале, мале → мікро-» (журнал «Бухгалтер 911, 2018, № 13).

Малі підприємства нарівні з мікропідприємствами тепер можуть не подавати в статистику проміжну (квартальну) фінзвітність.

Звіт про управління. Закон про бухоблік закріпив з 01.01.2018 р. за підприємствами обов’язок подавати звіт про управління — документ, який містить фінансову і нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеність його діяльності.

Від подання цього звіту звільняються мікропідприємства і малі підприємства (п. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). А середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Так ось, тепер у Порядку № 419 уточнили, що звіт про управління подають разом з річною фінансовою звітністю. За ідеєю вперше цей звіт потрібно буде подати разом з фінзвітністю за 2018 рік.

Зазначимо, що «на сьогодні» поки що немає якоїсь затвердженої форми цього звіту або переліку інформації, яка підлягає обов’язковому розкриттю в ньому. Мінфіну ще належить із цим визначитися.

У разі подання консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про управління.

Підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного призначення або заготовляння деревини і (!) при цьому становлять суспільний інтерес — подають разом з річною фінзвітністю звіт про платежі на користь держави. Форма цього звіту теж поки що не затверджена.

У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про платежі на користь держави.

При цьому додамо, що Мінфін і Держстатистики в листі від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 вказували на те, що до підприємств, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин, належать саме підприємства, що займаються гірничодобувною діяльністю, яка відповідно до КВЕД-2010 належить до добувної.

Тобто підприємства, які добувають воду зі свердловин для власних потреб, не належать до підприємств добувної промисловості, і звітність за МСФЗ/звіт про платежі їм можна не складати.

Ну, і ще такий момент! Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави, консолідований звіт про платежі на користь держави підприємства мають оприлюднити разом з аудиторським звітом на власній веб-сторінці/веб-сайті (у повному обсязі) та іншим способом у випадках, визначених законодавством.

При цьому нагадаємо, що з 1 січня 2019 року обов’язок оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським висновком закріплюється, у тому числі і за середніми підприємствами та великими підприємствами, які не є емітентами цінних паперів. Хоча можливо, за аналогією із цим роком, ця вимога (про оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом) стосуватиметься звітності, складеної за 2019 рік (але в цьому питанні потрібно дочекатися роз’яснень Мінфіну).

МСФЗ-зобов’язані. У Порядку № 419 під нововведення Закону про бухоблік прописали, хто тепер зобов’язаний складати фінзвітність за МСФЗ4.

4 Вам будуть корисними статті: «Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45); «Оприлюднення фінзвітності, перехід на МСФЗ: роз’яснення Мінфіну» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 12).

Підприємства, які зобов’язані складати звітність за МСФЗ, повинні подавати фінансову звітність у єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами. Щоправда, ця норма запрацює тільки з 1 січня 2019 року. Першим звітним періодом, за який підприємства будуть зобов’язані подавати фінзвітність у єдиному електронному форматі на основі таксономії за міжнародними стандартами, є 2019 рік (п. 2 розд. II Закону № 21645).

5 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.

Нагадаємо, що таксономія фінансової звітності — це склад статей і показників фінзвітності та її елементів, які підлягають розкриттю.

При цьому в Порядку № 419 уточнено, що фінзвітність, складена на основі таксономії за МСФЗ, подаватиметься в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР.

Зазначимо, поки що МСФЗ зобов’язані підприємства використовують ті ж форми звітності, які встановлені для підприємств, що звітують за нацстандартами. Виняток — примітки до фінзвітності (складаються в самостійно обраному підприємством вигляді).

Підприємства, які переходять на складання звітності за МСФЗ, повинні будуть повідомити про це органи держстатистики (надіславши їм листа) в строки, передбачені для подання такої звітності (тобто разом з першою звітністю, складеною за МСФЗ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі