2 Стаття «Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45).
3 Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Отже, йдеться про постанову КМУ від 11.07.2018 р. № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності». Діє вона вже з 14.07.2018 р., за винятком норми, що стосується подання фінзвітності на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ у єдиному електронному форматі (набирає чинності з 01.01.2019 р.).
При цьому нагадаємо, що згідно з п. 2 ст. 11 Закону про бухоблік порядок і строки подання фінзвітності, консолідованої фінзвітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави визначаються КМУ.
Власне кажучи, Порядок № 419 і є тим документом, у якому це визначено.
А ось склад і форми фінзвітності визначаються вже Мінфіном (п. 4 ст. 11 Закона про бухоблік).
Тепер проаналізуємо, що нового передбачають зміни.
Склад проміжної фінзвітності. Після того як набрав чинності оновлений Закон про бухоблік, виникло недостатнє розуміння стосовно того, в якому складі подавати проміжну (квартальну) фінзвітність. Чи достатньо, як і раніше, двох форм звітів — Балансу і Звіту про фінрезультати, чи потрібно подавати весь «комплект» фінзвітності?
А закрутилася вся ця веремія через те, що раніше в Законі про бухоблік (у його ст. 13) прямо зазначалося, що проміжна фінзвітність складається з Балансу і Звіту про фінрезультати. У новій же редакції Закону про бухоблік такого застереження немає.
Але тепер це питання вирішено 
! У Порядку № 419 чітко закріпили, що ті підприємства, які ведуть облік за (!) національними положеннями (стандартами) бухобліку (НП(С)БО), складають і подають проміжну фінзвітність, яка охоплює певний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) тільки у складі Балансу і Звіту про фінрезультати (абз. 14 п. 2 Порядку № 419).
Тобто питання про необхідність подання повного комплекту фінзвітності у складі проміжної фінзвітності в тих, хто веде облік за НП(С)БО, тепер відпало.
Але! Подавати дві форми звітів у складі проміжної звітності Порядок № 419 дозволяє тільки підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО. А це одночасно означає (хоча прямо в Порядку й не прописано), що ті підприємства, які складають звітність за МСФЗ, проміжну фінзвітність повинні подавати у складі всіх форм фінзвітності.
Власне кажучи, це відповідає і вимогам МСФЗ. Згідно з п. 4 МСБО 34 проміжна фінзвітність — це фінзвітність, яка складається або з повного комплекту фінзвітності (визначеного в МСБО 1), або з комплекту короткої фінзвітності за проміжний період.
Згідно з МСБО 34 проміжний фінзвіт повинен включати щонайменше такі компоненти:
1) стислий звіт про фінансовий стан;
2) стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;
3) стислий звіт про зміни у власному капіталі;
4) стислий звіт про рух грошових коштів;
5) деякі пояснювальні примітки.
Тобто МСФЗ вимагають подання у складі проміжної фінзвітності всіх форм звітності, нехай і в скороченому вигляді.
Кому і коли подавати фінзвітність? Теж дуже важливе запитання. І в оновленому Порядку № 419 «упорядкованіше» прописано, яку (у якому складі) і кому потрібно подавати фінзвітність.
Як і раніше, фінзвітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до статутних документів, а також згідно із законодавством — іншим органам і користувачам, зокрема органам статистики.
Ось остання категорія — «держоргани» — нас і цікавить. Подаємо фінзвітність, як і раніше, органам статистики та податківцям.
| Орган, якому подається фінзвітність | Хто подає | Періодичність і склад звітності | Строки подання |
| Податківцям | Платники податку на прибуток* | 1. Проміжну (квартальну).** 2. Річну.
Проміжна фінзвітність подається підприємствами, що ведуть облік: — за НП(С)БО — у складі двох форм (Балансу і Звіту про фінрезультати); — за МСФЗ — у складі всіх форм. Річна для всіх — у «повному» комплекті | У строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток |
| * Подавати фінзвітність податківцям потрібно і неприбутковим організаціям, оскільки фінзвітність є додатком (невід’ємною частиною) неприбуткового звіту (абз. 2 п. 46.2 ПКУ). ** Потрібно розуміти, що «річники», а також неприбутківці проміжну фінзвітність податківцям не подають, оскільки Порядок № 419 вимагає її подання у випадках, визначених ПКУ. А ПКУ вимагає подавати фінзвітність фіскалам тільки разом з податковою декларацією/неприбутковим звітом. | |||
| Статистика | Усі підприємства. При цьому: | ||
| Мікропідприємства, малі підприємства*, непідприємницькі товариства і представництва іноземних суб’єктів господарювання | Тільки річну. Підприємства ведуть облік за: — НП(С)БО — у складі Балансу і Звіту про фінрезультати (абз. 16 п. 2 Порядку № 419); — МСФЗ — у складі всіх форм | Не пізніше за 28 лютого року, наступного за звітним | |
| Усі інші підприємства | 1. Проміжну (квартальну). 2. Річну.
Проміжна фінзвітність подається підприємствами, що ведуть облік: — за НП(С)БО — у складі двох форм (Балансу і Звіту про фінрезультати); — за МСФЗ — у складі всіх форм. Річна для всіх — у «повному» комплекті | Проміжна — не пізніше за 25 число місяця, що настає за звітним кварталом. Річна — не пізніше за 28 лютого року, наступного за звітним | |
| * Нагадаємо, що критерії для класифікації мікро/мале/середнє/велике підприємство з 01.01.2018 р. для цілей бухобліку і складання фінзвітности беремо з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (а не з ГКУ). Актуальну інформацію для віднесення себе до мікро/малих ви зможете знайти в статті «Бухоблікові маневри: мікро- → мале, мале → мікро-» (журнал «Бухгалтер 911, 2018, № 13). | |||
Малі підприємства нарівні з мікропідприємствами тепер можуть не подавати в статистику проміжну (квартальну) фінзвітність.
Звіт про управління. Закон про бухоблік закріпив з 01.01.2018 р. за підприємствами обов’язок подавати звіт про управління — документ, який містить фінансову і нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеність його діяльності.
Від подання цього звіту звільняються мікропідприємства і малі підприємства (п. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). А середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Так ось, тепер у Порядку № 419 уточнили, що звіт про управління подають разом з річною фінансовою звітністю. За ідеєю вперше цей звіт потрібно буде подати разом з фінзвітністю за 2018 рік.
Зазначимо, що «на сьогодні» поки що немає якоїсь затвердженої форми цього звіту або переліку інформації, яка підлягає обов’язковому розкриттю в ньому. Мінфіну ще належить із цим визначитися.
У разі подання консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про управління.
Підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного призначення або заготовляння деревини і (!) при цьому становлять суспільний інтерес — подають разом з річною фінзвітністю звіт про платежі на користь держави. Форма цього звіту теж поки що не затверджена.
У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про платежі на користь держави.
При цьому додамо, що Мінфін і Держстатистики в листі від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 вказували на те, що до підприємств, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин, належать саме підприємства, що займаються гірничодобувною діяльністю, яка відповідно до КВЕД-2010 належить до добувної.
Тобто підприємства, які добувають воду зі свердловин для власних потреб, не належать до підприємств добувної промисловості, і звітність за МСФЗ/звіт про платежі їм можна не складати.
Ну, і ще такий момент! Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави, консолідований звіт про платежі на користь держави підприємства мають оприлюднити разом з аудиторським звітом на власній веб-сторінці/веб-сайті (у повному обсязі) та іншим способом у випадках, визначених законодавством.
При цьому нагадаємо, що з 1 січня 2019 року обов’язок оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським висновком закріплюється, у тому числі і за середніми підприємствами та великими підприємствами, які не є емітентами цінних паперів. Хоча можливо, за аналогією із цим роком, ця вимога (про оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом) стосуватиметься звітності, складеної за 2019 рік (але в цьому питанні потрібно дочекатися роз’яснень Мінфіну).
МСФЗ-зобов’язані. У Порядку № 419 під нововведення Закону про бухоблік прописали, хто тепер зобов’язаний складати фінзвітність за МСФЗ4.
4 Вам будуть корисними статті: «Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45); «Оприлюднення фінзвітності, перехід на МСФЗ: роз’яснення Мінфіну» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 12).
Підприємства, які зобов’язані складати звітність за МСФЗ, повинні подавати фінансову звітність у єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами. Щоправда, ця норма запрацює тільки з 1 січня 2019 року. Першим звітним періодом, за який підприємства будуть зобов’язані подавати фінзвітність у єдиному електронному форматі на основі таксономії за міжнародними стандартами, є 2019 рік (п. 2 розд. II Закону № 21645).
5 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.
Нагадаємо, що таксономія фінансової звітності — це склад статей і показників фінзвітності та її елементів, які підлягають розкриттю.
При цьому в Порядку № 419 уточнено, що фінзвітність, складена на основі таксономії за МСФЗ, подаватиметься в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР.
Зазначимо, поки що МСФЗ — зобов’язані підприємства використовують ті ж форми звітності, які встановлені для підприємств, що звітують за нацстандартами. Виняток — примітки до фінзвітності (складаються в самостійно обраному підприємством вигляді).
Підприємства, які переходять на складання звітності за МСФЗ, повинні будуть повідомити про це органи держстатистики (надіславши їм листа) в строки, передбачені для подання такої звітності (тобто разом з першою звітністю, складеною за МСФЗ).
