Дозволи від держорганів
Зрозуміло, розпочинати бізнес потрібно з держреєстрації підприємця і вибору правильного виду діяльності. Для пересувної торгівлі підійдуть коди КВЕД 47.81, 47.82, 47.89, 56.10 і 47.99. Коли реєстрація вже позаду, можна братися за відкриття торговельної точки.
І тут перше запитання, яке хвилює підприємців: які дозвільні документи потрібні? Пробіжимося основними.
Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі — не потрібен 
.
Цей документ був скасований ще у 2011 році.
Паспорт прив’язки теж не потрібен . Чому? Якщо проаналізувати п. 4 ст. 28 Закону № 30381 і п. 1.1 та 1.3 Порядку № 2442, то можна дійти висновку, що паспорт прив’язки потрібен тільки для тимчасових споруд, тобто для пунктів некапітальної забудови (кіоски, павільйони тощо). А для пересувних пунктів торгівлі його отримувати не потрібно.
1 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
2 Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244.
Проте не можна самовільно поставити мобільний пункт торгівлі де завгодно. Звісно, його розташування має бути погоджене з місцевими органами влади. Наприклад, у м. Харкові з органом місцевого самоврядування в особі спеціально визначеного комунального підприємства укладають договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об’єктів підприємницької та іншої діяльності (Положення № 688/173).
Укладення такого договору відбувається у два етапи:
— спочатку подається заява зі схемою розміщення тимчасового об’єкта, а також кольорові ескізи фасаду в масштабі М 1:50;
— після того як комунальне підприємство дасть «добро» на розміщення тимчасового об’єкта, підписується договір. Для цього потрібно ще раз подати: копію позитивної відповіді комунального підприємства, схему благоустрою, П. І. Б. підприємця та його адресу (у довільній формі), документ про функціональне призначення і товарну спеціалізацію тимчасового об’єкта (у довільній формі), інформацію про тип, розміри і спосіб розміщення елемента вуличної торгівлі, витяг/виписку про держреєстрацію підприємця.
За тимчасове користування елементами благоустрою стягується щомісячна плата.
Така процедура встановлена і в інших містах України, але деякі нюанси можуть відрізнятися, тому краще уточнити їх у своєму органі місцевого самоврядування.
Що стосується документів на землю (наприклад, договір оренди землі або договір оренди твердого покриття: асфальту, тротуарної плитки тощо), то, на наш погляд, вони не потрібні, оскільки паспорт прив’язки в цьому випадку не оформляється.
Інформація для «харчовиків». Згідно зі ст. 23 Закону № 7714 у разі виготовлення або зберігання харчових продуктів тваринного походження потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл від Держпродспоживслужби. Водночас для «громадського харчування» і роздрібної торгівлі цього дозволу можна не отримувати (п. 2 ст. 23 Закону № 771). Але «натомість» потрібно пройти реєстрацію5.
5 Деталі знайдете в статті «Харчовику! А ти зареєстрував потужності?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 33).
Така реєстрація безкоштовна (п. 2 ст. 25 Закону № 771), у результаті ви отримаєте реєстраційний номер конкретної потужності.
Зауважте: якщо ви використовуєте автомобіль для перевезення продуктів харчування, його окремо реєструвати не потрібно, але якщо ви торгуєте з нього, то реєструвати такий автомобіль потрібно.
До речі, на автотранспорт, що перевозить продовольчу сировину і продовольчі товари для дрібнороздрібної торговельної мережі, має бути оформлений санітарний паспорт (п. 21 Правил № 3696).
6 Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економзв’язків і торгівлі від 08.07.1996 р. № 369.
Санпаспорт для перевезення харчових продуктів зараз видає територіальний орган Держпродспоживслужби (лист Держпродспоживслужби від 29.06.2016 р. № 15-1-2-6/4653).
А в кожного водія або продавця має бути санітарна книжка, у продавців — ще й паспорт для пред’явлення органам контролю (пп. 10 та 11 Правил № 369). За відсутність санітарної книжки передбачені адмінштрафи за ст. 42 КпАП7: як для самого підприємця-роботодавця (102 — 425 грн.), так і для працівника (17 — 204 грн.).
7 Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Крім того, від вас також можуть вимагати договір на вивезення сміття.
Чим не можна торгувати
Згідно з п. 8 Правил № 369 у дрібнороздрібній торговельній мережі (до якої, безумовно, належить і пересувна торгівля) не можна продавати низку товарів:
— продтовари, якщо у вас відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів;
— нефасовані і неупаковані продтовари з розносок, лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива та квітів;
— алкогольні напої та тютюнові вироби;
— технічно складні та великогабаритні товари;
— тканину, взуття (крім домашнього та робочого), швейні вироби (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та вироби верхнього трикотажу, що потребують примірювання;
— дорогоцінні метали, коштовне каміння та вироби з них;
— вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, ПММ.
Вимоги до торговельного місця
Основні вимоги до торговельного місця викладені в пп. 20 — 27 Правил № 369.
Наведемо найважливіше, про що варто знати:
1) якщо ви торгуєте за допомогою автокрамниць, автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн, то на кузов потрібно нанести фарбою напис про найменування, адресу суб’єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі і телефонний номер суб’єкта господарювання;
Потрібно розуміти, інші способи нанесення інформації на кузов теж підійдуть.
2) якщо ви торгуєте з використанням інших пересувних пунктів торгівлі, на робочому місці потрібно встановити табличку із зазначенням П. І. Б. працівника і підприємця, а також копію виписки з Держреєстру, що підтверджує реєстрацію підприємця;
3) лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються тільки на тротуарах не менше 5 метрів завширшки за межами пішохідної частини. Товар і звільнена від нього тара повинні складатися на тротуарі поряд із зазначеними пересувними елементами і за межами пішохідної частини (п. 32 Правил № 1988);
4) не можна розміщувати об’єкти торгівлі (п. 35 Правил № 198):
— біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;
— ближче ніж за 20 м до перехресть вулиць;
— в охоронних зонах інженерних комунікацій;
— на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 м в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім об’єктів торгівлі, які блокуються з кіосками для продажу проїзних квитків);
— на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачене проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);
— ближче ніж за 100 м до залізничних переїздів.
Що стосується торгівлі продуктами харчування, то тут є одна доволі складно здійснима умова 
. При продажу напоїв на розлив, продтоварів або продукції ресторанного господарства без упаковки потрібно підключитися до водопровідної та каналізаційної мереж, мати місця для миття рук, обладнання, інвентаря (або посуд одноразового використання), комплект миючих і дезінфікуючих засобів і бачки з кришками для збирання відходів (п. 27 Правил № 369, п. 34 Правил № 198).
Забороняється продаж харчових продуктів і напоїв із застосуванням посуду одноразового використання за відсутності ємкостей для його збирання і подальшої утилізації.
В ідеалі при продажу продовольчих товарів працівники підприємця мають бути одягнені у формений або інший одяг, що відповідає санітарним вимогам (п. 9 Правил № 1859).
Місце здійснення діяльності в заяві про вибір спрощенки
Коли підприємець організовує пересувний пункт торгівлі, він не може заздалегідь знати, яку адресу йому зазначити як місце діяльності в заяві про вибір спрощенки. У цьому випадку податківці радять зазначати в рядку 7 заяви: «Торгівля на ринках України» або «Торгівля на виставках України» тощо (категорія 107.01 ЗІР). Проте ми б радили зазначити місце діяльності конкретніше, наприклад «торгівля/дрібнороздрібна торгівля/в м. Харків». Адже для єдиноподатників груп 1 і 2 від цього залежатиме ставка єдиного податку! Якщо як місце діяльності зазначити «вся Україна», то ставка буде максимальною . А якщо ви плануєте працювати в межах одного міста, так і пишіть у заяві — і ставка податку, швидше за все, буде меншою.
Як зареєструвати РРО
Що стосується РРО, то працювати без нього можуть єдиноподатники, які не продають складні побутові товари і мають річний обіг до 1 млн грн. Зазвичай сюди потрапляють усі вуличний торговці, у яких є пересувні пункти торгівлі.
Що стосується загальносистемників, то вони можуть обходитися без РРО, але з КОРО і РК, якщо їх річний обіг не перевищує 500 тис. грн. і вони (постанова № 133610):
— працюють за допомогою засобів пересувної торговельної мережі за межами стаціонарних об’єктів (автокрамниці, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, тачки, розноски, лотки, столики);
Для визначення граничного обігу виручка від реалізації підсумовується по всіх об’єктах торгівлі. Якщо вона досягне 500 тис. грн., застосування РРО стане обов’язковим.
— торгують у роздріб на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Є ще одне звільнення від РРО (обов’язково мати КОРО з РК): якщо ваш річний обіг не перевищує 250 тис. грн. на одній точці і ви торгуєте в роздріб на території села. Щоправда, це звільнення стосується тільки підприємств споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробників, які використовують продукцію власного виробництва.
